45. Оцінка ризиків і випробування нового продукту.

VI. Визначення ризиків нового продукту.

Оцінка ризиків проводиться за ринковими, товарними, економічними, фінансовими і збутовими критеріями. До ринкових критеріїв належать:

- відповідність потребам споживачів;

- реальний обсяг продаж;

- стабільність ринків збуту;

- рівень державного регулювання.

До економічних і фінансових критеріїв належать рентабельність, строк окупності, можливості цінової диференціації та рівень новизни продукту.

Товарні критерії нової банківської послуги визначають рівень її конкурентоспроможності, ступінь ознайомленості з нею потенційних споживачів, можливість створення нової потреби або задоволення існуючої потреби більш раціональним способом.

Використання збутових критеріїв повинно дати відповіді на такі питання:

- Який рівень можливого охоплення діючої мережі банку для продажу послуги?

- Які заходи слід провести для нарощування потужності мережі або її розширення?

- Які можливі додаткові канали збуту?

- Який характер і масштаби повинна носити рекламна компанія?

VII. Етап випробування продукту, що передбачає вирішення таких завдань:

- визначення місця виведення продукту на ринок;

- встановлення строку випробування;

- здійснення пробних продаж лояльним клієнтам;

- збір і аналіз інформації про пробні продажі;

- прийняття рішення щодо перспектив нового продукту (широкий продаж, зміна ціни, зміна  технології надання, зняття продукту з продажу).

46. Виведення нового продукту на ринок і моніторинг його життєвого циклу.

VIII. Виведення нового продукту на ринок.

У ході реалізації цього етапу доцільним буде проведення наступних заходів:

- забезпечення всіх установ банку необхідною нормативною документацією, технічним і програмним забезпеченням, рекламними матеріалами;

- проведення навчання персоналу;

- розробка і проведення ефективної рекламної кампанії з метою стимулювання збуту;

- масове виведення продукту на ринок.

IX. Моніторинг життєвого циклу нового продукту.

Цей етап передбачає контроль за рівнем витрат, за дотриманням плану розповсюдження і стимулювання збуту, контроль за адекватного реакцією на претензії клієнтів, моніторинг реакції конкурентів, аналіз платоспроможності клієнтів, проведення заходів щодо вдосконалення продукту, управління ціною, пошук нових ринків збуту і аналіз впливу продукту на фінансові результати та імідж банку.

47. Загальна схема маркетингового аналізу банківських послуг.

Маркетинговий аналіз банк. послуг повинен базуватися на проведенні сегментув. і визначення структури і обсягу попиту для кожного сегменту ринку.

Загальна схема такого аналізу може передбачати вирішення таких завдань:

1. визначення типу можливого ринку збуту;

2. оцінка місткості ринку за обсягом потенційних і реальних продаж;

3. визначення умов, за яких можливе надання відповідної послуги;

4. встановлення переваг і особливостей даного продукту;

5. визначення можливостей банку стосовно диференціації умов і способів продажу продукту;

6. визначення дохідності банківських послуг, перспектив зниження витрат та можливостей нарощування продаж.

1 Визначення типу можливого ринку збуту

Для визначення типу ринку його поділяють на такі види:

• безперспективний ринок;

• основний ринок;

• додатковий ринок;

• зростаючий ринок;

• потенційний ринок;

• непостійний ринок.

2 Оцінка місткості ринку за обсягом потенційних і реальних продаж

• Потенційна місткість ринку - це обсяг продукту, який максимально можуть придбати потенційні споживачі і максим. можлива кількість таких споживачів.

• Потенційний обсяг продаж - це та частина потенційного ринку, яку банк реально охопить при умові продажу продукту за певною ціною і здійсненні певних маркетингових зусиль.

• Реальний обсяг продаж - це розрахунок обсягу продукту, який банк зможе реально продати за певний час при встановленій ціні, здійснених маркетингових заходах, реакції конкурентів та впливу зовнішніх факторів.

3 Визначення умов, за яких можливе надання відповідної послуги

• банк встановлює тип і основні характеристики потенційного споживача послуг, вимоги до його фінансового стану, ведення обліку і представлення звітності та інші параметри.

4 Встановлення переваг і особливостей даного продукту

• банк визначає такі споживчі характеристики і складові елементи технології надання послуги, які мають певні переваги над аналогами конкурентів і можуть мати суттєве значення для клієнта.

5 Визначення можливостей банку стосовно диференціації умов і способів продажу продукту

• передбачає встановлення можливостей банку щодо диференціації умов і способів продажі певних типів банківських продуктів та їх окремих видів. Повинні бути чітко визначені умови, за яких можлива зміна цінових параметрів послуг на різних рівнях організаційної структури банку, рівня і характеру забезпечення кредитів, обсягу власного покриття клієнта, зміни каналів збуту і способів продажі та інших параметрів.

6. Визначення дохідності банківських послуг

• порівняльний аналіз їх доходності, визначення потенційних резервів зниження затрат та встановлення можливостей збільшення обсягу продаж як наявним, так і потенційним клієнтам.

Ознаки класифікації банківських послуг:

• суб’єкт послуги (юридичні особи, фізичні особи, органи влади, кредитно-фінансові установи);

• необхідність попередньої мобілізації ресурсів (ресурсні і безресурсні послуги);

• рівень і характер ціноутворення (платні і безплатні послуги, процентні і комісійні);

• технологія надання (прості або рутинні послуги і послуги, що потребують складної технологічної процедури);

• сфера економічної діяльності клієнта (послуги промисловим компаніям, торговим фірмам, аграрним підприємствам і т.д.).

Найчастіше банківські послуги класифікують за їх економічною природою та призначенням.

1.Послуги по забезпеченню готівкового і безготівкового грошового обороту клієнтів.

2. Кредитні послуги банку.

3. Інвестиційні послуги банків.

4. Нетрадиційні послуги комерційних банків .