1. Зберігає спадкову інформацію і передає її дочірнім клітинам під час поділу.

2. В ядрах за участю ядерець формуються рибосоми.

3. Завдяки реалізації спадкової інформації, закодованої у вигляді послідовності нуклеотидів молекули ДНК, ядро регулює біохімічні, фізіологічні та морфологічні процеси в клітині.

Немембранні органели.

Рибосоми, органели руху, клітинний центр.

Рибосоми.

Рибосоми – не мембранні органели, які беруть участь у синтезі білка в клітині. У клітинах еукаріот синтезується в ядерці (ця частина ядерця називається рибосомальним організатором.

Будова:

Це сферичні тільця діаметром 20нм.

Вони містять р. РНК і білки, утворюючи рибонуклеопротеїдні комплекси: велику 50 S та малу 30 S субодиниць рибосоми. Кожна рибосома складається з двох субодиниць – великої і малої і по формі нагадує гриб. В рибосомі є особлива ділянка – функціональний центр, де і відбувається трансляція. Його розміри відповідають довжині двох триплетів, тому в ньому водночас перебувають два сусідніх триплети.

Велика та мала субодиниць рибосом сполучаються в рибосому поза ядром у місцях синтезу білків.

Спочатку на мембранах шорсткої ЕПС мала субодиниця зв’язується з молекулою

іРНК, а потім до них приєднується велика субодиниця. Після припинення синтезу білкової молекули субодиниці роз’єднуються (під дією певної концентрації іонів кальцію та деяких БАР).

Функції:

Кожна рибосома забезпечує певне просторове розташування іРНК та тРНК на рибосомі, виконуючи структурну функцію.

Декілька рибосом приєднуються до молекули мРНК у вигляді «нитки бусинок», утворюючи структуру, яка називається полірибосомою або полісомою. Перевага полісомної організації заклечається в тому, що при цьому стає можливим одночасний синтез декількох поліпептидів.

Переважна більшість білків синтезується в клітині на рибосомах. Але всередині мітохондрій і пластид теж є рибосоми 70 – S і відбувається біосинтез білка.

Кількість рибосом і полісом в клітині вказує на інтенсивність біосинтезу білка.

Клітинний центр.

До складу клітинного центру входять дві центріолі (циліндри з мікротрубочок)

від якої радіально відходять мікротрубочки. У клітинах голонасінних і покриритонасінних рослин клітинного центру немає.

Клітинний центр завжди знаходиться в навколо ядерній зоні і зв’язаний з комплексом Гольджі.

Кожна клітина під час поділу отримує від материнської дві центріолі. Між поділами клітини вони подвоюються (центріолей стає 4)і на початку наступного поділу розходяться по дві до полюсів клітини.

Функції:

1. бере участь в утворенні веретена поділу.

2. Під час клітинного поділу мікротрубочки розтягують хромосоми, які розходяться до полюсів клітини.

Органели руху.

До органел руху клітини належать псевдоподії (несправжні ніжки),джгутики та війки.

Псевдоподії – тимчасові вирости цитоплазми клітин деяких найпростіших.

Джгутики та війки мають вигляд тонесеньких виростів цитоплазми. Їхня внутрішня структура подібна(діаметр = 25 нм), а відрізняються вони за характером рухів і довжиною.

Джгутики та війки вкриті плазматичною мембраною. Всередині цих органел розташована складна структура з мікротрубочок. На поперечному перерізі через війку чи джгутик можна помітити дев’ять подвійних мікротрубочок по периферії та ще дві в центрі.

В основі джгутиків та війок лежать базальні тільця, заглиблені в цитоплазму. Вони приблизно такого самого діаметра, що й та частина джгутиків або війок, що знаходиться над поверхнею клітини, але периферійні мікротрубочки зібрані у 9 пучечків по 3, а в центральній частині базального тільця вони відсутні. Базальні тільця прикріплені до плазматичної мембрани і структурно взаємопов’язані з периферійною частиною джгутиків або війок.