52. В чому полягають особливості порядку визначення форми договору за Віденською конвенцією 1980р.

Форма контракту може бути письмовою чи усною. Віденська конвенція (1980р.) не вимагає, щоб договір купівлі-продажу обов'язково оформлявся в письмовій формі. Відповідно до Конвенції не вимагається, щоб договір купівлі-продажу укладався чи підтверджувався в письмовій формі або підпорядковувався іншій вимозі щодо форми. Він може доводитися будь-якими засобами, включаючи свідчення. Будь-яке положення Конвенції, яке допускає, щоб договір купівлі-продажу, його зміна та припинення за згодою сторін або оферта, акцепт чи будь-яке інше вираження наміру здійснювалися не в письмовій, а в будь-якій іншій формі, незастосовне, якщо хоча б одна зі сторін має своє комерційне підприємство в договірній державі, яка зробила заяву про письмову форму. Під "письмовою формою" розуміються також повідомлення телеграфом і телетайпом.

53. Визначіть основне призначення міжнародної торгової палати та основні документи розроблені нею

Міжнародна торговельна палата (МТП), Париж (Франція) — об'єднання національних організацій ділових кіл країн, заінтересованих у розвитку міжнародної торгівлі і підтриманні економічних зв'язків між окремими державами для забезпечення збуту товарів і отримання необхідної сировини і матеріалів.Торговельно–промислові палати займаються збором, обробкою і наданням інформації про стан розвитку промисловості в регіоні, кон'юнктуру ринків, умови доступу на них, податковий механізм, митні та інші експортно–імпортні збори і податки, умови транзиту тощо. До компетенції багатьох торговельних палат входить видача свідоцтв про походження товарів, торговельна експертиза, управління товарними біржами, питання арбітражу. Торговельно–промислові палати умовно поділяються на три типи: національні (включаючи місцеві); закордонні, які створюються національними асоціаціями торговельно–промислових кіл на території іншої країни; та змішані, створені національними організаціями двох або кількох країн. Міжнародна торговельна палата — найбільша і найвпливовіша серед змішаних торговельно–промислових палат. Вона почала діяти в 1920 р. в Парижі відповідно до рішення Міжнародної торговельної конференції, яка проходила восени 1919 р. в Атлантік–Сіті (США). Ініціатива створення МТП належала США, Великобританії, Франції, Бельгії та Італії. Згідно із статутом (доповнення 1947 р.) в Палату можуть входити колективні члени — національні або місцеві торговельні, промислові, страхові, банківські, транспортні й інші організації ділових кіл, які не займаються комерційною або політичною діяльністю (це в основному національні, місцеві і закордонні торговельно–промислові палати) та індивідуальні члени — фірми, компанії і окремі особи, які займаються комерційною діяльністю. Міжнародна торговельна палата сприяє впровадженню в міжнародну практику стандартів, ділових звичаїв, уніфікованих правил, визначень, умов, а також розповсюдженню необхідної політичної і торговельно–економічної інформації для розвитку міжнародного економічного співробітництва. Одним з важливих документів МТП є збірник міжнародних правил «Інкотермс», що забезпечує єдине тлумачення основних правил міжнародної торгівлі. Крім того, при МТП як її орган з 1923 р. функціонує Міжнародний арбітражний суд.