56. Як розв’язується конфлікт норм міжнародного та національного права у міжнародному торговому праві

57. Дайте характеристику lex mercatoria як джерела міжнародного торгового права

На сьогодні в міжнародному праві створилось своєрідне право звичаїв «lex mercatoria». Головний зміст права звичаїв полягає в обґрунтуванні автономності, відокремленості регламентації міжнародних торгових угод від національних правових систем. Необхідно зазначити, що «lex mercatoria», яка претендує на глобальне осмислення правового регулювання міжнародної торгівлі, не є чимось однорідним: існують різні підходи до визначення змісту цієї концепції. Так, серед джерел транснаціонального права звичаїв називають міжнародне законодавство — міжнародні конвенції, типові закони, що розробляються на міжнародному рівні, а також міжнародні торгові звичаї. Зазначимо, що поняття міжнародного торгового звичаю має ширший зміст, ніж у національних системах права. Це насамперед самі звичаї, а також традиції, що існують у типових контрактах і загальних умовах, зводах правил. Трапляється й інше трактування елементів, які складають «lex mercatoria». Так, до них відносять деякі норми міжнародного публічного права, уніфіковані акти, загальні принципи права, рекомендаційні документи міжнародних організацій, звичаї і традиції, арбітражні рішення. При цьому наголошується на неможливості вичерпного переліку. У кінцевому підсумку під категорію «lex mercatoria» підводяться як норми, що регулюють відносини сторін за відсутності посилання на них в контракті, так і ті умови, для застосування яких необхідна згадка про них у договорі.Слід звернути увагу, що серед загальних принципів «lex mercatoria» існує принцип «pacta sunt servanda», добросовісності виконання зобов’язань, припустимості розторгнення контракту стороною у випадку його істотного порушення з боку партнера. З точки зору застосування звичаїв, то тут, безумовно, важлива роль належить третейським судам. Є думка, що арбітри мають право застосовувати lex mercatoria за наявності в контракті прямих посилань на нього. Зазначимо, що застереження про виключення національного законодавства для розв’язання спору можуть мати такий самий ефект: застосування арбітрами загальних принципів права і звичаїв міжнародної торгівлі. Посилання в міжнародних комерційних контрактах на lex mercatoria допустимі, але сам їх характер є підставою для застосування арбітражем lex mercatoria.

58. Визначіть поняття та особливості правового регулювання міжнародного торгового посередництва

Поняття «торгове посередництво» об’єднує широке коло послуг:– послуги закордонного контрагента;– підготовка та здійснення угод;– кредитування сторін;– наданню гарантій щодо оплати товару покупцем;– здійснення транспортно-експедиторських операцій;– страхування товару при транспортуванні;– виконання митних формальностей;– проведення рекламних та інших заходів з метою сприяння руху товарів на закордонні ринки;– здійснення технічного обслуговування. Залежно від характеру взаємовідносин між виробником-експортером та торговим посередником, а також від функцій, що виконуються торговим посередником, виділяють декілька видів торгово-посередницьких операцій:– операції з перепродажу;– комісійні;– агентські;– брокерські. Торговець за договором здійснює угоди від свого імені і за власний рахунок. Комісіонер виступає перед третіми особами від власного імені, але здійснює операції за рахунок доручителя (комітента). Агент здійснює свою діяльність від імені і за рахунок принципала (доручителя). Агентські операції здійснюються на основі більш-менш тривалого періоду часу (декілька років). Агент, як правило, є юридичною особою. Сутність брокерських операцій полягає у встановленні через посередника-брокера контакту між продавцем та покупцем. Брокер діє на основі окремих доручень. Він ніколи не виступає стороною в угоді, його функція зводиться винятково до зведення сторін, які беруть на себе зобов’язання щодо угоди, укладеної при посередництві брокера. Міжнародна торгівля за допомогою посередників може носити організований характер. Формами організованої міжнародної посередницької торгівлі є: 1) міжнародні товарні біржі;2) міжнародні аукціони;3) міжнародні торги. Основний документом, котрий регулює міжнародне торгове посередництво є Женевська конвенція УНІДРУА про представництво в міжнародній купівлі-продажу товарів від 17.02.1983 р.; Гаазька конвенція про право, застосовне до договорів про представництво та договорів з посередниками від 14.03.1978 р. Хоча дана Конвенція не зібрала великої кількості учасників (її членами є Аргентина, Нідерланди, Португалія та Франція), вона все ж 1.05.1992 р. набула загальної чинності. Україна в даній Кон­венції участі також не бере.