
- •Технологічна частина
- •Структура підприємства
- •1.1.1. Режими роботи
- •Асортимент і характеристика товарної продукції
- •Післяспиртова зернова барда
- •1.3 Характеристика сировини, основних і допоміжних матеріалів
- •1.3.1 Характеристика зернових культур
- •1.3.2 Вода
- •1.3.3 Допоміжні матеріали
- •1.3.3.1 Оцукрюючі матеріали
- •1.3.3.2 Антисептичні речовини
- •1.3.3.3 Допоміжні матеріали
- •Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів
- •1.4.1. Розмноження виробничих дріжджів
- •1.5.2.2 Технологічні схеми виробництва біоетонолу-сирцю Підготовка сировини і зброджування
- •Брагоректифікаційні установки для виробництва
- •1.5.2.3 Дегідратація біоетанолу-сирцю випаровуванням через мембрану (первапорація)
- •1.5.2.4 Основні типи мембранних модулів
- •1.5.2.5 Технологічні схеми виробництва паливного етанолу первапорацією
- •1.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
- •1.6 Продуктові розрахунки
- •1.6.1 Витрати зерна для отримання 100 дал спирту
- •1.6.2 Витрати ферментних препаратів
- •1.6.3 Приготування замісу
- •1.6.4 Температура замісу
- •1.6.5 Термоферментативна обробка замісу
- •1.6.6 Оцукрювання розрідженої маси
- •1.6.7 Приготування виробничих дріжджів
- •1.6.8 Зброджування сусла
- •1.6.9 Спирт і продукти ректифікації
- •1.7 Розрахунок допоміжних матеріалів
- •1.8 Розрахунок і підбір обладнання
1.3.2 Вода
У виробництві спирту на стадії приготування дріжджів, розчинів ферментних препаратів використовується вода питної якості (ГОСТ 2874-82), а на технічні цілі застосовують умовно чисту воду.
Згідно ГОСТ 2874-82 вода питної кондиції повинна відповідати ряду вимог:
рН 6,0-9,0;
запах при температурі 20 С і підігріві води до 60 С (ГОСТ 3351-74), бал, не більше – 2;
присмак при 20 С (ГОСТ 3351-74), бал, не більше – 2;
колір по шкалі, градус, не більше – 20;
мутність по стандартній шкалі, мг/дм3, не більше – 1,5;
загальна жорсткість (ГОСТ 4151-72), мг-екв/дм3, не більше – 7;
вміст металів, мг/дм3, не більше:
хлоридів – 350 (ГОСТ 4245-72),
сульфатів – 500 (ГОСТ 4389-72),
марганцю – 0,1 (ГОСТ 4974-72),
заліза – 0,3 (ГОСТ 4011-72),
міді – 1,0 (ГОСТ 4388-72),
цинку – 5,0 (ГОСТ 18293-72).
Оскільки вода приймає безпосередню участь у технологічних процесах та входить до складу напівпродуктів і спирту, вона повинна бути мікробіологічно чистою (колі-титр не менше – 300), не містити в собі шкідливих речовин, які пригнічують дріжджі і погіршують якість продукції. Твердий залишок – не більше 1000 мг/дм3. Наявність стороннього запаху не допускається.
1.3.3 Допоміжні матеріали
Допоміжними матеріалами на заводі є ферментні препарати, антисептики та дезінфікуючі засоби, кислоти, фосфорне та азотне живлення.
