Розділ 2 специфіка відбору текстів для формування соціокультурної компетенції у читанні майбутніх учителів іноземної мови

2.1. Критерії відбору англійських художніх текстів для формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземної мови у читанні

Відповідно до Програми з англійської мови для університетів та інститутів (2001) формування СКК відбувається шляхом критичного соціокультурного аналізу автентичних англомовних текстів різних функціональних стилів: прагматичного, публіцистичного та художнього.

З метою формулювання критеріїв відбору англомовних автентичних художніх текстів для формування соціокультурної компетенції у читанні, наведемо декілька наявних у методичній літературі критеріїв та функцій текстів різних жанрів.

Відомий методист Л. П. Смелякова розробила ієрархію принципів відбору оригінальних художніх текстів і запропонувала корпус художнього текстового матеріалу для мовного вищого навчального закладу. На вищому рівні ієрархії знаходиться принцип відбору художніх текстів за ступенем/ потенціалом естетичного впливу на читача, за яким відібраний твір повинен містити естетично значимі змістові та образні компоненти.

На середньому рівні ієрархії міститься принцип відбору за соціокультурним потенціалом, який визначається за діапазоном експліцитної та імпліцитної /фонової соціокультурної інформації (національно-специфічної та історико-культурної), яка міститься у художньому творі, за характером її презентації в тексті, способом коментування і змістовим навантаженням.

На нижчому рівні ієрархії знаходиться принцип відбору художнього твору за усномовленнєвим потенціалом, який об’єднує такі усномовленнєві функції: 1 – стимулюючу (мотиваційну), 2 – еталонну (демонстрація зразків мовного, мовленнєвого і/або стилістичного оформлення усних висловлювань і ситуацій спілкування носіїв мови), 3 – актуалізуючу (встановлення паралелей з навколишньою дійсністю і життєвим та читацьким досвідом студентів), 4 – поглиблення предметно-логічного змісту, 5 – ускладнення мовного оформлення усномовленнєвого висловлювання студентів [20, с. 7-8].

Михайлова Н. Г., яка займається проблемою формування пізнавальних стратегій у процесі читання іншомовних науково-навчальних текстів, доводить, що студенти пізнають функціональний, концептуальний та формальний аспекти зазначеного жанру тексту, і їх адекватна інтерпретація сприяє розумінню змісту прочитаного. Слідом за дослідницею, яка систематизувала запропоновані низкою науковців (М. Л. Вайсбурд, З. І. Кличникова, О. О. Леонтьєв, С. К. Фоломкіна, R.V. White та інші) наводимо критерії відбору іншомовних текстів, які повинні стати засобом навчальної діяльності: методичної автентичності, інформаційності, доступності, новизни, комунікативної направленості, тематичної єдності[12, с.14].

Погоджуємося із іншим науковцем Журбенко Н. Л., яка досліджує тексти публіцистичного та художнього стилів та наголошує, що студентів необхідно знайомити з принципами структурування тексту, темо-рематичною прогресією, організацією міжфразового зв’язку тощо. До перерахованих вище вимог до текстів дослідник додає такі:

– текст повинен носити проблемний характер, рівень проблемності тексту повинен відповідати здібностям студентів;

– якщо текст художнього або публіцистичного стилю, він має носити комунікативно-інформаційну або комунікативно-освітню направленість;

– містити мотиваційний компонент [7, с. 10].

Т.О. Вдовіна виділяє методичні вимоги до змісту навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англійських ХТ, оскільки для здійснення діяльності читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування студент мовної школи повинен мати відповідні знання, а саме: естетичні, літературознавчі, лінгвостилістичні, країнознавчі, лінгвокраїнознавчі знання. Для здійснення ефективного процесу читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування, крім знань, студент повинен володіти відповідним рівнем сформованості читацької компетенції, який актуалізується у вміннях, необхідних для здійснення діяльності читання ХТ, які ми умовно розподілили на дві групи: 1) загальнотекстові уміння та 2) специфічні уміння читання ХТ, а саме: уміння оперувати естетичними, соціокультурними, літературознавчими, лінгвостилістичними знаннями. Загальнотекстові та специфічні вміння читання є складовою частиною читацької компетенції студентів.

Читацька компетенція містить (Е.Т.Соломка) комунікативну складову, яка співвідноситься з прагматиконом студентів і включає ті характеристики читача-студента, які дозволяють йому успішно здійснювати діалог з текстом, що передбачає установку на діалог з автором твору, вміння вступити у взаємодію з ним, уміння передбачити подальший розвиток сюжету, висувати гіпотези, припущення, оцінювати текст; когнітивну складову, яка співвідноситься з тезаурусом читачів-студентів та передбачає сформованість у студента лінгвістичної, соціокультурної і країнознавчої компетенцій; операційну складову, яка корелює з рівнем „зрілості” читача-студента. Слід зауважити, що розмежування складових читацької компетенції є умовним та проводиться нами з метою визначення вмінь, що слугують розумінню ХТ. Розвиток читацької компетенції студентів вищої мовної школи, на нашу думку, є можливим, якщо:

