2.2. Критерії відбору автентичних англомовних публіцистичних текстів для формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземної мови у процесі читання

Серед навчальних матеріалів, рекомендованих чинною Програмою для формування у студентів СКК, є автентичні англомовні газетні та журнальні статті як жанрові різновиди текстів публіцистичного стилю. Навчальним матеріалом при формуванні СКК можуть бути англомовні газетні статті і редакційні статті, які можуть бути аналітичними, фоновими або включати елементи аналізу й екскурсу, та суспільно-політичні журнальні статті.

Використання сучасних публіцистичних матеріалів з метою формування СКК зумовлено тим, що газетно-журнальні статті являють собою фрагмент національної культури, який містить інформацію про політичні, економічні, соціокультурні процеси сучасного англомовного суспільства та відображає специфіку світогляду, світосприйняття носіїв мови – представників іншої культури; ці матеріали є зразком національно-культурної специфіки мовлення суспільства. Читання автентичних англомовних публіцистичних текстів має природну мотивацію, оскільки в умовах відсутності іншомовного й іншокультурного середовища найбільш реальним видом спілкування є опосередкована міжкультурна комунікація. Відтак, зростає роль рецептивних видів мовленнєвої діяльності, зокрема читання.

Проблема формування СКК у процесі навчання читання на базі публіцистичних текстів не оминула увагу вчених. В дослідженні Л.П. Струміли (1989) вивчається лінгвокраїнознавчий компонент читання російськомовної газети студентами-іноземцями немовних спеціальностей. В роботі О.В. Бирюк (2005) розглядається автентичний англомовний публіцистичний текст (газетно-журнальна стаття) як навчальний матеріал для формування СКК у читанні студентів третього року навчання.

На думку Чепик І.В., яка займалася дослідженням проблеми лінгво-психологічних особливостей предметного змісту читання публіцистичних (газетних) текстів, пошук інформації зумовлений знанням читачів предметного змісту газетних текстів, що в свою чергу, сприяє формуванню їх мотиваційної сфери. Предметний зміст читання газетного тексту реалізується у комунікативних функціях та намірах автора, які розкриваються в логіко-смислових зв’язках і мовних засобах їх вираження. Науковець стверджує, що функції тексту є похідними від комунікативного наміру автора та його свідомої діяльності, направленої на вираження певного ставлення до фактів, які повідомляються [23, с. 7].

Оскільки автор звернулась до вивчення функціонально-комунікативних, структурно-смислових і мовних особливостей текстів інформаційного та аналітичного характеру, вона доводить, що компоненти предметного змісту по-різному проявляються в інформаційних та аналітичних жанрах. Так, у текстах інформаційного жанру (стислих та розширених замітках, окремих видах репортажів та інтерв’ю) найбільш повно проявляється інформаційна функція, пов’язана із повідомленням факту або події. В аналітичних жанрах (статті, кореспонденція) значно ширше реалізується аналітична функція тексту. Зазначимо, що, на нашу думку, будь-який текст може бути побудований та проаналізований як багатофункціональне утворення. Погоджуємось з автором, що невід’ємною складовою процесу читання є реалізація функції впливу на читача, направлена на коментар, аналіз, тлумачення нової інформації з певної позиції.

Провівши ґрунтовний аналіз структурно-змістової організації газетних текстів, науковець, приходить до висновку, що у текстах інформаційного жанру головною думкою виступає факт, подія або їх значення, а в аналітичних – висновок або узагальнення у зв’язку із поставленою проблемою. Інформаційним жанрам властива одночастинна або двочастинна структура. Перша складається лише з інформаційної частини (1-2 абзаци), друга – включає заголовок і/або початок та інформаційну частину. Тексти аналітичного жанру мають структуру з двох, трьох та багатьох частин, котрі, поряд із переліченими, включають нові структурні елементи, такі як: підзаголовок, ключові рядки, авторські посилання та виділення різним шрифтом, кінцівку, довідку про автора тощо. Постановка та висвітлення теми в інформаційних текстах знаходить своє відображення у заголовку та початку, а в текстах аналітичного характеру тема висвітлюється в ключових рядках, інформативній або заключній частині тексту.

