- •Різноманітність живих організмів. Принципи класифікації організмів. Поняття про наукові назви рослин. Поняття про систематику рослин. Головні таксони.
- •2. Дроб’янки. Загальна характеристика Царства.
- •3. Бактерії. Будова, життєдіяльність, розмноження.
- •4. Значення у природі і житті людини представникі царства Дроб’янки.
- •5. Загальна характеристика царства Рослин.
- •Надмембранні та підмембранні комплекси клітини.
- •Самої плазматичної мембрани.
- •Взаємодія мембран в еукаріотичні клітині.
- •Комплекс Гольджі.
- •Вакуолі.
- •Мітохондрії.
- •Пластиди.
- •Зберігає спадкову інформацію і передає її дочірнім клітинам під час поділу.
- •Немембранні органели.
- •Клітинний центр.
- •5. Загальна характеристика царства Рослин.
- •1.Меристематичні: верхівкова (апікальна) меристема, бічна (латеральна), вставна (інтеркалярна), ранева (травматична).
- •6. Загална характеристика водоростей.
- •3.Статеве:
- •7.Відділ Зелені водорості.
- •Вищі спорові рослини
- •8. Мохоподібні.
- •9. Відділ Плауноподібні.
- •10.Відділ Хвощоподібні.
- •Клас Хвощові.
- •11. Відділ Папоротеподібні.
- •11.Відділ Голонасінні. Загальна характеристика, особливості будови і розмноження.
- •Голонасінні поділяються на 3 класи: саговникові, хвойні і гнетові
- •12. Корінь і його функції. Види коренів. Типи кореневих систем.
- •13. Зовнішня і внутрішня будова кореня.
- •14. Пагін і його будова та функції. Різноманітність пагонів. Розвиток пагона з бруньки.
- •15. Стебло – вісь пагона. Функції стебла. Ріст стебла удовжину.
- •16. Внутрішня будова стебла. Утворення річних кілець.
- •17. Видозміни пагона і його частин. Роль видозмін.
- •20. Внутрішня будова листка. Видозміни листка.
- •19. Вегетативне розмноження рослин. Значення вегетативного розмноження.
- •20. Квітка – орган насіннєвого розмноження рослин. Будова і різноманітність.
- •23. Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення. Запилення і його способи.
- •21. Запліднення у квіткових рослинах. Будова насінини.
- •22. Різноманітність плодів. Поширення плодів.
- •23. Пересування по стеблу неорганічних та органічних речовин.
- •25. Різноманітність покритонасінних. Їх класифікація.
- •Клас однодольні
- •26. Царство Гриби. Загальна характеристика царства. Шапкові гриби, особливості їх будови та процесів життєдіяльності.
- •3) Статеве розмноження
- •36. Цвільові гриби. Мукор. Пеніцил. Дріжджі. Гриби-паразити рослин.
- •27.Царство Гриби.
- •1. Зоологія – наука про тварин.
- •2. Поняття про систематичні одиниці в зоології.
- •3.Загальна характеристика Підцарства Одноклітинні тварини.
- •1.Тип Саркоджгутиконосці.
- •2.Тип Споровики.
- •4.Амеба. Пересування, живлення, дихання, виділення, розмноження, утворення цист. Паразитуючі саркодові - дизентерійна амеба
- •5. Евглена зелена. Особливості живлення.
- •6. Паразитичні джгутикові: трипаносоми, лейшманії, лямблії. Їх будова, життєві цикли та способи запобігання зараженню.
- •7. Інфузорія туфелька. Будова, основні процеси життєдіяльності. Подразливість.
- •8. Морські одноклітинні: форамініфери і радіолярії. Одноклітинні грунту.
- •9. Загальна характеристика типу Кишковопорожнинні.
- •11. Різноманітність морських кишковопорожнинних (корали, медузи), їхнє значення.
- •12. Загальна характеристика типу Плоскі черви.
- •13.Характеристика класу Війчастих червів на прикладі молочно-білої планарії.
- •14.Клас Сисуни-Трематоди.
- •15.Клас Сисуни –Трематоди.
- •16.Клас Стьожкові черви-Цестоди.
- •17.Особливості організації. В зв’язку з паразитним способом життя ціп’яки мають такі особливості процесів життєдіяльності:
- •18.Клас Стьожкові черви-Цестоди.
- •19.Загальна характеристика Типу Круглих червів.
- •20. Тип Круглі черви або Первиннопорожнинні Клас Власне круглі черви або Нематоди.
- •21. Тип Круглі черви Клас Власне круглі або Нематоди.
- •22.Тип Круглі черви Клас Власне круглі черви.
- •23.Загальна характеристика типу Кільчасті черви.
- •24.Клас Малощетинкові черви- Олігохети (черв’як дощовий, трубочник). Роль малощетинкових червів у процесах грунтоутворення.
- •25.Для Малощетинкових червів характерні такі риси організації.
- •26.Тип Кільчасті черви Клас Багатощетинкові черви -Поліхети (нереїс, піскожил) та п’явки (медична п’явка).
- •27.Тип Кільчасті черви Клас п’явки.
- •28.Загальна характеристика типу Молюски.
- •29.Характеристика Класу Черевоногих. Роль Черевоногих молюсків у природі та житті людини.
- •30.Тип Молюски. Клас Двостулкові. Особливості організації двостулкових.
- •31. Клас Головоногі.
- •Загальна характеристика Типу Членистоногі.
- •33.Клас Ракоподібні. Загальна характеристика класу.
- •34.Загальна характеристика Класу Павукоподібні.
- •35.Загальна характеристика Класу Комах.
- •36. Загальна характеристика хордових
- •37.Тип Хордові.Клас Головохордові.
