Витрати місцевих бюджетів
Місцеві органи влади витрачають кошти, що надходять в їхнє розпорядження, відповідно до покладеними на них функціями. Витрати місцевих бюджетів виражають економічні відносини, що виникають у зв'язку з розподілом централізованих коштів, що знаходяться в розпорядженні місцевих органів влади. В законі України «Про бюджетну систему України» вказується, що кошти місцевих бюджетів витрачаються лише з метою і в межах, затверджених місцевими радами народних депутатів. Відповідно до цього з місцевих бюджетів здійснюються такі витрати:
фінансування установ освіти, науки, культури, охорони здоров’я,
соціального забезпечення і захисту населення, що перебувають у підпорядкуванні виконавчих органів влади областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів у відповідність з функціями, покладеними на ці установи;
- фінансування місцевих органів державної влади і керування;
- фінансування підприємств і організацій, що входять до складу місцевого
господарства, природоохоронних заходів;
- фінансування інших заходів.
В обласних, міських і районних бюджетах створюються резервні фонди виконавчих органів обласних, міських і районних рад народних депутатів, у розмірі до 1% під обсягу витрат кожного з відповідних бюджетів для фінансування невідкладних заходів, що не були передбачені під час ствердження цих бюджетів. В обласних, міських, сільських і селищних бюджетах створюється обігова касова готівка. Вона використовується протягом року на покриття тимчасових касових розривів поповнюється в тому ж році до розмірів, встановлених під час ствердження відповідних бюджетів. Розподіл витрат між бюджетами, що входять до складу обласного бюджету здійснюється обласними радами народних депутатів, а також районними і міськими радами народних депутатів.
Доходи та видатки місцевих бюджетів
Головним елементом фінансів місцевих органів влади є видатки. Саме вони є точним відображенням функцій та завдань, що покладаються на місцеву владу. Видатки місцевих органів влади, залежно від їх завдань, поділяють на декілька видів. Насамперед виділяють обов'язкові видатки, тобто видатки, спрямовані на виконання обов'язкових завдань, покладених на органи місцевої влади з метою забезпечення певних стандартів послуг у масштабах країни. До обов'язкових видатків належать також видатки місцевих органів влади, пов'язані з їх борговими зобов'язаннями за кредитами.
Виділяють поточні, або адміністративні, видатки, які фінансуються з поточного бюджету, і капітальні, або інвестиційні, які фінансуються з бюджету розвитку.
В Україні такий поділ вперше запроваджено Законом „Про бюджетну систему" в редакції 1995 р. У структурі видатків місцевих органів влади виділяють також видатки для реалізації завдань у межах власної компетенції, а також видатки для реалізації завдань, доручених центральною владою.
Наявність видатків місцевих органів влади є причиною утворення доходів цих органів влади, їх можна класифікувати за джерелами й економічною природою:
соціальний захист та соціальне забезпечення;
на фінансування пасажирського транспорту;
- соціально-культурна сфера, охорона здоров'я;
- фізична культура і спорт;
- видатки на житлово-комунальне господарство;
- видатки на утримання органів влади;
- капітальні вкладення на розвиток виробництва та соціальної сфери;
- витрати на капітальний ремонт
