Тенденції сімейного виховання в сучасному суспільстві

Виховання дітей у родині - це процес впливу на дітей з боку батьків і інших членів родини з метою досягнення бажаних результатів.

Виховання дітей у родині - складний і суперечливий процес, на який впливають різні фактори: матеріально-економічна забезпеченість, соціальний стан і рівень утворення батьків, місце проживання (місто, сіло), звичаї й традиції в родині, кількість членів у родині, відношення до дітей і багато чого іншого.

Найдужчий вплив на дітей роблять їхні батьки: мати й батько. З найперших днів дитина засвоює батьківські інтонації, емоційну атмосферу родини, учиться говорити й ходити, відгукуватися на пещення, цінувати красу. Саме в родині дитина одержує основи фізичного, розумового, морального й трудового виховання. Не знижується вплив родини й у наступні роки, коли дитина йде в ясла, садок і школу. Адже ще Ж. Ж.Руссо затверджував, що кожний наступний вихователь робить на дитину менший вплив, чим попередній. А цими попередніми і є батьки.

Ціль виховання дітей у родині - формування всебічно, гармонічно розвитий особистості, формування в неї таких якостей, які допоможуть гідно перебороти труднощі й перешкоди, що зустрічаються на життєвому шляху.

До завдань сімейного виховання ставляться:

• розвиток інтелекту й творчих здатностей дітей,

• первинного досвіду трудової діяльності,

• виховання моральних і эстетических якостей особистості дитини, його емоційної культури,

• створення умов для забезпечення фізичного здоров'я дітей.

Не менш важливими завданнями родини є: забезпечення матеріальних можливостей і умов для росту й розвитку дитини; прищеплювання вмінь і навичок самообслуговування; виховання поваги до старшого; виховання почуття власного достоїнства; виховання відповідальності за зроблені вчинки; виховання культури поводження, спілкування; виховання нетерпимості до прояву брутальності, неуцтва, хамства.

Рішення цих завдань неможливо без реалізації в практиці сімейного виховання основних принципів. Найбільш загальні з них:

• гуманність і милосердя до дитини;

• відкритість і довірчість відносин з дітьми;

• залучення дітей у життєдіяльність родини як її повноправних учасників;

• оптимістичність взаємин у родині;

• послідовність у своїх вимогах (не вимагати неможливого);

• надання посильної допомоги дитині, готовність відповідати на його питання;

• заборона фізичних покарань (Л. Д. Столяренко, С. И. Самыгин).

Названі цілі, завдання й принципи визначають зміст сімейного виховання.

Складеними компонентами змісту сімейного виховання є наступні напрямки: моральне, фізичне, эстетическое, розумове, трудове виховання, які доповнюються економічним, політичним, екологічним і половим.

Моральне виховання займає особливе місце в сімейному вихованні. На перше місце тут виступає виховання в дітей таких якостей, як доброта, доброзичливість, відкритість, порядність, справедливість, совість, достоїнство, борг. Не менш значимі й такої якості, як ощадливість, розумні потреби, дисциплінованість, самостійність, відповідальність.

В останні роки в багатьох родинах проповідується релігійне виховання з його культом людського життя й смерті, з повагою до загальнолюдських цінностей, з безліччю таїнств, обрядів, заповідей (не убий, не укради, будь шанобливим до старшого й ін.). Однак не важливо, на які основи моральних цінностей опираються батьки й діти - християнську мораль або загальетичні навчання. Важливо, щоб їхню основу становили загальнолюдські цінності.

Фізичне виховання повинне стояти в родині на першому місці. Не даром говорять: здорова родина - здорові нації, суспільство. Пріоритет здоров'я не може бути замінений ніяким іншим. Здоровий спосіб життя становить основу фізичного виховання в родині припускає правильну організацію режиму дня, заняття фізичною культурою й спортом, загартовуванням і т.д.

Розумове (інтелектуальне) виховання направленно на збагачення дітей новими знаннями, формування потреби в їхньому придбанні, постійному відновленні. В основі цього виду виховання в родині лежить розвиток пізнавальних інтересів, здатностей, похилостей, задатків дітей, озброєння вміннями самостійно добувати необхідну інформацію.

Эстетическое виховання покликане дати дітям подання про прекрасному, існуючому в житті й мистецтві, виробити эстетические поняття, смак і ідеали, розвити творчі задатки й дарування в області мистецтва. Воно повинне прилучити дітей до різних жанрів і видів мистецтва - літературі, музиці, образотворчому мистецтву, кіно.

Трудове виховання в родині закладає основу їхнього майбутнього життя. Прищеплювання дітям любові до праці, глибокого розуміння його значимості в створенні матеріального благополуччя кожної людини, прищеплювання навичок по самообслуговуванню, надання допомоги батькам по будинку, дачі, городу. Все це сприяє формуванню особистості, що шанобливо ставиться до будь-якого виду праці (будь те фізичний або розумовий). У людини, з дитинства привченого трудитися, дуже мала ймовірність пошуку інший, «легкої» життя, що закінчується, як правило, поганим фіналом.

Реалізація змісту сімейного виховання багато в чому залежить від характеру взаємин, що зложилися в родині.