- •38.Клас Хрящові риби. Загальна характеристика.
- •39.Клас Кісткові риби. Загальна характеристика класу.
- •40. Клас Кістково-Хрящові риби.
- •41. Земноводні-Амфібії. Загальна характеристика класу.
- •42. КласПлазуни. Загальна характеристика.
- •43.Загальна характеристика класу Птахів. Зопнішпя будова. Покриви. Скелет. М'язи.
- •44.Ссавці. Загальна характеристика класу. Середовище існування. Зовнішня будова. Скелет. М'язова система.
5. Евглена зелена. Особливості живлення.
Тип саркоджгутиконосці.
Типовий представник класу джгутикових – це вільно живучий організм, що мешкає в калюжах і ставках. Форма тіла – видовжена (0,05 см). передній кінець тіла тварини – звужений і притуплений, а задній розширений і загострений. На передньому кінці тіла евглени є джгутик (орган руху) та світлочутливе вічко-стигма.
Евглена зелена має пелікулу –ущільнений шар цитоплазми (ектоплазми), яка надає тілу постійної форми. Під пелікулою міститься цитоплазма (екто- та ендоплазма). В цитоплазмі міститься ядро (носій спадкової інформації), ЕПС, апарат Гольджі, лізосоми, мітохондрії, цитоскелет.
У цитоплазмі евглени зеленої знаходяться овальні хроматофори (містять хлорофіл ), які надають їй зеленого забарвлення.
Дихання: відбувається киснем розчиненим у воді шляхом дифузії всією поверхнею тіла.
Травлення:
Завдяки наявності хлорофілу в хроматофорах евглена на світлі, подібно до рослин, здатна до фотосинтезу (автотрофне живлення). У наслідок цього процесу у неї утворюється полісахарид параміл, який відкладається у вигляді зерняток у цитоплазмі. У темряві хлорофіл в евглени зникає, фотосинтез припиняється і вона живиться осмотичним шляхом розчиненими у воді органічними речовинами (гетеротрофне живлення). Така особливість живлення (міксотрофне) вказує на спорідненість між рослинами і тваринами.
Виділеня продуктів обміну відбувається за допомогою скоротливої вакуолі.
Для евглени зеленої характерний рух у відповідь на подразнення, таксис, в основі якого лежить ферментативна чутливість.
Розмноження. Характерне безстатеве розмноження – мітотичний поділ. Материнська евглена втрачає джгутик, після чого ділиться на дві дочірні особини.
В несприятливі умови цитоплазма евглени здатна значно ущільнюватись, тварина вкривається міцною оболонкою, тобто інцистується.
6. Паразитичні джгутикові: трипаносоми, лейшманії, лямблії. Їх будова, життєві цикли та способи запобігання зараженню.
1) Трипаносоми – паразитичні, які викликають хворобу трипаносомоз (африканська сонна хвороба, хвороба Шагаса). Форма тіла є сталою, що забезпечується пелікулою. Розміри 13-39 мкм. Орган руху – джгутик, в основі якого знаходиться кінетопласт. Між джгутиком і поверхнею тіла утворюється ундулююча мембрана. Внутрішня будова є характерною для всіх еукаріотичних клітин.
Розмноження – нестатеве (бінарний поділ). Живиться всією поверхнею тіла.
Цикл розвитку відбувається зі зміною хазяїна. У тілі людини та інших хребетних (антилопи, зебри, деякі види мавп) локалізується переважно у спинно-мозковій рідині. Переносниками трипаносом є муха Це-Це та триатомові клопи, які заражаються при укусі хворих ссавців та передають цього паразита іншим під час укусу.
Для запобігання зараження трипаносомами необхідно: запобігати укусам переносників, знищувати переносників, виявляти і лікувати хворих людей.
2) Лейшманії – паразитичні найпростіші, які спричиняють захворювання лейшманіоз (шкірний або вісцеральний). Форма тіла є сталою, що забезпечується пелікулою. Мають розміри 4-8 мкм. Органом руху є джгутик. Внутрішня будова є характерною для всіх еукаріотичних клітин.
Розмноження – нестатеве (бінарний поділ). Живиться всією поверхнею тіла.
Цикл розвитку відбувається зі зміною хазяїна. У тілі людини та інших хребетних (собаки, шакала, гризуна) локалізується у залежності від виду або у шкіряних покривах, або у внутрішніх органах. Переносчиком лейшманій є москіти, які заражаються при укусі хворих ссавців та передають цього паразита іншим також під час укусу. Для запобігання лейшманіозу необхідно: запобігати укусам переносників, знищувати переносників, лікувати хворих людей.
3) Лямблії – паразитичні найпростіші, які викликають хворобу лямбліоз. Форма тіла – стала, що забезпечується пелікулою. Розміри 10-18 мкм. Вони мають 4 пари джгутиків. Тіло лямблій розділено на праву і ліву частини. Всі органоїди – парні. Є присмоктувальний диск. Існує у стадії цисти і вегетативної форми. Паразитує у тонкому кишечнику та жовчному міхурі людини. Розмноження – нестатеве (бінарний поділ). Живиться всією поверхнею тіла.
Зараження відбувається при заковтуванні людиною цисти. Після ексцистування вегетативні форми лямблій прикріплюються до кишкового епітелію. Інцистуються в нижніх відділах тонкого кишечника,а також в жовчних ходах.
Для того, щоб запобігти зараженню необхідно мити руки перед їжею та після відвідування туалету. Виявити і лікувати хворих та цистоносіїв. Крім того, слід мити овочі і фрукти, споживати кип’ячену воду. Необхідно також запобігати забрудненню води і грунту фекальними масами, знищувати мух та інших механічних переносників.
