23. Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення. Запилення і його способи.

Суцвіття – це пагін або система пагонів, які несуть квітки. На вузлах осей суцвіття розташовані або справжні листки, або видозмінені – приквітнені. Розрізняють два типи суцвіть:

• складні (квітки розташовані на розгалуженні основної вісі);

• прості (квітки з квітконіжками чи без них розташовані безпосередньо на одній вісі).

Складні суцвіття поділяються на :

• визначені (симподіальна) – вісь закінчується квіткою і квітки розпускаються від верхівки до бічних гілок;

• невизначені (моноподіальні) – вісь наростає невизначено довго, і квітки розпускаються від основи до верхівки.

Складні моноподіальні суцвіття:

• волоть – дуже розгалужене суцвіття, нижні бічні розгалуження галузяться сильніше ніж верхні;

• щиток– волоть у якої квітки розташовані більш-менш в одній площині;

• складний колос – на головній осі утворюються розгалуження на яких розташовані квітки без ківтконожок, ці розгалуження називаються колосками;

• складний зонтик – відстані між осями другого порядку вкорочені і вони відходять від верхівки осі першого порядку, відстані між квітконіжками вкорочені, і вони розташовані на верхівці осі другого порядлку. Часто листки біля основи осей другого порядку утворюють загальну обгортку, а біля основи квітконіжок – часткову обгортку. Крім перелічених, є складні суцвіття, які називаються агрегатними. Вони утворюються поєднанням різних типів суцвіть.

Прості суцвіття з подовженою віссю:

• китиця – на головні осі розташовані квітки з квітконіжками, звичайно однієї довжини;

• колос – на головній осі розташовані квітки без квітконіжок;

• сережка – звисний колос, тобто колос з м’якою віссю; після цвітіння суцвіття опадає;

• початок – колос з дуже потовщеною віссю, оточений одним або кількома листками, так званим покривалом або крилом.

Прості суцвіття з вкороченою віссю:

• зонтик – суцвіття, в якого головна вісь вкорочена, і квітконіжки, що мають однакову довжину, відходять від верхівки осі;

• головка – зонтик, в якого квітки або без квітконіжок, або дуже короткі;

• кошик – верхівка головної осі, розростається у вигляді ложа, на якому розташовані щільно зімкнені квітки; верхівкові листки скручені і утворюють обгортку.

Суцвіття біологічно переважають над поодинокими квітками. У суцвіть підвищена гарантія запилення, зменшується імовірність пошкодження квіток несприятливими факторами внаслідок поступового розпускання квіток.

Запилення – процес перенесення пилку з тичинок на приймочку маточки. Розрізняють два види запилення: самозапилення і перехресне запилення.

1. Самозапилення здійснюється в межах однієї квітки, чому сприяє сама будова квітки ( наприклад у бобових). Процес самозапилення призводить до зменшення генетичного різноманіття виду, тому для більшості рослин поряд із самозапиленням є характерним перехресне.

2. Перехресне запилення – перенесення пилку з тичинок на приймочку маточки різних квітик одного виду. Може відбуватись в межах однієї рослини чи в межжах різних рослин. Може здійснюватися за допомогою різних чинників:

- запилення за допомогою вітру (анемофілія);

- за допомогою комах (інсектофілія, ентомофілія);

-за допомогою води (гідрофілія);

-за допомогою птахів (орнітофілія).