- •Різноманітність живих організмів. Принципи класифікації організмів. Поняття про наукові назви рослин. Поняття про систематику рослин. Головні таксони.
- •2. Дроб’янки. Загальна характеристика Царства.
- •3. Бактерії. Будова, життєдіяльність, розмноження.
- •4. Значення у природі і житті людини представникі царства Дроб’янки.
- •5. Загальна характеристика царства Рослин.
- •Надмембранні та підмембранні комплекси клітини.
- •Самої плазматичної мембрани.
- •Взаємодія мембран в еукаріотичні клітині.
- •Комплекс Гольджі.
- •Вакуолі.
- •Мітохондрії.
- •Пластиди.
- •Зберігає спадкову інформацію і передає її дочірнім клітинам під час поділу.
- •Немембранні органели.
- •Клітинний центр.
- •5. Загальна характеристика царства Рослин.
- •1.Меристематичні: верхівкова (апікальна) меристема, бічна (латеральна), вставна (інтеркалярна), ранева (травматична).
- •6. Загална характеристика водоростей.
- •3.Статеве:
- •7.Відділ Зелені водорості.
- •Вищі спорові рослини
- •8. Мохоподібні.
- •9. Відділ Плауноподібні.
- •10.Відділ Хвощоподібні.
- •Клас Хвощові.
- •11. Відділ Папоротеподібні.
- •11.Відділ Голонасінні. Загальна характеристика, особливості будови і розмноження.
- •Голонасінні поділяються на 3 класи: саговникові, хвойні і гнетові
- •12. Корінь і його функції. Види коренів. Типи кореневих систем.
- •13. Зовнішня і внутрішня будова кореня.
- •14. Пагін і його будова та функції. Різноманітність пагонів. Розвиток пагона з бруньки.
- •15. Стебло – вісь пагона. Функції стебла. Ріст стебла удовжину.
- •16. Внутрішня будова стебла. Утворення річних кілець.
- •17. Видозміни пагона і його частин. Роль видозмін.
- •20. Внутрішня будова листка. Видозміни листка.
- •19. Вегетативне розмноження рослин. Значення вегетативного розмноження.
- •20. Квітка – орган насіннєвого розмноження рослин. Будова і різноманітність.
- •23. Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення. Запилення і його способи.
- •21. Запліднення у квіткових рослинах. Будова насінини.
- •22. Різноманітність плодів. Поширення плодів.
- •23. Пересування по стеблу неорганічних та органічних речовин.
- •25. Різноманітність покритонасінних. Їх класифікація.
- •Клас однодольні
- •26. Царство Гриби. Загальна характеристика царства. Шапкові гриби, особливості їх будови та процесів життєдіяльності.
- •3) Статеве розмноження
- •36. Цвільові гриби. Мукор. Пеніцил. Дріжджі. Гриби-паразити рослин.
- •27.Царство Гриби.
- •1. Зоологія – наука про тварин.
- •2. Поняття про систематичні одиниці в зоології.
- •3.Загальна характеристика Підцарства Одноклітинні тварини.
- •1.Тип Саркоджгутиконосці.
- •2.Тип Споровики.
- •4.Амеба. Пересування, живлення, дихання, виділення, розмноження, утворення цист. Паразитуючі саркодові - дизентерійна амеба
- •5. Евглена зелена. Особливості живлення.
- •6. Паразитичні джгутикові: трипаносоми, лейшманії, лямблії. Їх будова, життєві цикли та способи запобігання зараженню.
- •7. Інфузорія туфелька. Будова, основні процеси життєдіяльності. Подразливість.
- •8. Морські одноклітинні: форамініфери і радіолярії. Одноклітинні грунту.
- •9. Загальна характеристика типу Кишковопорожнинні.
- •11. Різноманітність морських кишковопорожнинних (корали, медузи), їхнє значення.
- •12. Загальна характеристика типу Плоскі черви.
- •13.Характеристика класу Війчастих червів на прикладі молочно-білої планарії.
- •14.Клас Сисуни-Трематоди.
- •15.Клас Сисуни –Трематоди.
- •16.Клас Стьожкові черви-Цестоди.
- •17.Особливості організації. В зв’язку з паразитним способом життя ціп’яки мають такі особливості процесів життєдіяльності:
- •18.Клас Стьожкові черви-Цестоди.
- •19.Загальна характеристика Типу Круглих червів.
- •20. Тип Круглі черви або Первиннопорожнинні Клас Власне круглі черви або Нематоди.
- •21. Тип Круглі черви Клас Власне круглі або Нематоди.
- •22.Тип Круглі черви Клас Власне круглі черви.
- •23.Загальна характеристика типу Кільчасті черви.
- •24.Клас Малощетинкові черви- Олігохети (черв’як дощовий, трубочник). Роль малощетинкових червів у процесах грунтоутворення.
- •25.Для Малощетинкових червів характерні такі риси організації.
- •26.Тип Кільчасті черви Клас Багатощетинкові черви -Поліхети (нереїс, піскожил) та п’явки (медична п’явка).
