Юридичні факти:

1. Це явище дійсності, що існують у певному вимірі часу і простору;

2. Несуть у собі інформацію про стан суспільних відносин, що належать до предмету правового регулювання;

3. Вони торкаються прав та інтересів суспільства, держави, соціальних груп ;

4. Є певним чином об’єкти виважені та відображені зовні;

5. Полягають в наявності чи відсутності певних явищ матеріального світу ( службове підпорядкування, шлюб)

6. Передбачені нормами права

7. Зафіксовані у встановленій законодавством процедурно – процесуальній формі;

8. Викликають певні юридичні наслідки.

Суттєвого значення для розуміння природи та функцій юридичних фактів має їх класифікація ( в залежності від зв’язку з індивідуальною волею).

Події ( юридичні факти, настання яких не залежить від волі суб’єктів правовідносин):

• Відносні ( обставини викликані діяльністю людей, але у правовідносинах незалежно від причин їх виникнення);

• Абсолютні ( обставини, які не викликані волею людей.

Дії ( акти вольової поведінки людей,є зовнішнім виразом волі та свідомості суб’єктів правовідносин):

• Правомірні – дії що вчинаються у відповідності до приписів норм;

1. Індивідуальні акти – рішення суб’єктів націленні на досягнення правового результату; договору заяви;

2. Юридичні вчинки – фактична поведінка, з якої складаються реальні життєві відносини. Правовий результат настає незалежно від бажання суб’єкта ( факт визнання боргу).

3. Проступки – правопорядок,які не визнані злочинними;

4. Злочин – суспільно – небезпечна поведінка, передбачає нормам кримінального права.

• Протиправні – вольова поведінка, що не відповідає правовим приписам поршує суб’єктивні права та юридичні обов’язки.

Важливого значення для розуміння юридичних фактів мають категорії :

1. Квазіфакти – життєві ситуації, які можуть наступити, однак мають характер припущень;

2. Правові презумпції - припущення про наявність чи відсутність юридично – значущих явищ, підтверджених правозастосовуючих практикою ( презумпція невинуватості, презумпція знання закону);

3. Юридичні фікції – неіснуючі явища чи події, визнанні існуючими у відповідності до встановлених процедур ( визнання громадянської безвісти відсутні, колом померлих).

4. За наслідками:

• Правоутворюючі – викликають правовідносини ( укладення трудового договору);

• Правоприпиняючі – викликають припинення правовідносин ( розірвання трудового договору);

• Правозмінюючі – викликають зміну право відносин ( переведення на іншу роботу).

5. По формі вияву :

• Позитивні ( що вказують на існуюче у даний момент явище дійсності – стихійне лихо, шлюб);

• Негативні ( факти, що відображають відсутність певних певних явищ ком. норма права пов’язує наслідок не з наявності, а відсутністю певної обставини)- відсутність іншого шлюбу для реєстрації;

6. За характером дії :

• Факти однократної дії ( обставини, з якими норми права повязують наслідки лише в конкретному випадку) – смерть, паводок;

• Стан ( обставини, що існують тривалий час та періодично породжують юридичні наслідки) – громадянство, шлюб.

Юридичний склад – це система юридичних фактів, які необхідні для настання юридичних наслідків.

Ознаки :

1. Це система фактів, кожен з яких може мати самостійне значення;

2. Це різноманітні факти;

3. Це самостійні життєві обставини;

4. Наслідки настають за наявності всіх фактів;

5. Факти складають цілісну систему, елементи якої знаходяться у взаємодії та взаємозв’язку.

Причини існування :

1. Складність суспільних відносин;

2. Необхідність врахування різноманітних життєвих обставин;

3. Надають можливість організувати поведінку суб’єктів суспільних відносин;

4. Забезпечує інтереси суб’єктів, їх правову активність та індивідуальне регулювання суспільних відносин;

5. Надає можливість досягти проміжних правових результатів.