Чепик І.В. також визначила деякі закономірності вибору мовних засобів для реалізації функцій тексту, а саме:

– інформаційна функція найчастіше передається за допомогою спеціальної лексики різних областей знань, власних назв, конструкцій розмовного стилю (еліптичних речень, безсполучникових складних конструкцій тощо);

– функція впливу на читача реалізується за посередництва семантичних неологізмів, стійких сполучень, форм імперативу, засобів поетичного синтаксису (антитези, інверсії);

– експресивно-оціночна функція проявляється емоційно-маркованою лексикою, образними порівняннями та метафорами, скороченнями, словами з переносним значенням [23, с. 7 – 8]. Крім того, вираженню сформульованої автором думки у газетному тексті також сприяють невербальні засоби (фотографії, малюнки, таблиці, схеми, символічні зображення і таке інше), котрі створюють цілісність сприйняття тексту і полегшують його розуміння.

Дослідниця звертає увагу на текст як джерело формування нових текстів, зумовлених певними комунікативними завданнями. У процесі навчання на базі одного тексту, доводить науковець, можна створити декілька нових. Наприклад, художній текст у навчальних умовах можливо переказати, прокоментувати, проінтерпретувати тощо. У свою чергу публіцистичний текст можливо реферувати, анотувати, коментувати. Таким чином, на матеріалі текстів художньої літератури є можливим і доцільним навчання створювати тексти-описи, тексти-повідомлення, тексти-роздуми, тексти-коментарі і так далі. Науковець приходить до висновку, що текст, який є засобом навчання, одночасно стає метою навчання, оскільки він дає можливість створювати нові тексти. Новий текст повинен носити ознаки текстуальності: інтенціональність (створюється з певною метою), ситуативність (використовується за певної комунікативної ситуації), інформативність і певний ступінь новизни стосовно вихідного тексту, зберігаючи при цьому з ним тісний зв'язок [23, с. 9].

Раціональний відбір автентичних англомовних газетно-журнальних статей як навчального матеріалу для формування СКК, здійснений на основі врахування якісних і кількісного критеріїв, на наш погляд, представлений в дослідженнях О.В. Бирюк [4, с. 150-157].

Критерії відбору автентичних англомовних публіцистичних текстів для формування у майбутніх вчителів СКК у читанні дослідниця розділила на 2 групи: якісні критерії або критерії змісту (тематичність, соціокультурна цінність, інформативність) та кількісний критерій (обсяг газетно-журнальної статті).

Врахування критерію тематичності передбачає відбір текстів за соціокультурними темами й підтемами, визначеними чинною Програмою з англійської мови для університетів та інститутів та виявленими шляхом вивчення читацьких інтересів студентів, а також концентричну організацію відібраного навчального матеріалу в межах теми. Формування у майбутніх учителів СКК на матеріалі англомовних публіцистичних статей, у змісті яких відображені вказані теми, буде ефективним, якщо ці теми є особистісно значущими для студентів, входять у сферу їхніх читацьких інтересів. Так, на думку О.В.Бирюк, при роботі над темами, до яких студенти виявляють нейтральне ставлення, необхідно змінити їхнє ставлення на позитивне, оскільки позитивне ставлення студентів-читачів до змісту статті створює підґрунтя для їхньої психологічної готовності до формування СКК при читанні цих матеріалів. З метою формування позитивного ставлення до певних тем, запропонованих Програмою, потрібно розширити їх зміст за рахунок додаткових тем.

