34.Загальна характеристика Класу Павукоподібні.

Клас Павукоподібні належить до типу Членистоногі, підтипу Хеліцерові.

Клас нараховує близько 70 тис. видів.

Середовищем існування яких є наземно-повітряне середовище та та невелика кількість видів є факультивними паразитами.

Тіло складається з голови та грудей, які формують єдині головогруди і черевце; черевце головогрудьми з’єднані вузьким коротким стебельцем.

Як і для всіх Членистоногих, для представників класу характерна гетеромерна сегментація тіла (сегменти відрізняються за формою і будовою). Для них характерна наявність 6 пар кінцівок, з яких 2 перші пари виконують функцію ротовогоапарату ;4пари, що відходятьвід 4-7 сегментів грудей несуть членисті ходильні ноги-4 пари. Черевце складається з 13 сегментів: на 2 сегменті знаходяться статеві органи, а кінцівки черевця видозмінені у павутинні залози, що містяться на останньому сегменті черевця.

Покриви. Представлені хітином, який просочений кутикулою та інкрустований білками і є тонкий та еластичний. Хітиновий покрив всередину тіла утворює вирости, до яких кріпляться пучки диференційованих м’язів-тобто виконує функцію внутрішнього скелету.

Дихальна система. Дихають киснем атмосферного повітря. Органами дихання є легеня, що являє собою складку шкіри, пронизану капілярами, та система розгалужених дихальних трубочок – трахеї.

Травна система. Складнодиференційована. Представлена передньою, середньою та задньою кишкою. Починається ротовим отвором, розташованим на передній частині черевного боку головогрудей. Ротовий отвір оточений кінцівками (верхні щелепи і ногощупальця), які пристосовані до захоплення і подрібнення їжі і являються видозміною перших двох пар кінцівок.

Також до передньої кишки відносять глотку, куди відкриваються протоки слинних залоз, що містять ферменти. При захопленні жертви павук прокусує її і наповнює жертву слиною. Під дією слини внутрішні органи жертви частково перетравлюються (позаорганізмове травлення) і таку напівперетравлену їжу павук всмоктує. Також в глотці розміщений фільтруючий апарат, що являє собою сукупність хітинових волосків, які утворюють сітку, що перешкоджає попаданнютвердих часток у шлунок. Далі їжа попадає в стравохід, а звідти в Середню кишку: всисний шлунок, в якому їжа перетравлюється та кишківник.Кишківник має циліндричну форму та чисельні сліпі вирости, в яких накопичується рідка їжа. В кишківник відкриваються протоки печінки, під дією травних соків якої їжа остаточно перетравлюється. В кишці відбувається всмоктування поживних речовин в кров. Неперетравлені рештки виділяються через анальний отвір (задня кишка).

Кровоносна система – незамкнена. Центральний орган кровообігу являє собою трубчасте серце, що має 3 пари отворів і від серця відходять кровоносні судини. При скороченні серця кров по судинах рухається до передньої частини тіла, віддає кисень клітинам тіла, далі потрапляє у легеневі мішки, порожнину тіла (міксоціль), звідти в трахеї. Збагачена киснем кров повертається в серце через отвори, які закриваються клапанами. Кров називається гемолімфою.

Видільна система представлена парою розгалужених мальпігієвих судин. У їх порожнину з гемолімфи всмоктуються продукти метаболізму; тут же відбувається зворотнє всмоктування води; обезводнені продукти обміну речовин потрапляють у задню кишку і виводяться з організму.

Нервова система характеризується злиттям гангліїв черевного нервового ланцюжка в один головогрудний вузол. Над його передньою частиною розташований “головний мозок”. Від підглоткової маси відходять нерви, які прямують до різних органів.

У павуків є досить розвинені органи чуттів. Волоски, які вкривають все тіло павука та ногощупальця – органи дотику. На ногощупальцях і ходильних ногах є органи хімічного чуття (нюху та смаку). Органи зору – 8 пар простих очей.

Усі павукоподібні – роздільностатеві. Статева система самки – яєчники, в яких формуються яйцеклітини, статева система самця – сім’яники, в яких формуються сперматозоїди. Самка павука-хрестовика відкладає восени яйця в кокон, сплетений з павутини, та маскує його. До зими самка гине, а з перезимувавших яєць навесні виходять маленькі павучки. Далі вони ростуть і розвиваються, при цьому періодично відбувається линька

.Різноманітність павукоподібних

Ряд Павуки.Всього павуків налічується близько 30 тис. видів.Вони дуже різноманітні за розмірами-від 0,6-20 см. У розмасі ніг. Різна у них і тривалість життя: у більшості вона не перевищує одного року , проте деякі павуки –птахоїди жили понад 15 років.

