
- •Тема 5 Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків нс.
- •Небезпечні геологічні явища: зсуви, обвали, осипки, просадки земної поверхні різного походження;
- •5.2.Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження.
- •Оцінка інженерної обстановки
- •5.3.Інженерна підготовка зсувних та зсувонебезпечних територій.
- •5.4.Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховищ.
- •5.5.Заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
- •5.6.Порядок розрахунку збитків за типами нс. Розрахунок загального обсягу збитків. Методика оцінки збитків від наслідків нс за основними його видами.
- •Тема 6 Профільна підготовка. Е. Гуманітарний профіль
- •6.2. Завдання психологічного захисту.
- •Тема 7. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту.
5.4.Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховищ.
Гідродинамічна аварія —
це аварія на гідротехнічній споруді |
коли вода поширюється з великою швидкістю |
що створює загрозу виникнення надзвичайної техногенного ситуації |
Такими аваріями є прориви гребель (дамб, шлюзів) |
з утворенням хвиль прориву катастрофічних затоплень або з утворенням проривного паводку |
На території України можливі катастрофічні затоплення при руйнуванні гребель, дамб, водопропускних споруд на
12 гідровузлах та 16 водосховищах |
річок Дніпро, Дністер, Сіверський Донець, Південний Буг |
Площа затоплення може сягнути 8294 км2. |
У зону затоплення потрапляють 536 населених пунктів та 470 |
У разі руйнування гідроспоруд, характерним для катастрофічного затоплення є |
велика швидкість хвилі прориву, поширення (3—25 км/год.) ., висота (10—20 м) та ударна сила 5—10 т с/м2 |
При руйнуванні гребель гідроспоруд Дніпровського каскаду
територія катастрофічного затоплення становитиме 700 тис. га |
з населенням майже 1,5 млн чол. У такій надзвичайній ситуації може бути виведено з ладу |
270 промислових підприємств, 14 електростанцій, 2000 км ліній електропередач, |
мережі та споруди водного та газового постачання багатьох населених пунктів.
|
5.5.Заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
Затоплення, повінь —
це тимчасове затоплення значних територій внаслідок |
зливи, повеней великих річок, швидкого танення снігу (льоду в горах) |
руйнування греблі, дамби, великих морських припливів. |
При затопленні, повені гинуть посіви можлива загибель людей, тварин, |
матеріальних цінностей, пошкодження будинків і виробничих споруд |
Головна причина підтоплення — це незадовільний стан дренажних систем водовідведення.
Проблема контролю за затопленнями, повенями потребує прогнозу на роки.
Захисні заходи від затоплення, повені залежать
від соціальних умов, |
відповідальності й активності населення |
Затоплення, повінь можна передбачити, |
прагнути регулювати їх вплив |
але запобігти їм не можна. |
Сьогодні затоплення, повені —
При безпосередній загрозі затоплення |
рішенням начальника цивільного захисту району (об'єкта) |
приводиться в готовність пункт управління, |
на якому організовують чергування відповідальних посадових осіб, |
уточнюють завдання штабу, служб і формувань цивільного захисту. |
Орган управління цивільного захисту на основі прогнозування
ознайомлює командирів рятувальних формувань з межами можливих зон стихійного лиха, |
вказує сигнали і способи оповіщення, місця евакуації населення, |
завдання формувань, транспорт для евакуації людей, |
сільськогосподарських тварин із небезпечних місць.
|
Із виникненням загрози в зоні затоплення потрібно організувати
термінову евакуацію населення |
сільськогосподарських тварин і матеріальних цінностей. |
повідомляють місця розгортання евакуаційних пунктів |
строки прибуття на пункти, |
, маршрути евакуації пішки. |
Одне з найважливіших завдань —
термінова організація пошуку людей на затопленій території |
потрібно залучити всі плавзасоби, формування цивільного захисту, |
і при можливості запросити військові підрозділи. |
потерпілим потрібно виявляти витримку, |
Не допускати переповнення рятувальних засобів що загрожує безпеці людей. |
При загрозі стихійного лиха можлива зупинка роботи деяких підрозділів, цехів або відділів, а в навчальних закладах — занять. Зі зміною режиму роботи на об'єктах
організовують цілодобове чергування відповідальних посадових осіб |
спеціалістів аварійно-технічної служби. |
Люди, які знаходяться на роботі, повинні її припинити |
дотримуючись встановленого порядку, перейти на підвищені місця. |
, під час затоплення за розпорядженням адміністрації роботу і, Люди, які під час раптового затоплення знаходилися в полі, лісі, також повинні перейти на підвищені місця або піднятися на дерева, використати різні плаваючі предмети: колоди, дошки, борти кузовів, бочки, камери шин автомобілів та сільськогосподарської техніки.
Для захисту від затоплення населених пунктів, будівель, виробничих приміщень
споруджують найпростіші захисні гідротехнічні споруди: |
земляні насипи, загати, греблі. Організовують за ними спостереження |
Поблизу них на випадок просочування води |
зосереджують аварійні матеріали |
для закривання проривів для нарощування дамб. |
У зонах затоплень необхідно враховувати можливість різкої зміни обстановки.
від кожного формування, яке веде роботу самостійно |
потрібно призначити спостерігача. |
Командир формування або старший групи повинен завчасно, |
на випадок інтенсивного підняття рівня води, |
намітити шляхи відходу людей у безпечні місця. |
Після того, як вода спала, населення повертається до місця постійного проживання і приступає до ліквідації наслідків затоплення, повені. потрібно залучити населення, рятувальні формування до виконання таких основних заходів:
відведення води із затоплених місць та їх осушення; |
завалювання і прибирання напівзруйнованих споруд, не відновлюються |
відкачування води із підвальних та інших приміщень; |
ремонт пошкоджених водою будівель, енергетичної мережі |
доріг, мостів та інших споруд; |
Виходячи зі ступенів руйнування населеного пункту орієнтовно можна визначити втрати незахищеного населення. Для цього можна скористатись табл. 98.