21. Запліднення у квіткових рослинах. Будова насінини.

Процес запліднення у квіткових рослинах досить складний. Його в 1898 році вперше дослідив і описав професор Київського університету С.Г. Навашин, і назвав цей процес подвійним заплідненням.

Коли пилкове зерно попадає на приймочку маточки, воно починає проростати і формує пилкову трубку, що проходить через стовбчик в напрямку до зав’язі. В пилкову трубку із пилка переходить одна вегетативна клітина, і генеративна клітина-яка утворює 2 спермії. Вегетативна клітина забезпечує спермії поживними речовинами і згодом відмирає. Пилкова трубка через пилковхід проникає до зародкового мішка.

Зародковий мішок 7-клітинний-8-ядерний(жіночий гаметофіт) На протилежному полюсі до пилковходу розташовані 3 гаплоїдні клітинні антиподи. На протилежному полюсі (місце розташування пилковходу) міститься центральна гаплоїдна яйцеклітина, оточена двома клітинами синергідами.

В центрі розміщена одна клітина з двома гаплоїдними ядрами, які згодом зливаються, утворюючи диплоїдне вторинне ядро.

Спермії, проникають в зародковий мішок. Один спермій запліднює яйцеклітину, формує диплоїдну зиготу, з якої згодом і розвивається зародок, другий -запліднює центральне диплоїдне ядро, утворюючи триплоїдну клітину. З триплоїдної клітини розвивається не новий організм, а триплоїдна тканина –ендосперм, яка забезпечує зародок поживними речовинами.

Таким чином, в результаті подвійного запліднення формується насінина, яка вкрита шкірястою оболонкою – спермодермою, яку утворюють інтегументи, містить запасну триплоїдну тканину – ендосперм, яка постачає зародок поживними речовинами і сам зародок, який складається з зародкової брунечки, оточеної зародковими листочками, зародкового пагінця і зародкового корінця. Насінина оточена оплоднем ,який утворюють стінки зав»язі, основи тичинок тощо.

22. Різноманітність плодів. Поширення плодів.

Відділ покритонасінних характеризується тим, що насіння у них захищене плодом.

Плід – це орган, призначений для захисту насіння, а часто – і для його поширення. Плід утворюється з квітки в результаті змін, які відбуваються в ній після запліднення. Плід утворюється з гінецею(маточки) і часто крім гінецею в формуванні плоду беруть участь інші частини квітки. Це основи тичинок, пелюсток, чашолистків, рідше – квітколоже.

Плід складається з оплодня і насінини. Оплодень – це стінка плоду. Складається з трьох шарів: зовнішнього – екзокарпу, середнього – мезокарпу, внутрішнього – ендокарпу. Плоди – дуже різноманітні. Це зумовлено великою кількістю систематичних груп покритонасінних і пристосування плодів до поширення.

Плід називають простим, якщо в його утворенні бере участь одна маточка. Якщо плід утворився кількома маточками однієї квітки, його називають складним (збірним).

Плоди кваліфікуються за такими ознаками:

1. консистенція оплодня (сухий або соковитий);

2. кількість насіння (багато або одне);

3. розкривання оплодня (розкривний і нерозкривний);

4. кількість плодолистків, які утворюють плід.

Коробочкоподібні плоди. Це плоди з сухим оплоднем, багатонасінні, звичайно розкривні.

• Листянка – одногніздний плід, утворюється одним плодолистком, розкривається по черевному шву – лінія зростання країв плодолистка; з апокарпного гінецею утворюється збірна листянка;

• Біб – одногніздний плід, утворений одним плодолистком, розривається по черевному і спинному швах; боби бувають спірально закручені, однонасінні, нерозривні, членисті;

• Стручок, стручечок – двогніздний плід, утворений двома плодолистками, насіння прикріплене до поздовжньої перегородки, розривається двома швами; стручечок відрізняється від стручка співвідношенням довжини і ширини: якщо у стручка довжина перевищує ширину у 4 і більше раз, то у стручечка довжина перевищує ширину не більше як у 2-3 рази; стручки бувають членистими;

• Коробочка – плід, утворений двома або кількома плодолистками; існують різні способи розкривання коробочки: дірочками, кришечкою, зубчиками, стулками тощо

Горохоподібні плоди – плоди з сухим оплоднем, однонасінні нерозкривні.

• Горіх, горішок – оплодень жорсткий, дерев’янистий, горішок має менші розміри; з апокарпного гінецею утворюється збірний горішок;

• Жолудь – горіх, у основи оточений чашоподібною (захисний покрив);

• Сім’янка – оплодень шкірястий, не зростається з спермодермою;

• Крилатка – сім’янка, оплодень якої плівчастий або шкірястий виріст;

• Зернівка – оплодень шкірястий, зростається з спермодермою.

Ягодоподібні плоди – плоди з соковитим оплоднем, здебільшого багатонасінні.

• Ягода – оплодень, за вийнятком тонкого екзокарпу, соковитий, м’ясистий;

• Яблуко – в утворенні якого крім зав’язі беруть участь нижні частини тичинок, пелюсток, чашолистків, а також квітколоже;

• Гарбузина – утворюється із нижньої зав’язі, яка складається з трьох плодолистків, екзокарп – жорсткий, дерев’янистий; м’якуш плода утворюється в основному плацентами, що розрослися.

• Помаранець– екзокарп з вмістилищем ефірної олії, мезокарп сухий, губчастий, білий, ендокарп – соковитий, м’ясистий;

• Кістянкоподібні плоди – до них належать плоди з дерев’янистим ендокарпом, найчастіше однонасінні.

• Кістянка – оплодень диференційований на тонкий екзокарп, м’ясистий мезокарп і більш-менш товстий дерев’янистий ендокарп; з апокарпного гінецею утворюється збірна кістянка; зрідка буває суха кістянка.

Поширення плодів і насіння.

Плоди і насіння багатьох рослин поширюються повітряними течіями (анемохорія), водою (гідрохорія), тваринами (зоохорія), людиною (антропохорія). У процесі еволюції у плодів і насіння виникло багато пристосувань, які сприяють поширенню певним агентом, крилаті вирости (клен, береза), волоски (тополя, бавовник), повітр. (лотос), щитинки (череда), шипи (якірець) та інші. Плоди із соковитим оплодом поїдають тварини, але насіння вони не перетравлюють і вони виходять з екскрементами. У багатьох рослин (виха, розкрив-трава) плоди при розкриванні розкидають насіння.

Однак відстань, на яку відкидається насіння не перебільшує 15 см, тому цей спосіб поширення значно поступається перед іншими.

Чисельність плодів та насіння і швидше поширення їх зумовлює існування і процвітання виду.