30.Тип Молюски. Клас Двостулкові. Особливості організації двостулкових.

Клас Двостулкові належить до типу Молюски, царства Тварин. Середовищем існування є водойми різного типу.

Тіло Двостулкових має слаборозвинену голову і органи чуття.

Тіло сплющене з боків і оточене шкірною складною мантією. Крім тіла існує і мускульна нога, за її допомогою молюск здатний повільно повзати по дну водойми або закопувати передню частину тіла у пісок.

Діяльність клітин мантії формує черепашку, яка складається з двох стулок. Черепашка – тришарова. Зовнішній шар – органічний шар. Середній шар складається із стовпчиків СаСО₃. Внутрішній шар складається із перламутрових пластинок, які нашаровуються одна на одну. Черепашка утворює на спинному боці елестичну зв’язку. За допомогою зв’язки стулки можуть відкриватись. У більшості видів (за вийнятком жабурниць) стулки черепашки мають виступи та заглибини. Вони розташовані таким чином, що утворюють “замок” – це забезпечує краще закріплення стулок.

Більшість представників класу утворюють перлини. Якщо будь-яке стороннє тіло (піщинка, дрібний організм) випадково потрапляє між мантією і черепашкою, воно оточується шарами перламутру і рогової речовини, які чергуються.

Стулки черепашки замикаються завдяки скороченню двох пар (наприклад, у жабурниці, перлівниці) або одного (наприклад, у устриці, мідії і дрейсени) м’язів-затискачів, які прикріплюються до внутрішніх боків протилежних стулок.

Тіло вкрите складкою шкіри-мантією, яка утворює –мантійну порожнину.До мантійної порожнини ведуть два отвори (сифони), які у жабурниці відокремлюються на задньому кінці черепашки: верхній (вивідний) та нижній (ввідний). Завдяки війок, що вистиляють внутрішню поверхню мантії та зябри, створюється безперервний потік води через мантійну порожнину.

1. Дихальна система. Зябра мають вигляд системи поздовжніх та поперечних пластинок, розташованих із боків тулуба в мантійній порожнині (у жабурниці) або пірчастих виростів (у мідій та устриць). Дихають киснем, розчиненим у воді.

2. Травна система у двостулкових починається ротовим отвором. Із його боків знаходяться дві пари видовжених трикутних ротових лопатей, скритих війками. Лопаті відціджують із води поживні частинки –живлення по типу фільтрації (одноклітинні організми тощо) і спрямовують їх до ротового отвору. Ротовий отвір веде до коромельного стравоходу, який відкривається у шлунок. До шлунку також відкриваються протоки великої дволопатевої травної залози-печінки, частково перетравлена їжа потрапляє в кишечник, де відбувається остаточне перетравлення їжі і поживні речовини всмоктуються в кров. Неперетравлені рештки їжі через дуже довгу звивисту задню кишку викидаються до мантійної порожнини через анальний отвір, розміщений поблизу вивідного сифону.

3. Кровоносна система незамкнена. Є мускульний орган – серце. Воно складається з камер, серед яких розрізняють 2 передсердя та шлуночки. Кров надходить по венах до передсердь, а з них до шлуночків. З останніх кров виходить по артеріях. Велика артерія, що виходить із серця, називається аорта. Вона галузиться на дрібні судини. З них кров потрапляє до проміжків між органами лакуни, де віддає кисень та поживні речовини, а потім надходить до органів дихання, в яких знову збагачується киснем, і повертається до серця по венах. Отже, через серце рухається збагачена киснем (артеріальна) кров; кров без кисню (венозна) рухається від органів до легенів або зябер, де перетворюється на артеріальну. Кров змішується з тканинною рідиною і називається гемолімфою.

4. Видільна система представлена ниркою, яка міститься в мантійній порожнині. В нирці відбувається фільтрація продуктів обміну речовин.

5. Нервова система вузлувато-дифузного типу: являє собою нервові вузли (гонглії) розкидані по всьому тілу і зв’язані між собою комісурами.

6. Статева система. Двостулкові – роздільностатеві, проте відомі і гермафродити (устриці).

Жіноча статева система представлена яєчниками, в яких формуються яйцеклітини, чоловіча статева система – сім’яниками, в яких формуються сперматозоїди. Сперматозоїди у молюсків виводяться у воду і через ввідний сифон потрапляють до мантійної порожнини самок, де і відбувається запліднення.

Розвиток з перетворення З яєць у мантійній порожнині вилуплюються личинки-глохидії- різноманітної будови, які пристосовані до різного способу життя і сприяють розселенню виду. У жабурниць та перлівниць вони мають зубчасту черепашку та особливі клейкі нитки. Хлопаючи стулками, личинки плавають поки не прикріплюються клейкою ниткою до зябер або шкіри риб. За допомогою зубчиків черепашки вони проникають під покрив риб і деякий час паразитують там, а потім виходять назовні та осідають на дно, перетворюючись на дорослу особину. Такий тимчасовий паразитизм личинок – це пристосування до розповсюдження на великі відстані за допомогою хазяїна.