1.3.3.1 Оцукрюючі матеріали
У виробництві спирту із крохмалевмісної сировини використовують оцукрюючи матеріали, які містять, як правило, комплекс ферментів для гідролізу полімерів: крохмалю, білків, пектинових речовин, пентозанів, целюлози та ін. Як оцукрюючи матеріали, донедавна, на підприємствах спиртової промисловості використовували солод, але на заміну йому з’явилися
ферментні препарати мікробного походження і їх суміш. При досліджені дії ферментних ферментних препаратів, як джерела оцукрюючого матеріалу, було виявлено ряд важливих переваг перед застосуванням солоду. Ферментні препарати в порівнянні із солодом мають ряд переваг, які зумовлюють їх широке використання: для їх виробництва застосовують більш дешеву сировину (зерно кукурудзи, пшениці, відходи спиртового, цукрового і мукомельного виробництв); вони мають більш широкий комплекс
гідролітичних
ферментів, у тому числі целюлолітичних
і протеолітичних, повніше гідролізується
крохмаль, що дозволяє збільшити вихід
спирту на 1-2%; у більшості випадків вони
стерильні, що сприяє створенню умов для
мікробіологічної чистоти спиртового
бродіння; концентровані ферментні
препарати (сиропоподібні або у вигляді
сухого порошку) мають високу питому
активність і зберігаються тривалий
період часу; використання комплексу
ферментів мікробного походження в
підвищених концентраціях до субстрату
дозволить значно прискорити процеси
оцукрювання сировини і зброджування
сусла. Ферменти мікроорганізмів більш стійкі до фізико-хімічних умов середовища. Це дозволяє використовувати їх при високих температурах (до 105 °С) під час ферментативно-теплової обробки замісів сировини і значно зменшити витрати теплової енергії та втрати зброджуваних речовин у процесі розварювання, а також проводити зброджування при порівняно низьких рН бражки, що забезпечує мікробіологічну чистоту бродіння. Використання
ферментних препаратів дозволяє виготовляти сусло з високим вмістом сухих речовин (до 20-21%) і накопичувати у дозрілій бражці до 11% об. спирту, що сприяє збільшенню потужності відповідного обладнання і зменшенню питомих енерговитрат.
Всі ферментні препарати, які використовуються у спиртовій промисловості можна розділити на 3 основні групи по специфічності їх дії на різні високомолекулярні полімери зернової сировини:
Ферментні препарати амілолітичної дії. Ці ферменти можна умовно розділити на 3 класи:
бактеріальна α-амілаза, яка утворює при гідролізі крохмалю декстрини з різною ступеню полімеризації (Амілосубтілін, БАН; найбільш перспективні вітчизняні – Амілоліхітерн, закордонні – Термаміл, Зімаджунт);
грибна α-амілаза, володіє ендоамілазною здатністю до гідролізу крохмалю з утворенням розчинних декстринів, олігоцукрів і мальтози з оптимум дії 45-55 °С і рН 4,8-5,5 (вітчизняні – Амілоризин, Амілопротооризин; закордонні – Фунгаміл);
глюкоамілаза, яка використовується для оцукрення частково розщеплених полімерів крохмалю з утворенням глюкози (вітчизняні – Глюкаваморин; закордонні – Сан-Супер, Глюкозим).
2) Протеолітичної дії – гідролізують білкові полімери зерна і розділяються на 2 класи:
бактеріальні протеїнази (вітчизняні – Протосубтілін; закордонні – Нейтраза, БНЗ (BNZ)). Препарати містять 1 чи 2 протеїнази як правило нейтральну і лужну, які гідролізують білки до пептидів. Ці ферменти підвищують технологічність сусла, зменшити вірогідність появи білкового осаду, але не забезпечує дріжджові клітини легкозасвоюваним амінним азотом;
грибні протеази (Амілопротооризин, Протооризин), які містять комплекс протеаз і пептидаз (більше 5-ти протеолітичних ферментів), що гідролізують білки до коротких пептидів і вільних амінокислот, які асимілюються дріжджовою клітиною. Використання цих ферментів дозволяє не тільки зняти
колоїдно-білкові утворення, але і забезпечує азотним живленням дріжджі. В результаті підвищується бродильна активність дріжджів (на 20-25 %), інтенсифікується процес спиртового бродіння на 30-40 %, збільшується вихід спирту.
3) Целолітичної дії, які гідролізують некрохмальні поліцукри зернової сировини (вітчизняні – Целоверидин; закордонні – Віскозим, Ультрафло, Зімафілт). Ці препарати містять β-глюканазу, знижують в’язкість сусла, підвищують доступ крохмалю до дії амілолітичних ферментів, тим самим підвищують вихід спирту. Часто використовуються при переробці жита і ячменю.
