20. Внутрішня будова листка. Видозміни листка.

Листок складається з покривної і основної тканини і жилок.

Покриви листка. Зверху та знизу листок вкритий шкіркою листка, клітини якої щільно прилягають одна до одної, захищають внутрішню частину від висихання, механічних ушкоджень тощо. Шкірка переважно одношарова і складається з живих клітин. Хлоропластів у більшості клітин шкірки немає. Такі клітини прозорі, тому сонячні промені легко проникають крізь них у товщу листка. У більшості видів рослин шкірка вкрита тоненькою плівкою. Вона утворена жироподібними сполуками (восками) і майже не пропускає воду. Деякі клітини шкірки мають поверхневі утвори різної будови – волоски, шипики. Вони захищають листок від надмірного випаровування води, перегріву та ушкоджень.

У шкірці серед безбарвних клітин легко помітити і попарно розташовані клітини, що містять хлоропласти. Вони переважно бобоподібної форми з потовщеними стінками. Ці клітини разом із розташованою між ними щілиною утворюють продихи, які регулюють швидкість газообміну та випаровування води листком. Клітинні продихи можуть змінювати форму, внаслідок чого регулюють розміри продихової щілини. При закритих продихах газообмін та випаровування води дуже зменшується, при відкритих – зростає.

Основна тканина листка. Між верхньою та нижньою шкірками містяться клітини основної фотосинтезуючої тканини листка-мезофіл.

Розрізняють 2 види клітин цієї тканини:

1. Стовбчасту-фотосинтезуючу (розташовані під верхньою шкіркою листка, розміщені вертикально в один чи кілька рядів, нагадують стовпчики, що щільно прилягають один до одного).

2. Губчасту-повітроносну (овальні клітини, між якими є великі міжклітинники)

У більшості рослин фотосинтезуючу тканину утворюють стовбчасті і губчасті клітини.

Найінтенсивніший фотосинтез відбувається у стовбчастих клітинах, які містять більше хлоропластів. Кількість хлоропластів у губчастих менша; фотосинтез здійснюється менш активно; у цих клітинах також запасаються різні речовини(наприклад, крохмаль).

Міжклітинники займають до 25 % об’єму листка. Вони сполучаються з продихами і забезпечують газообмін у листку.

В центрі листка розташований судинно-волокнистий пучок (переріз центральної жилки). По периферії цього пучка міститься механічна тканина, яка надає міцності. Всередині містяться елементи ксилеми, які розташовані зверху. Ксилема представлена трахеїдами чи трахеями, по яких до листка транспортуються вода і мінеральні солі. Елементи флоеми, які представлені ситовидними трубками, по яких від листка до решти органів транспортуються органічні речовини.

Видозміни листка.

Розрізняють такі видозміни:

1. вусики (горох) – забезпечують кріплення рослин до опори;

2. колючки (кактус) – зменшують площу випаровування листків. Характерні для тропічних рослин;

3. філодії (аспарагус) – лускоподібні листки – зменшують площу випаровування і не використовуються для живлення тварин;

4. ловильні апарати – зміни листка, які властиві хижим рослинам, характерні сейсмонастії, в результаті чого вони закриваються і комахи, які потрапили до них, перетравлюються під дією ферментів(росичка).

5.хвоя-характеона для хвойних рослин.