- •27.Тип Кільчасті черви Клас п’явки.
- •28.Загальна характеристика типу Молюски.
- •29.Характеристика Класу Черевоногих. Роль Черевоногих молюсків у природі та житті людини.
- •30.Тип Молюски. Клас Двостулкові. Особливості організації двостулкових.
- •31. Клас Головоногі.
- •Загальна характеристика Типу Членистоногі.
- •33.Клас Ракоподібні. Загальна характеристика класу.
- •34.Загальна характеристика Класу Павукоподібні.
- •35.Загальна характеристика Класу Комах.
- •36. Загальна характеристика хордових
- •37.Тип Хордові.Клас Головохордові.
- •38.Клас Хрящові риби. Загальна характеристика.
- •39.Клас Кісткові риби. Загальна характеристика класу.
- •40. Клас Кістково-Хрящові риби.
- •41. Земноводні-Амфібії. Загальна характеристика класу.
- •42. КласПлазуни. Загальна характеристика.
- •43.Загальна характеристика класу Птахів. Зопнішпя будова. Покриви. Скелет. М'язи.
- •44.Ссавці. Загальна характеристика класу. Середовище існування. Зовнішня будова. Скелет. М'язова система.
29.Характеристика Класу Черевоногих. Роль Черевоногих молюсків у природі та житті людини.
Ставковик великий (звичайний) – типовий представник класу Черевоногих. Він досягає розмірів до 7 см. Живе у ставках, невеликих озерах і тихих затоках річок.
Черепашка ставковика – суцільна, спірально закручена (4-5 обертів). Побудована з трьох шарів:
тонкого зовнішнього органічного шару;
середнього, що побудований з стовпчастого СаСО3;
внутрішнього перламутрового.
З одного боку вона закінчується гострою вершиною, а з другого має отвір (устя), через який назовні висуваються голова і нога молюска
Голова молюска має двоє чутливих щупалець, два ока і рот; тіло і нога, яка забезпечує пересування.
Дихальна система Хоча ставковик живе у воді, він дихає атмосферним повітрям. Тому він періодично (7-9 разів на годину) піднімається на поверхню води і відкриває дихальний отвір. Через нього повітря попадає в легеню, яка утворена мантією. Стінки легені (мантії) густо обплетені кровоносними судинами, тут відбувається газообмін.
Травна система: передня, середня та задня кишка. Ставковик поїдає не тільки рослини і дрібних тварин, а й трупи. У роті в нього є м’язовий язик, вкритий твердими зубчиками (терка-радула). Їжа з ротового отвору потрапляє у глотку, далі у стравохід, шлунок, кишку, яка закінчується анальним отвором біля краю мантії на правому боці тіла. Травленню сприяє особлива травна залоза – печінка, яка розташована поряд із шлунком.
Кровоносна система. Поряд з легенею є м’язове серце (складається із передсердя і шлуночка), яке скорочується 20-30 разів на хвилину. Воно виштовхує кров у судини, з яких вона потрапляє у проміжки між органами. Потім кров знову збирається у судини, які йдуть до легені, і знову повертається у серце. Отже, кровоносна система незамкнена. Кров називається гемолімфою.
Видільна система представлена однією ниркою, яка складається з видозмінених метанефридіїв.
Нервова система складається з кількох пар з’єднаних між собою навкологлоткових нервових вузлів(вузловато –дифузного типу). Від них до всіх органів молюска відходять нерви.
Статева система.Ставковики – гермафродити, але запліднення у них перехресне. Яйця вкриті слизом, прикріплюються до підводних рослин. Розвиток прямий. Із яйця виходить маленький ставковик схожий на дорослого.
У деяких морських видів черевоногих молюсків розвиток відбувається з перетворенням.
Черевоногих молюсків налічують близько 100 тис. видів (в Україні – понад 500). Роль молюсків цієї групи визначається їх чисельністю та різноманітністю пристосувань до умов існування. Вони є важливою складовою водяних та наземних угруповань.
Деякі види черевоногих людина вживає в їжу (виноградного слимака, трубача). Ними живляться різні водяні та наземні тварини. Черепашки використовують як сувеніри, з їхнього перламутру виготовляють гудзики.
Черепашки морських видів, наприклад наурі, що мають відносно дрібні розміри (до 15 см), деякі народи Африки та Азії з давніх-давен застосовували як гроші або прикраси.
Черевоногі можуть мати і негативне значення. Так, наземні види (наприклад, голі слизуни) здатні ушкоджувати зернові та овочеві культури, плодові тіла їстівних грибів. Багато прісноводних та наземних видів черевоногих є проміжними хазяями паразитичних плоских і круглих червів.
Тропічні молюски з роду Конус, що живуть на мілководді морів, можуть бути небезпечними і для людини, їхні слинні залози виробляють отруту, якою цей хижий молюск паралізує здобич. Цю саму речовину за допомогою особливої голки він може ввести у тіло людини, яка збирає молюсків, чим спричинити смертельно небезпечні отруєння.