Звичайно поширений на суходолі , але є прісноводним вид павук –сріблянка.Він будує під водою дзвін із павутини в якому живе.

Більшість павуків –хижаки, які харчуються дрібними безхребетними, яких вони вбивають за допомогою отрути. Павуків поділяють на бродячих(вичікують здобич на землі або на рослинах), та сидячих або тенетних(розтягують сітки із павутиння , куди заплутується жертва).

Представники: тарантул (його укус дуже болючий, але не призводить донебезпечних наслідків), каракурт ( його укус може призвести до смерті), павук-хрестовик, домовий павук тощо

Ряд Скорпіони. Тіло скорпіонів чітко розділене на головогруди і черевце.Педіпальпи перетворені в могутні клешні.На останньому сегменті задньо-черевця знаходиться вигнута голка, в основі якої є ядовита залоза.

Скорпіон поширений в південних широтах. Це нічні хижаки, що вдень ховаються під камінням, а вночі виходять на полювання.

Представники: кримський скорпіон, італійський скорпіон, строкатий скорпіон.

Ряд Сінокосці. По зовнішньому вигляду нагадують павуків.Але черевце сінокосців складається з декількох сегментів,воно не відмежоване від головогрудей, ходильні ніжки довгі та тонкі. Вони можуть легко відриватись-аутомія(самоскалічення). предсаник: сінокосець живе на стовбурах дерев, на стінах домів, полює на дрібних комах.

Ряд кліщі

Ряд Кліщі. Тіло кліщів не розчленоване на відділи і не сегментоване, овальної або кулястої форми , у них головогруди і черевце повністю злиті між собою.У передній частині тіла кліщів розташована так звана голівка, яка утворена ногощупальцями і хеліцерами.У дорослих кліщів 4 пари ніг, на кінцях яких є кігтики і подушечки. Розвиток кліщів відбувається з метаморфозом: яйце-личинка-німфа-імаго.

Кліщі поширені всюди: в грунті та на його поверхні, на рослинах, у морях та прісних водоймах. Є серед них і паразити рослин, тварин і людини. Павутинні кліщі – небезпечні шкідники різноманітних культурних рослин. Своїми хеліцерами вони проколюють покриви листків і живляться соками рослини , обплутуючи їх павутинрю. Інші шкідники с/г культур є 4-ноги, або галові кліщі. Вони мають червоподібну форму тіла і лише 2 пари ніг. Паразитуючи у тканинах рослин, кліщі призводять до утворення пухлин, що знижує врожай. Деякі кліщі, наприклад, борошняні кліщі можуть ушкоджувати харчові продукти на складах.

У свійських тварин паразитують пір*яні кліщі та свербуни –шкіроїди, останні спричиняють коросту. Це захворювання дошкуляє тваринам і знижує їхню продуктивність. У людини паразитує мікроскопічний коростяний свербун. Він проникає в шкіру, де утворює довгі ходи. Якщо хвору людину не лікувати, кліщ може уразити значні ділянки шкіри. Від хворої до здорової людини короста передається при користуванні спільними речами, при безпосередньому контакті, при потисканні рук.

Іншим небезпечним паразитом є залозниця вугрова- кліщі мікроскопічних розмірів із видовженим тілом. Вони паразитують в сальних залозах чи волосяних сумках. Можуть спричинити появу вугрів чи випадіння волосся.Передаються контактно-побутовим шляхом.

Іскодоваі кліщі : собачий, тайговий, бичачий, живляться кров*ю людини і тварин. У них на голівці є хоботок із гачечками. Хеліцерами вони розрізають шкіру, за допомогою гачків прикріплюються до неї і висмоктують значну кількість крові , внаслідок чого його розміри (особливо самок) збільшуються в кілька разів. Через певний час насмоктавшись крові , кліщ відпадає від хазяїна. Іскодові кліщі є переносниками збудників таких захворювань, як кліщовий енцефаліт( енцефалітний кліщ) , піроплазмози собак та ВРХ.