80. Дайте характеристику lex mercatoria як джерела міжнародного торгового права.

Правовою основою для розвитку міжнародних торгових звичаїв, відомих як Lex Mercatoria, став реалізований в правових системах більшості держав принцип Автономії волі сторін. До положень Lex Mercatoria можна віднести відомі Принципи Інституту з уніфікації міжнародного приватного права (УНІДРУА), документи, розроблені на підставі аналізу існуючої практики Міжнародною торговельною палатою (ІНКОТЕРМС, уніфіковані правила щодо акредитивів та інкасо) тощо. Даний принцип знайшов своє відображення не тільки в колізійних нормах, але й в інших нормах цивільного і торгового права, а також в області юрисдикції і процесу. Нерідко, особливо у практиці міжнародних комерційних арбітражних судів, вдаються до застосування норм Lex Mercatoria /комплексу принципів, норм та звичаїв, які склалися в ході розвитку міжнародної торгівлі і набули характеру загальновизнаних правил/. На сьогоднішній день термін - Lex Mercatoria вживається в різному трактуванні. Так, три основні: 1. Найбільш «активна» концепція: Lex Mercatoria - автономний правовий порядок, що формується добровільно сторонами, які беруть участь у міжнародних економічних відносинах, і існуючий незалежно від національних правових систем. 2. Lex Mercatoria - розглядається як звід правил, які можна застосувати для вирішення спорів, та виступає в якості альтернативи для застосовується в даному випадку національного закону. 3. Lex Mercatoria сприймається лише як доповнення до застосовуваної правової системи у вигляді послідовної консолідації звичаїв міжнародної торгівлі. Необхідно відзначити, що в рамках національних систем міжнародного приватного права питання Lex Mercatoria практично не відображені. Проте, в області комерційного арбітражу деякі країни проявляють достатню гнучкість і визнають вибір «транснаціонального права». Так, голландські законодавці першими задекларували можливість вибору сторонами Lex Mercatoria в офіційних роз'яснень до нового арбітражного законодавства. Більшість міжнародних конвенцій не визнає можливості вибору складу в якості застосовуваного права. Найбільш чітко можливість застосування Lex Mercatoria передбачає Вашингтонська конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами 1965 року. Ст. Конвенції передбачає, що «арбітраж розглядає спір, згідно з нормами права, відповідно до угоди сторін», а в разі відсутності такого угоди застосовуються «ті норми міжнародного права, які можуть бути застосовуваними». На завершення, варто зазначити, що Lex Mercatoria - як зведення правил і звичаї, альтернативних застосовуваному національному законові. Lex Mercatoria на сьогодні, можливо, найбільш «крайній» прояв принципу Автономії волі і досить зручний засіб для вирішення складних випадків колізії національних законів.