В даному дипломному проекті як оцукруючий матеріал використовують ферментні препарати мікробного походження. Їх постачає фірма ”Novo Nordisk“ (Данія): Теrmamil SS і Sun Super 360L.
В табл. 1.4 наводиться характеристика імпортних ферментних препаратів мікробного походження.
Таблиця
1.4 - Характеристика імпортних ферментних
препаратів мікробного походження
Показники |
Характеристика та норми |
|
Теrmamil SS |
Sun Super 360L |
|
Зовнішній вигляд |
сироподібна рідина |
сироподібна рідина |
Колір Вміст сухих речовин, % Густина, г/см³ Активність α-амілази: при 30 ºС при 60 ºС при 90 ºС Оптимальні умови дії: температура, ºС рН Витрати на 1т крохмалю |
коричневий 48-49 1,1-1,25
700 од/см³ 1600 од/см³ 2700 од/см³
80-95 6,0-6,5 140-400 мл |
коричневий 59-60 1,08-1,2
700 од/см³
глюкоамілази – 3000 од/см³
50-55 5,0-6,0 800-1200 мл
|
Кожен з цих ферментних препаратів розводять питною водою з співвідношенні 1:10 в окремому збірнику з розрахунку витрат на зміну. Для запобігання інактивації ферментів їх дозують окремо.
Termamyl SS являється рідким ензимним препаратом, що містить включно термостабільну α-амілазу, продуковану генетично модифікованим штамом
Bacillus Licheniformis. Ензим являється ендоамілазою, котра гідролізує α-1,4- глюкозидні зв’язки в амілазі та амілопектині, тому крохмаль швидко розчіплюється до розчинних декстринів та олігосахаридів, завдяки чому зменшується в’язкість.
Стандартна активність................................. 60 – 120 KNU/r
Зовнішній вигляд......................................... чиста прозора рідина
Густина......................................................... 1,2 г/см³
Ферментативна активність амілази:
за даними фірми.......................................... 120
згідно діючої методики:
при 65 ºС..................................................... 1600 од/см³,
при 90 ºС..................................................... 2700 од/см³,
при 30 ºС..................................................... 700 од/см³,
Termamyl SS активний і при температурах 105-110 ºС, хоча оптимум його активності 95-105 ºС.
San-Super
360 L – використовується
в спиртовій промисловості для оцукрення
заторів, які містять розріджений
крохмаль.
San-Super 360 L – це вдосконалена амілоглюкозидаза добавляється, коли сусло охолоджене до 55 ºС і його кислотність становить рН – 5,5.
Стандартне дозування – 1 літр на тонну крохмалю при триденному зброджуванні сусла.
Зовнішній вигляд і колір.................................... чиста коричнева рідина
Густина................................................................1,25 г/см³
Ферментативна активність:
за даними фірми:
амілоглюкозідаза............................................... 240
α-амілаза.............................................................147
протеаза..............................................................0,062
згідно діючої методики, од/см³:
глюкоамілаза......................................................3000
α-амілаза.............................................................700
протеаза..............................................................0,062
Головний компонент San-Super 360L – амілоглюкозидаза – ензим, котрий гідролізує крохмаль і декстрини повністю до глюкози. В добавку до цієї
активності препарат має збалансований вміст α-амілази і протеази.
San-Super 360L – прозора коричнева рідина з густиною 1,25 г/мл і активністю 240AG/мл.
Ферментні препарати, що надходять на підприємство приймаються з технічною документацією, що підтверджує стандартизовану активність препарату за ГОСТ 20264.4-89.
Якість
оцукрення контролюється по йодній
пробі, яка повинна давати
коричневе забарвлення. Якщо колір краплини фільтрату сусла після змішування з каплею йоду темно-синій або фіолетовий, то необхідно збільшити дозування ферментного препарату.