6. Загална характеристика водоростей.

Вивчає наука-альдологія.

Водорості являють собою групу, швидше екологічну, об’єднану водним способом життя; спільним для всіх них є наявність хлорофілу( a,b, c,d), і зумовлене цим автотрофне живлення -–здатність синтезувати на світлі органічні речовини з неорганічних. Але у багатьох водоростей зелене забарвлення хлорофілу замасковане іншими пігментами.

В системному відношенні водорості діляться на Царство Прокаріоти, до яких відноситься Відділ Синьо-зелені водорості та Царство Еукаріоти-багато самостійних відділів(54).

Водорості відрізняються :

-забарвленням,а у деяких і за будовою клітин;

- типом талому;

- типом пігментів;

- формою хроматофору;

- запасними продуктами;

- способами розмноження.

Дані ознаки лежать в основі поділу водоростей на класи (в основі систематики водоростей).

Велика різноманітність зовнішніх форм водоростей, може бути зведена до деяких основних структур, що повторюються в різних систематичних групах, що вказує на деяку паралель в еволюції їх форм.

Монадна структура характеризується рухами організму при допомозі двох, рідше одного, або кількох джгутиків. Ця структура у найпростіших водоростей спостерігається протягом всього вегетативного життя, а у вищеорганізованих буває тільки у їх клітин, що служать для безстатевого ( зооспор ) чи статевого ( гамети) розмноження.

У деяких найпростіших водоростей амебоподібна (ризоподіальна ) структура. Вони немають твердої оболонки і джгутиків і рухаються як амеби, за допомогою псевдоподій.

• Памелоїдна структура – сполучення кількох або багатьох клітин, незалежних одна від одної, але занурених в спільний слиз.

• Кокоїдна структура – нерухомі клітини різної форми, поодинокі або з’днані в колонії різного виду але не нитчасті.

• Нитчаста структура – сполучення нерухомих клітин в нитки, прості чи розгалужені, складені з одного чи кількох рядів клітин. Коли частина ниток стелиться горизонтально по субстрату, а решта відходить від них більш менш вертикально вверх, то таку структуру називають гетеротрихальною.

• Пластинчаста ( тканинна ) структура – у вигляді пластинок, в більшості вузько- або широколистої форми у вигляді шнурів. Вони утворюються в результаті не тільки поперечного ( як в нитчастій структурі ), але й поздовжного поділу клітин або в результаті поділу.

• Сифонова або сифоідальна структура – одна велика клітина різної форми з великою кількістю ядер, але не розділена перегородками на окремі клітини, таку структуру часто називають неклітинною.

-Сифонокладіальна структура представлена багатоядерними клітинами, сполучені в нитчаті або іншої форми багатоклітинні таломи.

В будові клітини в більшості водоростей (крім синьо-зелених) немає великих відмінностей від типових клітин вищих рослин. У дрібних форм (монадних, та ін.) цитоплазма займає майже всю порожнину клітини і не має типових для рослин великих вакуоль з клітинним соком; у монадних форм наявні одна або кілька пульсуючих вакуолей, які то розширяються, то скорочуються-регулюючи осмотичний тиск в клітині.. У деяких найпростіших представників немає щільної оболонки клітин, що різко відрізняється по хімічному складу від цитоплазми, і вони здатні до метаболічних змін форми тіла.

Пластиди водоростей, що містять хлорофіл і інші пігменти-каротиноїди, мають різну форму і носять загальну назву – хроматофори ( немають чітко сформованої тилакоїдно-ламелярної будови). В них містяться особливі білкові тільця, так звані піреноїди, навколо яких у зелених водоростей відкладається крохмаль.

Протопласт крім пластид містять притаманні всім еукаріотним організмам органели: чітко сформоване ядро, вкрите ядерною оболонкою, ЕПС, апарат Гольджі, мітохондрії, рибосоми 80-S, вакуоль(здебільшого скоротливу-пульсуючу), клітинний центр та цитоскелет.

Розмноження.

1.Вегетативне: В одноклітинних шляхом поділу клітин. В колоніальних і нитчастих – розпадом колоній на окремі клітини - фрагментація.

2.Нестатеве – за допомогою спор (зооспори, апланоспори).