5. Регуляція обміну речовин та енергії.

Основні етапи обміну речовин:

1. Надходження в організм поживних речовин.

2. Переварювання та всмоктування їх в шлунково-кишковому тракті. Надходження їх в клітини, де проходить їх перетворення.

Регуляція обміну речовин та енергії може відбуватися:

І. На рівні всього організму і систем органів. Наприклад, фактори зовнішнього середовища через центральну нервову систему діють на об­мінні процеси в організмі. Надходження поживних речовин контролюєть­ся різними транспортними системами. До них відноситься ретинолзв’язуючий білок, що переносить вітамін А, транскортин, що транспортує стероїдні гормони, церулоплазмін, позв’язує мідь трансферин, що транспортує залізо, ліпопротеіди, що транспортують жири.

ІІ. Клітинний рівень регуляції. Тут важлива роль належить клітинній мембрані.

Продукти обміну та поживні речовини поступають в організм до клітин, діяльність яких регулюється. Наприклад, якщо не достає енергії в клітині, то ацетил КоА поступає з цитоплазми в мітохондрії, де окис­люючись, забезпечує її накопичення. І, навпаки, при надлишку енергії ацетил КоА цитоплазми йде на синтез жирних кислот, ацетонових тіл, холестерину.

ІІІ. Регуляція може проходити на молекулярному рівні. Так регулюються процеси розпаду і синтезу молекул глюкози, жирних кислот, гліцерину, амінокислот. Цей рівень контролюється діяльністю ферментів, субстратів, інгібіторами і активаторами, оптимальними умовами діяльності ферментів.

Контроль над всіма процесами здійснює нервова система. Вона впли­ває на фізіологічні, психічні, метаболічні та інші процеси. Нервова система тісно пов’язана з ендокринною системою. Про це говорить той факт, що зниження діяльності однієї зразу ж підсилює діяльність другої. Регуляторний вплив нервової системи в значній мірі проявляється через гуморальні фактори, до яких відносяться гормони, що виробляються за­лозами внутрішньої секреції, тканинні гормони та простогландини.

1