17. Видозміни пагона і його частин. Роль видозмін.

Пагін може утворювати підземні і надземні видозміни. До підземних видозмін належить:

1. Кореневище – підземний орган, вкритий бурими лусками, має горизонтальний або вертикальний напрям росту. Виконує функцію накопичення поживних речовин (запасаючу), регенерації та вегетативного розмноження. Кореневище має листки або бруньки. Від кореневища відходять додаткові корені, які закріплюють рослину у субстраті.

2. Бульба- Це потовщена частина стебла, вмістище запасних продуктів. Бульби бувають надземні і підземні. Надземна бульба являє собоюпотовщення головного стебла (кольрабі) або бічного пагона (тропічні орхідеї) і має нормальні листки. Підземна бульба – це потовщення або гіпокотилю- (цикламен) або недовговічного підземного пагона – столона(картопля). Листки на підземній бульбі редукуються, у пазухах їх містяться бруньки, які називаються вічками.

3. Цибулина - Це вкорочене стебло (денце), яке має численні, тісно зближені листки і додаткові корені. На верхівці денця знаходиться брунька. У багатьох рослин (цибуля, тюльпан) з цієї бруньки утворюється надземний пагін, а з бічної пазушної бруньки формується нова цибулина. Зовнішні луски -–сухі, плівчасті, виконують захисну функцію, внутрішні – м’ясисті, виповнені запасними продуктами. За формою цибулини бувають: кулясті, яйцеподібні, сплющені тощо.

4. Бульбоцибулина. Зовні схожа на цибулину, але всі листкові лусочки в неї сухі, а запасні продукти відкладаються у стебловій частині (шафран, гладіолус).

Надземні видозміни:

1. Колючки (дика яблуня, дика груша) – захисні утвори, що зберігають листки від поїдання тваринами.

2. Вусики – утворені з пагонів (виноград) і за допомогою вусиків рослина прикріплюється до опори.

3. Вуса (суниця) – являють собою пагони з довгими тонкими міжвузлями. Вузли мають здатність вкорінюватись, від них відходять додаткові корені і розвивається нова рослина.

4. Столон-надземний вкорочений запасаючий пагін(кольрабі).

Роль видозмін має велике значення особливо для багаторічних рослин, в яких підземні видозміни зберігаються в грунті впродовж несприятливого сезону і з настанням сприятливих умов дають початок новій рослині. Мають важливе значення для вегетативного розмноження рослин, що використовуються у господарській діяльності людини.

18. Листок. Зовнішня будова. Функції листка.

Листок – бічний орган рослини обмеженого росту. У дерев і кущів це – тимчасовий орган. Листок складається з більш або менш широкої пластинки і черешка. Це – черешковий листок.

Пластинка виконує основні функції листка, а черешок орієнтує рослину відносно світла. Часто біля основи черешка утворюються парні бічні вирости – прилистки. Якщо прилистки зростаються, вони утворюють розтруп.

Листок, який не має черешка, називається сидячим. У більшості рослин сидячі листки мають розширену основу – піхву, якою охоплюють стебло.

Якщо на черешку розміщена одна листкова пластинка, такий листок називається простим.

Класифікація листків:

За типом жилкування (жилка-це судинно- волокнистий пучок): просте-листкову пластинку пронизує одна жилка,

1.За типом краю листкової пластинки: цільнокраї, пилчасті, двічіпилчасті, зубчасті, городчасті, виїмчасті.

2.За формою пластинки: яйцеподібні, округлі, ланцетоподібні, довгасті, лінійні, тощо.

3.За формою верхівки пластинки: тупі, гострі, загострені, гострокінцеві, виїмчасті.

4.За формою основи пластинки: серцеподібні, округлі, клиноподібні.

Листки з виїмчастою пластинкою

5.За глибиною виїмки :лопатеві(виїмки сягають не більше 1\4 ширини половини пластинки), роздільні (виїмки сягають 1\3 ширини половини пластинки і більше), розсічені( виїмки сягають головної жилки листка).

За розташуванням виїмок: трійчасто-, пальчасто-, перисторозсічені.

Ця пластинка може мати суцільну або більш-менш влямчасту (палчасту, зубчасту, городчасту, влямчасту) пластинку. Листки за формою пластинки можуть бути яйцеподібні, округлі, ланцетоподібні, довгасті, лінійні. Прості листки опадають разом із черешками восени. А у трав’янистих вони відмирають разом із стеблом.

Складні листки. Складаються з кількох (двох або більше) листків, прикріплених до загального черешка (рахісу) короткими черешочками. . Завдяки цьому складний листок опадає частинами – спочатку листочки, а потім рахіс.

Складні листки класифікують за розташуванням листочків на рахісі:

1. пальчастоскладні – листочки, розташовані на верхівці рахісу в одній площині і розходяться радіально.

2. перистоскладні: парноперисті і непарноперисті.(У першому випадку листочки рівномірно розміщені вздовж рахісу.У другому випадку листочки рівномірно розміщені вздовж рахісу, але на верхівці рахісу міститься один непарний листок).

Функції листка.

1. Асиміляційна – клітини основної тканини листка містять велику кількість хлоропластів, в яких відбувається фотосинтез.

2. Транспірація. В епідермісі листка містяться продихи, через які відбувається фізіологічний процес випаровування води.

3. Газообміну. У листках відбуваються 2 взаємопротилежні процеси, пов’язані з газообміном: фотосинтез (в результаті якого поглинається СО₂ і виділяється кисень) і дихання (в результаті якого поглинається кисень і виділяється вуглекислий газ).

4. У деяких рослин листок служить органом вегетативного розмноження.

5. В листку можуть відкладатися запаси поживних речовин і води.

6. Існують видозміни листка (колючки, вусики), що мають захисне і опорне значення.