Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МТП обємні.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
598.53 Кб
Скачать
  1. Які основні джерела правового регулювання міжнародного фінансового лізингу в Україні?

ЗУ Про фінансовий лізинг Цей Закон визначає загальні правові та економічні засади фінансового лізингу. Так, фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Законодавство про фінансовий лізинг 1. Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦКУ про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку. ЗУ Про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг. Конвенція УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг Дата підписання: 28.05.1988 Дата приєднання України: 11.01.2006 Дата набрання чинності для України: 01.07.2007 Ця Конвенція регулює операцію фінансового лізингу, в якій одна сторона (лізингодавець), (a) на умовах іншої сторони (лізингоодержувача) укладає договір (договір поставки) з третьою стороною (постачальником), згідно з яким лізингодавець одержує виробниче обладнання, засоби виробництва або інше обладнання (обладнання) на умовах, схвалених лізингоодержувачем настільки, наскільки вони стосуються його інтересів, та (b) укладає договір (договір лізингу) з лізингоодержувачем, надаючи лізингоодержувачеві право користування обладнанням за лізингові платежі. Ця Конвенція застосовується незалежно від того, має лізингоодержувач чи він у подальшому отримує можливість придбати обладнання чи орендувати його й надалі, і незалежно від того, придбає він обладнання за номінальною ціною чи він орендує обладнання за лізингові платежі. Ця Конвенція застосовується до операцій фінансового лізингу щодо всього обладнання, за винятком того, яке повинно бути використане здебільшого для особистих, сімейних або побутових цілей лізингоодержувача.

  1. Визначіть суб'єктів - учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов'язки).

Конвенція УНІДРУА про міжнародний факторинг (Оттава, 28 травня 1988. Дата приєднання України: 11.01.2006 Дата набрання чинності для України: 01.07.2007 Конвенція регулює договори факторингу і відступлення права грошової вимоги, зазначені в цьому розділі. 2. Для цілей цієї Конвенції "договір факторингу" означає договір, укладений між однією стороною (постачальником) та іншою стороною (фактором), відповідно до якого: (a) постачальник відступає або може відступати фактору право грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів, укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання; (b) фактор має виконувати принаймні дві з таких функцій: - фінансування постачальника, включаючи надання позики та здійснення авансових платежів; - ведення обліку щодо дебіторської заборгованості; - пред'явлення до сплати грошових вимог; - захист від несплат боржників; (с) боржники повинні бути повідомлені про відступлення права грошової вимоги. Відступлення права грошової вимоги постачальником фактору є дійсним, незважаючи на будь-яку угоду між постачальником і боржником, яка забороняє таке відступлення. Проте таке відступлення не є чинним стосовно боржника, якщо під час укладення договору купівлі-продажу товарів він здійснював господарську діяльність на території Договірної держави. Договір факторингу може правомірно передбачати у відносинах між його сторонами, за наявності нового акта відступлення або без нього, відступлення всіх або будь-яких прав постачальника, що випливають із договору купівлі-продажу товарів, включаючи вигоду від будь-якого положення договору купівлі-продажу товарів, яке зберігає за постачальником його право власності на товар або передбачає право кредитора вступати у володіння власністю, запропонованою як гарантія. Боржник зобов'язаний сплатити фактору, в тому і лише в тому випадку, якщо боржник не знає про переважне право іншої особи на платіж і якщо письмове повідомлення про відступлення права вимоги: (a) надане боржнику постачальником або фактором під керівництвом постачальника; (b) обґрунтовано визначає дебіторську заборгованість, яка була передана, і фактор, якому або на рахунок якого боржник зобов'язаний здійснити платіж; та (с) стосується права грошової вимоги, яке випливає з договору купівлі-продажу товарів, укладеного під час або до того, як зроблено повідомлення. При висуненні фактором боржнику вимоги про сплату грошової заборгованості, що випливає з договору купівлі-продажу товарів, боржник може використовувати у відносинах з фактором усі засоби захисту, які випливають з такого договору, і якими він міг би скористатися у випадку, якби таку вимогу висунув постачальник. Боржник може також заявляти фактору про право на залік стосовно вимог до постачальника, на чию користь виникла дебіторська заборгованість, і яку боржник може задовольнити на момент отримання ним письмового повідомлення про відступлення права вимоги. Боржник, який має право вимагати від постачальника суму, сплачену фактору стосовно відступлення права вимоги, має проте право вимагати повернення цієї суми від фактора настільки, наскільки: (a) фактор не виконав своє зобов'язання здійснити постачальнику платіж, пов'язаний із відступленням права вимоги; або (b) фактор здійснив такий платіж тоді, коли він знав про невиконання або неналежне виконання, або прострочення виконання постачальником своїх зобов'язань щодо товарів, яких стосуються платежі боржника

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]