М 8. Зміст процесу виховання
План
Поняття «зміст виховання»
Розумове виховання учнів
Моральне виховання й моральна культура особистості
Трудове виховання й професійна орієнтація учнів
Сутність эстетического виховання
Фізична культура як ціль фізичного виховання учнів
Політична культура школярів
Виховання патріотизму й культури міжнаціональних відносин
Під змістом виховання розуміють систему знань, переконань, навичок, якостей і рис особистості, стійких звичок поводження, якими повинні опанувати учні відповідно до поставлених мет і завданнями. Розумове, фізичне, трудове й політехнічне, моральне, эстетическое виховання, злиті в цілісному педагогічному процесі, і дають можливість досягти головну мету виховання - формування всебічно й гармонічно розвитий особистості.
В останні роки погляди на зміст виховного процесу швидко й радикально мінялися. Ні єдності й сьогодні: наше суспільство, а разом з ним і школа переживають важкий період збагнення об'єктивної істини. Узято курс на гуманізацію й демократизацію школи, що повинен привести до нової якості виховання. В основі сучасної ідеології виховання лежать наступні ідеї:
Реалізм цілей виховання. Реальна мета сьогодні - різнобічний розвиток людини, що опирається на його здатності й дарування. Засіб досягнення цієї мети - освоєння людиною базових основ культури. Звідси центральне поняття змісту виховання - «базова культура» особистості. Це культура життєвого самовизначення: економічна культура й культура праці; політична, демократична й правова; моральна й екологічна, художня й фізична; культура сімейних відносин.
Спільна діяльність дітей і дорослих. Пошук разом з дітьми моральних зразків, кращих зразків духовної культури, культури діяльності, вироблення на цій основі власних цінностей, норм і законів життя становлять зміст роботи вихователя, забезпечуючи активну особисту позицію школяра у виховному процесі.
Самовизначення. Розвиваюче виховання припускає формування цілісної особистості - людини із твердими переконаннями, демократичними поглядами й життєвою позицією. Найважливіший елемент змісту виховання - культура життєвого самовизначення людини. Життєве самовизначення - поняття більше широке, чим тільки професійне й навіть цивільне. Культура життєвого самовизначення характеризує людини як суб'єкта власного життя й власного щастя. Саме в гармонії людини із самим собою повинне йти цивільне, професійне й моральне самовизначення.
Особистісна спрямованість виховання. У центрі всієї виховної роботи школи повинні стояти не програми, не заходу, не форми й методи, а сама дитина, підліток, юнак - вища мета, зміст нашої педагогічної турботи. Треба розвивати їхні індивідуальні схильності й інтереси, своєрідність характерів, почуття власного достоїнства. Рух від найближчих інтересів вихованців до розвитку високих духовних потреб повинне стати правилом виховання.
Добровільність. Без власної доброї волі вихованців не можуть бути втілені сутнісні ідеї виховання: ні ідея розвитку (подолання, піднесення себе), ні ідея співробітництва. Виховний процес, якщо він організований як примусовий, веде до деградації моральності як дитини, так і вчителі. Дітей не можна зобов'язати «виховуватися». Вільна воля вихованця проявляється, якщо вихователі опираються на інтерес, романтику, почуття товариського й громадянського обов'язку, прагнення до самодіяльності й творчості.
Колективістська спрямованість. У змісті виховної роботи має бути перебороти відношення до колективу як до сугубо дисциплінарного засобу, здатному лише придушувати особистість, а не піднімати її духовні, моральні сили.
Спрямованість школи в життя - застава відновлення змісту й способів виховання, що відкриває шлях:
від нівелювання особистості до її різнобічного розвитку;
від завчання догм до пізнання й перетворення миру;
від авторитарності й відчуженості до гуманності й співробітництва.
Як практично повинне бути організоване зміст виховання для здійснення цих ідей? Сьогодні мало повідомити вихованця: людина повинен одержати розумове, моральне, эстетическое й т.д. виховання. У нього неминуче виникають практичні питання - для чого це потрібно, що це дає?
Добре організоване виховання повинне підготувати людини до трьох головних ролей у житті - громадянина, працівника, сім'янина.
Рекомендації з організації виховного процесу в середній загальноосвітній школі втримуються в спеціальному посібнику для класних керівників «Зразковий зміст виховання школярів». Зрозуміло, програма виховної роботи не може регламентувати змісту виховання не те що у всіх школах, але навіть і в паралельних класах. От чому, опираючись на орієнтовну тематику, кожний вихователь зобов'язаний творчо підходити до визначенню конкретних елементів змісту, з огляду на мети, наявні конкретні умови й рівень вихованості школярів.