Згідно з критерієм соціокультурної цінності перевага віддається текстам із високим і середнім соціокультурним потенціалом, які містять сучасну, загальновідому та типову інформацію про країни, мова яких вивчається. Для визначення соціокультурного потенціалу певної англомовної газетно-журнальної статті необхідно користуватися методикою визначення соціокультурного потенціалу художніх творів Л.П.Смєлякової [20, с. 42-48] за якою беруться до уваги чотири показники:

– представленість соціокультурної інформації в тексті англомовної газетно-журнальної статті;

– характер презентації соціокультурної інформації в тексті англомовної газетно-журнальної статті з точки зору її сприйняття студентом-читачем;

– спосіб презентації соціокультурної інформації в тексті англомовної газетно-журнальної статті;

– смислове навантаження соціокультурної інформації в тексті газетно-журнальної статті.

Представленість соціокультурної інформації в тексті англомовної газетно-журнальної статті визначається на основі її кількісного(експліцитна соціокультурна інформація) та якісного аналізу(імпліцитна соціокультурна інформація). Експліцитна соціокультурна інформація може бути вербальною, представлена лексичними одиницями з національно-культурним забарвленням, фразеологізмами, афоризмами, графічному та схематичному вигляді малюнків, карикатур, фотографій, таблиць тощо. Імпліцитна соціокультурна інформація постає у формі образів та уявлень під час сприйняття англомовного твору, що є суб’єктивним враження вдумливого читача.

Характер презентації соціокультурної інформації визначається з точки зору її сприйняття студентом-читачем. Рівномірний розподіл соціокультурної інформації, на думку Л.П. Смєлякової, створює сприятливі умови для розпізнавання соціокультурної інформації в процесі читання.

З точки зору способу презентації соціокультурної інформації слід брати до уваги наявність текстових і затекстових коментарів. Доцільним є використання зовнішніх коментарів соціокультурної інформації, складених викладачем або самими студентами.

Смислове навантаження соціокультурної інформації в тексті газетно-журнальної статті визначається відтворенням автором сучасних актуальних фактів, подій та явищ,що відображають особливості життя англомовного суспільства. На рівні проблематики та авторської оцінки предмета тематики відображаються типові риси суспільної свідомості англомовної нації на сучасному етапі, що обумовлено соціальним характером масової комунікації.

Результатом аналізу навчального матеріалу з точки зору наведених вище параметрів є розподіл текстів з соціокультурним потенціалом: тексти з відносно великим, середнім та незначним соціокультурним потенціалом [20, с. 47].

Реалізація критерію інформативності передбачає відбір текстового матеріалу, який містить актуальну й нову для студентів-читачів соціокультурну інформацію. Інформативність англомовного публіцистичного тексту необхідно розглядати с точки зору новизни та актуальності (практичної корисності) інформації, що міститься в ньому, для групи конкретних читачів. Врахування цього критерію при відборі газетно-журнальних статей обумовлює особистісну значущість отриманої інформації для студентів, а відтак підтримує їхній пізнавальний інтерес.

За умови організації читання з метою формування СКК виникає потреба в урахуванні кількісного критерію – обсягу текстів англомовних газетно-журнальних статей, який визначається з урахуванням часу, відведеного на власне читання текстів, і швидкості читання студентів. Необхідно встановити мінімальний та граничний обсяг текстів. Мінімальний обсяг тексту О.В. Бирюк встановлює на конкретному текстовому матеріалі за нижнім показником вибірки [4, с. 156]. Обсяг текстів визначається з урахуванням часу, необхідного для читання. Швидкість для різних видів читання визначена в роботі С.К.Фоломкіної [22, с. 32].

О.В. Бирюк пропонує здійснювати добір текстів з номерів англомовних газет і журналів за останні роки, зокрема, The Times, The Independent, The Guardian, The Observer, Daily Mirror, New York Times, Newsweek, English Learner’s Digest, What’s On.

Таким чином, формування СКК при навчанні читання англомовних публіцистичних текстів є необхідною складовою навчального процесу, без якої неможлива підготовка конкурентноспроможних і кваліфікованих учителів англійської мови. Для успішного вирішення цієї проблеми необхідна науково обґрунтована методика формування у майбутніх учителів зазначеної компетенції.