
- •Київ нтуу “кпі” 2011
- •1 Загальні теоретичні відомості з регулювання координат замкнених електроприводів постійного струму
- •1.1 Показники якості керування
- •1.2 Типові структури систем керування електроприводами
- •1.3 Типові налаштування систем керування електроприводами
- •1.4 Засоби технічної реалізації замкнених систем керування електроприводами
- •1.5 Задатчик інтенсивності
- •2 Характеристика перетворювачів та програмного забезпечення приводів abb dcs800
- •2.1 Загальні характеристики перетворювачів abb dcs800
- •2.2 Основні функції програмного забезпечення Drive Window light для приводів abb dcs800
- •2.3 Дистанційне керування та моніторинг електропривода
- •2.4 Опис лабораторного стенду для проведення експериментальних досліджень
- •3.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.2 Програма роботи
- •3.3 Методичні вказівки
- •3.3.1 Для виконання пункту 3.2.2 програми.
- •3.3.2 Для виконання пункту 3.2.3 програми з пі-регулятором
- •3.3.3 Для виконання пункту 3.2.3 програми з п-регулятором
- •3.3.4 Для виконання пункту 3.2.4 програми з п-регулятором з компенсацією ерс
- •3.3.5 Для виконання пункту 3.2.4 програми з п-регулятором та без компенсації ерс
- •3.3.6 Для виконання пункту 3.2.4 програми з пі-регулятором з компенсацією ерс
- •3.3.7 Для виконання пункту 3.2.4 програми з пі-регулятором та без компенсації ерс.
- •3.3.8 Для виконання пункту 3.2.5 програми
- •3.3.9 Для виконання пункту 3.2.6 програми з пі-регулятором
- •3.3.10 Для виконання пункту 3.2.6 програми з п-регулятором
- •3.3.11 Для виконання пункту 3.2.7 програми з п-регулятором з компенсацією ерс
- •3.3.12 Для виконання пункту 3.2.7 програми з п-регулятором та без компенсації ерс
- •3.3.13 Для виконання пункту 3.2.7 програми з пі-регулятором з компенсацією ерс
- •3.3.14 Для виконання пункту 3.2.7 програми з пі-регулятором та без компенсації ерс
- •3.3.15 Для виконання пункту 3.2.8
- •3.3.16 Для виконання пункту 3.2.9
- •3.4 Контрольні запитання
- •4 Дослідження статичних та динамічних характеристик двигуна постійного струму з незалежним збудженням в режимі джерела моменту на базі керуючо-перетворювального пристрою dcs800 Лабораторна робота № 2
- •4.1 Короткі теоретичні відомості
- •4.2 Програма роботи
- •4.3 Методичні вказівки
- •4.3.1 Для виконання пункту 4.2.2 програми
- •4.3.2 Для виконання пункту 4.2.3 програми
- •4.3.3 Для виконання пункту 4.2.4 програми
- •4.3.4 Для виконання пункту 4.2.5 програми
- •4.3.5 Для виконання пункту 4.2.6 програми
- •4.4 Контрольні запитання
- •5.1 Короткі теоретичні відомості
- •5.2 Програма роботи
- •5.3 Методичні вказівки
- •5.3.1 Для виконання пункту 5.2.2 програми
- •5.3.2 Для виконання пункту 5.2.3 програми з пі- регулятором
- •5.3.3 Для виконання пункту 5.2.3 програми з п-регулятором
- •5.3.4 Для виконання пункту 5.2.4 програми з п-регулятором
- •5.3.5 Для виконання пункту 5.2.4 програми з пі-регулятором
- •5.3.6 Для виконання пункту 5.2.5
- •5.3.7 Для виконання пункту 5.2.6
- •5.4 Контрольні запитання
1.5 Задатчик інтенсивності
Задатчик інтенсивності – пристрій (або програма), який при подачі стрибку завдання хз на його вхід, забезпечує лінійне наростання в функції часу свого вихідного сигналу хз/ до величини стрибку завдання. Перехідна характеристика задатчика інтенсивності представлена на рис. 1.23.
Рисунок 1.23 ― Перехідна характеристика задатчика інтенсивності
Кут
- кут наростання вихідного сигналу.
Кожен задатчик інтенсивності
характеризується сталою часу задатчика
інтенсивності Тзі.
Чим більше її значення, тим менший кут
наростання вихідного сигналу (рис.
1.24).
Рисунок 1.24 ― Перехідні характеристики задатчика інтенсивності при різних кутах наростання
Основний недолік задатчика інтенсивності - наявність точки розриву похідної сигналу завдання. В задатчиках на базі операційних підсилювачів такий розрив існує лише теоретично і перехід від лінійного наростання сигналу до сталого значення здійснюється нелінійно монотонно.
Функціональна схема задатчика інтенсивності подана на рис. 1.25.
Рисунок 1.25 ― Функціональна схема задатчика інтенсивності
Функціонально
задатчик інтенсивності складається з
підсилювача П (з великим коефіцієнтом
підсилення
),
нелінійного елемента НЕ типу “насичення”
та інтегратора І.
Картина перехідних процесів в задатчику інтенсивності показана на рис. 1.26.
Рисунок 1.26 ― Картина перехідних процесів в задатчику інтенсивності
В
момент часу
на вхід схеми поступає стрибок завдання
.
При цьому на виході підсилювача буде
сигнал
.
Оскільки
,
то вихід НЕ потрапляє в зону обмеження
(вихідний сигнал НЕ
).
Сигнал на виході І
.
Оскільки
,
то
розпочинає наростати. При цьому
зменшується згідно рівняння
.
Проте,
вихід НЕ все ще залишається в зоні
обмеження через велику величину
.
Тому
і
Сигнал
наростає лінійно. Такий процес буде
відбуватися до того часу, поки
не стане меншим
.
При подальшому збільшенні
зменшуватиметься
=
.
Оскільки сигнал на вході інтегратора
зменшується, то на його виході сигнал
наростатиме, але з меншою інтенсивністю.
Чим менше
,
тим менша швидкість наростання
.
Тому
наростатиме далі нелінійно монотонно.
Статичний режим в схемі наступить лише
тоді, коли на вході інтегратора сигнал
буде нульовим. Тобто,
.
Іншим чином,
та
.
Чим більша величина
,
тим ближче точка 1 знаходиться до лінії
.
Схема електрична принципова задатчика інтенсивності продемонстрована на рис. 1.27.
Рисунок 1.27 ― Схема електрична принципова задатчика інтенсивності
На
схемі необхідно прийняти
та забезпечити
,
,
.
Інвертор призначений для зміни лише
полярності напруги. У даній схемі він
забезпечує від’ємність зворотного
зв’язку за
.
При дискретному виконанні в схемі на рис. 1.25 використовується дискретний інтегратор, з передаточною функцією
,
де Т0 – період квантування системи, в якій застосовується задатчик інтенсивності.
Альтернативно, задатчик інтенсивності можна реалізувати на базі лінійно-наростаючого сигналу з обмеженням. У цьому випадку існуватиме розрив похідної завдання та при зміні величини завдання необхідно змінювати величину обмеження.