У виховному процесі виділяють наступні основні напрямки виховання: розумове, моральне, трудове, эстетическое, фізичне, екологічне.
Розумове виховання
Розумове виховання - цілеспрямований, організований процес розвитку розумових сил і мислення учнів, що сприяє розвитку культури розумової праці.
Основні завдання розумового виховання:
забезпечення умов для розвитку розумових сил і здатностей школярів;
одержання учнями загальних і професійних знань, що відповідають рівню досягнень сучасної науки;
розвиток мислення взагалі і його різновидів;
формування культури розумової праці;
формування основ наукового світогляду;
розвиток пізнавальних інтересів і потреб;
вироблення раціональних способів розумової діяльності.
Загальні й професійні знання учні одержують у процесі вивчення шкільних дисциплін у навчальне й внеучебное час, самостійної роботи. Учні опановують фактами, поняттями, положеннями в різних галузях науки, культури й мистецтва.
У процесі навчання й виховання в школярів розвивається загальне мислення і його окремі види: діалектичне, логічне, теоретичне, індуктивне й дедуктивне, репродуктивно, технічне й ін.
Розумове виховання реалізується через різноманітні форми. Якщо мова йде про навчальний процес, то використовується урок, навчальні конференції, диспути, екскурсії, семінари, практикуми. Якщо планується позакласна виховна робота, то використовуються олімпіади, конкурси, предметні кружки, пізнавальні вечори, тематичні бесіди, дебати по актуальних наукових проблемах.
Формування культури розумової праці спрямовано на вироблення в інтелектуальних умінь, що вчаться: уміння читати, слухати, писати, працювати із книгою й підручником, усно формувати й викладати свої думки, а також читати ноти, креслення, слухати музику й т.п.
Розумова культура - це соціально обумовлений рівень розвитку інтелектуальних здатностей особистості, що забезпечують її готовність до творчої розумової діяльності.
Формування основ наукового світогляду. Світогляд — це система поглядів, понять, переконань (філософських, соціально-політичних, моральних, эстетических) людини, що визначають його відношення до навколишньої дійсності і його місця в ній. Сучасна українська школа зорієнтована на формування в науково-матеріалістичних поглядів, що вчаться, і переконань, що відбувається в ході всього навчально-виховного процесу.
Моральне виховання
Моральне виховання — цілеспрямований, організований процес формування моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок морального поводження. Основою морального виховання є етика - наука про мораль, її природі, структурі, особливостях походження й розвитку моральних норм, взаємин між людьми в суспільстві.
Ціль морального виховання — формування моральної культури особистості. Моральна культура - це соціально обумовлений рівень розвитку особистості, що забезпечує поводження (дії й учинки людини) відповідно до моральних норм, прийнятими в суспільстві.
Моральна культура формується в процесі цілеспрямованої, організованої діяльності, що передбачає взаємодію вихователя й вихованця, їхню активну позицію, під впливом різноманітних факторів і обставин. Про високий рівень моральної культури вихованця можна говорити, якщо він не тільки опанував моральними нормами й поняттями, але й надходить у відповідності зі своїми моральними поданнями, принципами моралі й переконаннями. Саме єдність моральної свідомості й поводження виступає важливою ознакою моральної культури особистості.
Завдання морального виховання:
формування моральної свідомості (здійснюється шляхом моральної освіти, що дає подання про моральні норми, принципи, ідеали; впливає на формування понять, оцінок, суджень і переконань; сприяє моральному самовихованню особистості);
формування морального поводження (проходження моральним нормам, принципам, правилам поведінки в школі й повсякденному житті);
виховання моральних звичок: сумлінне виконання цивільних, трудових, сімейних обов'язків; виховання свідомої дисципліни й культури поводження: культури спілкування, культури зовнішності, культури мови, побутової культури;
формування моральних почуттів (емоційне відношення особистості до різних учинків);
формування єдності й взаємозв'язку моральної свідомості й поводження особистості.
Основними формами морального виховання є спеціальні уроки, етичні бесіди, доповіді, лекції, тематичні вечори, вечірниця, зустрічі свят народного календаря й ін.
Моральне виховання здійснюється протягом всього життя особистості в різноманітних видах діяльності: навчальної, трудовий, спортивної, суспільно корисної.