62. Зробіть класифікацію об’єктів міжнародного торгового обороту

Матеріальними та нематеріальними об’єктами є: товари, гроші, цінні папери, результати інтелектуальної діяльності, речі, роботи, послуги, інформація. Товар – це те, що протиставляється грошам. Товар – це предмети матеріального світу в їхньому природному або переробному виді, які є об’єктом міжнародних торгових правовідносин. Гроші – це законний платіжний засіб. Гроші повинні мати максимальну обороноздатність та універсальність. Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати права та обов'язки. Інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. До об’єктів інтелектуальної діяльності можна віднести: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; тощо. Речі і послуги відрізняються наявністю результату.

63. Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного франчайзингу (як вони називаються, їх основні права й обов’язки)

За договором франчайзингу одна сторона (франчайзер), передає іншій стороні (франчайзі), право практикувати певний бізнес згідно формату франчайзера і за встановлену плату. Франчайзинг надає всю концепцію бізнесу у формі "Навчального посібника", приписи якого повинні бути строгим чином дотримані. Франчайзі одержує навчальний посібник тільки після закінчення переговорів і підписання договору франчайзингу. Франчайзер передає франчайзі свій досвід ведення бізнесу відповідно до принципів і процедур, описаних в навчальному посібнику. Первинно це здійснюється на курсах навчання, організованих після підписання договору франчайзингу. Франчайзер забезпечує надання різного роду послуг і підтримку з метою сприяння успіху франчайзі, зокрема: допомога в організації бізнесу, зокрема в отриманні необхідного фінансування; реклама і просування торгової марки і назви фірми на ринку; маркетингові дослідження (оцінка потенціалу ринку і споживчих переваг, а також вибір місця для розміщення торгових приміщень); отримання дозволів і ліцензій, необхідних для своєї діяльності; допомога в отриманні (оренді) земельної ділянки, проектуванні, будівництві і дизайні приміщень; участь у переговорах з постачальниками устаткування, матеріалів, товарів і т.д.; допомога в організації ефективної системи бухобліку. Замість одержаної допомоги і послуг, франчайзі зобов'язується виконати наступні види платежів: початковий франчайзинговий внесок за вступ до економічної групи і отримання права діяльності на відповідній території; роялті (періодична плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, встановлена у відсотках від об'єму продажів); плата за рекламу (за рекламу, заходи щодо просування торгової марки і франшизи на території франчайзі). Іноді франчайзі зобов'язується купувати товари, матеріали і устаткування від постачальників рекомендованих франчайзером. У таких випадках франчайзер, як правило, отримує фінансову вигоду з таких операцій і натомість йде на зниження роялті. Співпраця з франчайзером не повинна обмежувати самостійність франчайзі, оскільки бізнес належить саме останньому. Франчайзі може розпорядитися ним як вважає правильним. Проте у разі продажу діючої франшизи переважне право ухвалювати рішення часто належить франчайзеру.