За характером зв’язку елементів

1. Прості ( комплекс фактів, між якими є вільний зв'язок. Тобто не важливо, як вони збираються, а необхідна їх повна наявність на певний момент – припинення строку позовної давності). Факти – знаходження позивача чи відповідача, у збройних силах; - переведення збройних сил на військовий стан; - останні 6 місяців термін позовної давності.

2. Складні ( факти із жорсткою залежністю. Накопичуються у визначеному порядку. ( визнання майна безхозним).

3. Змішані ( система фактів, зв'язок між якими частково вільний а частково жорсткий. ( пенсійне забезпечення, та нарахування пенсії)

За ступенем визначеності:

1. Визначені ( всі елементи – юридичні факти, що належать до однієї галузі ( вступ до шлюбу);

2. Відносно – визначені ( юридичні факти), що належать до різних галузей. Пенсія : факти з трудового права ( стане, вік), та адмін. ( рішення органу соц.. забезпечення).

За обсягом:

• Завершені - до процесу накопичення є завершеним. Породжують кінцевий результат.

• Незавершені – процес накопичення фактів незавершений , породжує проміжні наслідки.

Взаємозв’язок юридичних фактів та правового регулювання виявляється у тому, що юридичні факти :

• Визначають динаміку правового регулювання;

• Забезпечують інформацію щодо предмету правового регулювання;

• Визначають наявність чи відсутність потреб і можливості правового регулювання;

• Передбачають нормативність;

• Породжують, змінюють чи припиняють наслідки правового регулювання;

• Є передумовою виникнення правового регулювання.

№3

Правова норма створюється для регулювання суспільних відносин. Процес регулювання передбачає упорядкування відносин шляхом поширення дії норми права на певних суб’єктів та конкретну ситуацію. В процесі дії права виникає правовідношення як різновид суспільних відносин, упорядкованих правовою нормою.

Ознаки правовідносин:

1. Це відносини, що виникають між соціальними суб’єктами;

2. Вони мають двохсторонній характер;

3. Мають чітко визначений об’єкт, на використання чи захист якого націлені правовідносини;

4. Учасники правовідносин характеризуються специфічним зв’язком, що здійснюється на основі та в межах покладених обов’язків та наданих прав;

5. Мають двосторонній характер, коли право однієї сторони забезпечується обовязком іншої;

6. Сторони правовідносин мають визначений характер. Одна з них є уповноваженою , а інша – зобов’язаною;

7. Використання суб’єктивних прав гарантується судовим захистом;

8. Виконання обов’язків забезпечується можливістю застосування примусу від імені держави;

9. Конкретизують норму загального характеру до певного випадку чи конкретних суб’єктів;

10. Є одним з основних засобів реалізації права.

Правовідносини – це різновид суспільних відносин, учасники яких взаємодіють шляхом використання суб’єктивних прав та виконання юридичних обов’язків, які гарантуються та забезпечуються державою.

Значення:

1. Надають можливість визначити які сфери суспільних відносин регулюються правом;

2. Визначають зміст прав та обов’язків суб’єктів;

3. Надають можливість визначити характер поведінки з точки зору відповідності правовим вимогам;

4. Визначають найбільш раціональний шлях досягнення мети правового регулювання;

5. Надають можливість уникнути конфлікт;

6. Є способом конкретизації прав та його реалізації.

Підстави виникнення правовідносин – це фактори, що породжують правовідносини.

Розрізняють два різновиди підстав виникнення правовідносин :

1. Матеріальні ( загальні)

2. Юридичні ( спеціальні)

До матеріальних передумов відносять :

1. Інтереси та потреби суб’єктів, під впливом яких вони вступають в правовідносини;

2. Система соціально-економічних та культурних обставин, що зумовлюють об’єктивну необхідність у правовому регулюванні суспільних відносин;

3. Наявність об’єкту правовідносин;

4. Наявність не менше двох суб’єктів правовідносин;

5. Відповідна поведінка суб’єктів, націлена на досягнення чи використання об’єкту;

До юридичних передумов виникнення правовідносин належать: