Політична культура школярів
В умовах постійно, що змінюються відносин, у суспільстві, становленні демократичних принципів співробітництва людей ідуть суперечки про доцільність політизації шкільного життя. Наскільки обґрунтовано сьогодні знайомити школярів з політикою? Чи можна назвати людини культурним, якщо він не читає газет, не цікавиться подіями, що відбуваються в країні й за рубежем?
Зростання ролі культури в сучасному суспільстві стимулює суперечки про її характеристики.
Політична культура — це соціально обумовлений рівень розвитку особистості в сфері суспільно-політичної діяльності. Політично вихована людина характеризується політичними поглядами й переконаннями, такими якостями, як цивільна зрілість, ідейна спрямованість особистості, відповідальність, громадянський обов'язок, політична грамотність. Політична культура - це складне особистісне утворення, що має багатокомпонентну структуру.
У структурі політичної культури виділяють наступні компоненти:
мотиви суспільно-політичної діяльності (політичні інтереси, політичну допитливість, інтерес до суспільної роботи, організаторські схильності);
політичні знання (знання філософії, законів суспільного розвитку; знання про природу, структуру політичної влади й державних органів; знання історії, політичного життя й основ економіки, знання поточної політики);
політичні переконання (сплав ідейно-політичних знань і почуттів, що базується на єдності історичної пам'яті, політичного кругозору, політичної информированности й позитивної спрямованості емоційної сфери особистості);
політичне мислення (уміння дати оцінку політичним подіям, фактам, явищам; аналіз причин цих явищ і подій; уміння оцінити політичну ситуацію; вести політичну дискусію й прогнозувати її результат);
політична активність (участь у суспільному житті країни; усвідомлення й реалізація цивільних прав і обов'язків; наявність навичок суспільно-політичної діяльності; готовність до захисту Батьківщини);
політичний самоконтроль (співвіднесення свого способу життя з нормами суспільства; здатність контролювати об'єктивність політичних поглядів; політична принциповість, тобто відповідність поводження політичним принципам).
Формування політичної культури здійснюється через систему ідейно-політичного виховання.
Ідейно-політичне виховання — цілеспрямований організований процес формування в школярів ідейних поглядів і переконань, потреб і мотивів суспільно-політичної діяльності, соціальній активності й готовності до ідеологічної роботи.
Ідейно-політичне виховання становить основу всього процесу суспільного виховання, що надає виховному процесу класово-політичну спрямованість, визначає лінію поводження.
Об'єктом ідейно-політичного виховання є людина, процес формування його політичних поглядів і переконань. Політичні знання не забезпечують стійкості політичної позиції особистості. Дієвість знань забезпечується внутрішніми переконаннями. Ідейні переконання відіграють провідну роль у ціннісних ориентациях особистості, у формуванні її життєвих установок, є потужним побудником до дії.
Ідейно-політичне виховання носить цілеспрямований характер. Воно покликано забезпечити високий рівень політичної культури особистості. У процесі ідейно-політичного виховання акцент робиться на окремих його аспектах. Одні перебільшують освітньо-інформаційну сторону, інші мотиваційну, але не завжди належна увага приділяється формуванню політичного мислення, виробленню переконань, розвитку волі й чорт характеру. У зв'язку із цим гостро коштує питання з визначенням завдань ідейно-політичного виховання.
Завданнями ідейно-політичного виховання є:
формування мотивів суспільно-політичної діяльності;
вироблення ідейно-політичних поглядів і переконань;
формування політичного мислення;
розвиток активної соціальної позиції;
озброєння школярів уміннями й навичками суспільно-політичної діяльності;
вироблення в них методів політичного самоконтролю.
Завдання виховної роботи звернені до глибокого й всебічного розуміння особистістю актуальних питань теорії й політики держави, щоб знання перетворювалися в переконання, у керівництво до дії, в активну життєву позицію людини.
Визначальними умовами виховання політичної культури можна вважати:
ідейну спрямованість цілей діяльності, виконуваної учнями в процесі навчальної, позакласної й позашкільної роботи;
включення кожного учасника в активну суспільно-політичну діяльність;
озброєння учнів організаторськими знаннями й уміннями;
сполучення цілей, завдань, змісту й способів суспільної діяльності з інтересами, можливостями й здатностями її учасників;
дотримання наступності й послідовності у виборі способів діяльності.
Робота з виховання політичної культури починається з діагностики рівня її сформованості в школярів. Можуть бути використані різні методи: анкети, тести, метод незалежних характеристик, метод створення навмисних ситуацій, метод вибору й ін.
Зібрані факти в ході вивчення школярів і діагностики їхнього рівня політичної вихованості використовуються не тільки для постановки завдань виховної роботи, але й для визначення змісту, форм і методів ідейно-політичного виховання.
Формування політичної культури, організація виховної роботи ідейно-політичної спрямованості здійснюється в різних формах і за допомогою різноманітних методів. У шкільній практиці одержали поширення:
політичні інформації (тематичні, оглядові);
бесіди, лекції на політичні теми;
політичні диспути;
вечора політичного питання;
бесіди за «круглим» столом, усні політичні журнали;
телемости й конференції по політичних проблемах;
конкурси коментаторів політичних фактів, подій, ерудитів, політичних оглядачів, журналістів, конкурси політичної пісні, плаката;
політичні вікторини;
рішення проблемних політичних завдань, аналіз конкретних політичних і історичних ситуацій;
Участь у різних формах ідейно-політичного виховання стимулює в школярів мотиви суспільно-політичної діяльності, збагачує політичну информированность, кругозір, розвиває історичну пам'ять, удосконалює політичне мислення, підвищує соціальну активність, озброює навичками політичного самоконтролю, що не може позитивно не позначитися на рівні політичної культури.