1) навчання читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування здійснювати в напрямі формування вміння студентів вести діалог з текстом, що передбачає:

а) вміння розуміти естетичний потенціал плану вираження ХТ;

б) уміння розуміти естетичний потенціал плану змісту ХТ;

в) уміння розуміти соціокультурний потенціал ХТ;

2) для навчання читання відбирати ХТ, зміст яких становить певний інтерес для студентів, що виступає стимулом їх діяльності читання;

3) збільшувати існуючі норми читання і загальний обсяг прочитаного за умови орієнтації на первинне ознайомлювальне читання та використання різних видів читання в межах одного ХТ;

4) навчання читання ХТ проводити з урахуванням індивідуальних особливостей майбутніх учителів англійської мови, що корелюють із рівнем розвитку їх читацької компетенції.

Виходячи з вищезазначеного, важливим є систематизація принципів відбору ХТ для навчання англомовного читання, реалізація яких створює основу для розвитку у студентів читацької компетенції. В основу принципів відбору покладена сформульована Л.П. Смєляковою (1992) концепція відбору художнього текстового матеріалу для читання у вищій мовній школі. Погоджуємося з думкою Т.О. Вдовіної, яка обґрунтувала необхідність застосування таких принципів відбору:

1) за ступенем (потенціалом) естетичного впливу на читача, що визначається естетичною цінністю ХТ;

2) за соціокультурним потенціалом ХТ, що ґрунтується на соціокультурній цінності ХТ;

3) за поступовим збільшенням обсягу ХТ.

Згідно з цими принципами та враховуючи результати факторного аналізу художні тексти щодо притаманних їм естетичного і соціокультурного потенціалів, мають бути розподілені на групи: 1) з великим, 2) з середнім та 3) з малим естетичним / соціокультурним потенціалом.

Дослідниця Андрєєва М.П. в роботі присвяченій навчанню старшокласників читанню та обговоренню прочитаного з метою розвитку ціннісних орієнтацій, розглядає вимоги до текстів підручника або книги з домашнього читання [1, с. 10]:

1. Відповідність цілям та предметному змісту, закладених в стандартах та приблизних програмах.

2. Виховна цінність текстів.

3. Автентичність текстів.

4. Жанрове розмаїття текстів.

5. Комунікативно-змістовна цілісність тексту, наявність чітко виділеного комунікативного наміру тексту, адекватність мовних засобів, що забезпечують його реалізацію.

6. Соціокультурна направленість текстів та наявність в них інформації, що збуджують почуття, емоціям та завдань, що спонукають до оціночної діяльності.

7. Наявність в тексті проблеми, що стимулює читачів притримуватись якогось погляду чи наявність завдань, що провокують оціночну реакцію читача. Андрєєва М.П. особливо наголошує на важливості останнього пункту, адже проблемне навчання ефективно впливає на емоційну сферу читачів [1, с. 18].

Погоджуємося з вимогами до текстів підручника або книги з домашнього читання, виділеними дослідницією Андрєєвою М.П., але вважаємо, що при формуванні СКК на основі читання художніх текстів, викладачу, на нашу думку, особливу увагу слід звертати на роботу безпосередньо з художнім текстом малого жанру: новели, оповідання. Оповіданню як невеликому за розміром розповідному твору в англійській мові відповідає синонімічний термін «short story». Майстерність письменника, що виступає в жанрі оповідання, полягає в умінні на матеріалі однієї якоїсь чи кількох життєвих подій яскраво відтворити важливі суспільні закономірності, типове в житті, тобто соціокультурна інформація зберігається в творах малого жанру в концентрованому вигляді. Часто вважають термін «оповідання» синонімом терміну «новели». Проте вірніше буде вважати сучасну новелу своєрідним різновидом оповідання», що відрізняються гострим, нерідко пародоксальним сюжетом, композиційною точністю, відсутністю описовості. В сучасних виданнях нерідко можно зустріти ототожнення цих термінів: одні збірки “short stories” англомовних авторів видаються під заголовком «Оповідання», інші – «Новели». Тому працюючи з малоформатною прозою викладачу необхідно будувати аналіз тексту на основі жанрових ознак та принципів побудови малої прози. Робота з оповіданнями та новелами унеможливить фрагментальне ознайомлення з текстом, але в той же час дозволить провести повний аналіз тексту. Крім того, студенти зможуть детально познайомитись з особливостями авторського стилю письменника, адже в творах малих жанрів своєрідні соціокультурні риси прози письменника особливо помітні, бо знаходяться в концентрованому яскравому вигляді.

Отже, враховуючи перераховані вище методичні вимоги до змісту навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англійських ХТ та критерії відбору текстів, наявні у методичній літературі необхідно у перспективі виділити критерії відбору художніх текстів для формування соціокультурної компетенції у читанні майбутніх учителів ІМ на кожному з етапів навчання.