- •1.Характеристика предмету та структури навчального курсу «юридична деонтологія».
- •2. Поняття та зміст юридичної практики.
- •1. Учбова, професійна та наукова юридична діяльність, їх співвідношення.
- •2. Роль спеціально юридичних знань у здійсненні повноважень державного службовця.
- •1. Поняття та структурна характеристика моралі.
- •2. Функції юридичної діяльності.
- •2. Характеристика суддівської юридичної діяльності.
- •1. Поняття юридичної науки.
- •2. Поняття та ознаки соціальної діяльності.
- •1. Роль юридичної практики в оволодінні науково-теоретичними знаннями.
- •1.Співвідношення навчальної, наукової та практичної юридичної діяльності.
- •2.Характеристика адвокатської юридичної діяльності.
- •1.Методологічні підходи юриспруденції.
- •2.Характеристика нотаріальної юр. Діяльності.
- •2.Характеристика консультативної юридичної діяльності.
- •1.Характеристика системи юридичної освіти в україні.
- •2.Характеристика окремих форм навчання в системі юр. Освіти.
- •1.Зміст юридичної діяльності.
- •2.Характеристика основних методів навчання в системі юр. Освіти.
- •1.Загальна характеристика та основні риси юр. Професії.
- •2.Роль навчального курсу «Юридична деонтологія» у формуванні культури та свідомості майбутнього юриста.
- •1.Зв’язок юридичних практичних знань з економічною та політичною діяльністю.
- •2.Характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють різні напрямки юр. Діяльності.
- •1.Поняття та класифікація юридичної практичної діяльності.
- •2.Характеристика моральних та професійних вимог, що висуваються до працівників суду.
- •1.Система юр. Освіти в Україні.
- •2. Загальні вимоги, які ставляться до юристів.
- •1.Основні принципи організації та функціонування системи юр. Освіти, їх відображення в національному законодавстві.
- •2.Система морально-етичних вимог до представників адвокатури.
- •1.Характеристика системи навчальних дисциплін, що вивчаються в юридичних закладах освіти.
- •2.Система морально-етичних вимог до представників прокуратури.
- •1.Характеристика стану сучасної юр. Науки та основних тенденцій її розвитку в Україні.
- •2.Характеристика моральних та професійних вимог, що висуваються до працівників нотаріату.
- •1.Поняття та предмет юр. Науки.
- •2.Характеристика моральних та професійних вимог, що висуваються до юрисконсультантів на підставі чинного законодавства.
1.Основні принципи організації та функціонування системи юр. Освіти, їх відображення в національному законодавстві.
2.Система морально-етичних вимог до представників адвокатури.
Адвокат — це юрист, який подає правову допомогу громадянам і організаціям. Особливість роботи адвоката полягає в тому, що на відміну від слідчого, прокурора, судді, які захищають інтереси держави, він захищає інтереси своїх клієнтів, виконує дії відповідно до їх доручень. Адвокат допомагає громадянам та організаціям правильно формулювати їх законні вимоги, юридично правильно передавати їх, визначає найефективніші шляхи захисту прав. Значне місце в роботі адвоката займає його участь у попередньому і судовому слідстві; він забезпечує дотримання прав звинуваченого, змагальний судовий процес, який передбачає всебічність, повноту і об'єктивність розгляду справи. Захищаючи клієнта, адвокат під час кримінального процесу дає йому юридичні поради, складає прохання органам слідства і суду. Окрім того, виступає на судовому засіданні, передає докази невинності чи пом'якшення вини підсудного. Особливість роботи адвоката полягає в тому, що його відносини з клієнтом будуються на основі договору доручення, за яким адвокату доручається вести справи клієнта. Розрізняють такі основні види діяльності адвоката: пошукову — пошук фактів для пом'якшення вини підсудного чи доказу його невинності; організаційну — організація дій клієнта та учасників процесу, яких запрошує адвокат; комунікативну — спілкування з учасниками процесу.
Білет 23
1.Характеристика системи навчальних дисциплін, що вивчаються в юридичних закладах освіти.
Юридичну науку ніби систему юридичних наук можна представіті крізь структуру - внутрішнє розділення для основні групи (види) наук, які знаходяться у взаємному зв’язку:
1) теоретіко-історічні (теорія держави і права, історія державі і має рацію - загальна і вітчизняна, історія що вчиться про державу і право);
2) галузеві (державне право, цивільне право, кримінальне право, трудове право, сімейне право, адміністративне право, фінансове право, екологічне право, комерційне пільга єдино ін.)
і міжгалузеві (кримінологія, прокурорський нагляд, організація правосуддя);
3) спеціальні прикладні (криміналістика, судова медицина, судова психологія, судова бухгалтерія єдино ін.). Прикладні науки є комплексними. Для вирішення правових питань вони вікорістовують відношення і висновки ніби юридичних, безпричинно і неюридичних наук (фізики, хімії, загальної теорії статистики, медицина єдино ін.);
4) науки, які вивчають публічне і приватне міжнародне право, конституційне пільга інших країн єдино ін.
2.Система морально-етичних вимог до представників прокуратури.
Прокурор — це державна посадова особа, яка здійснює нагляд за точним дотриманням закону державними органами та громадянами, а також підтримує державне звинувачення в суді по кримінальних справах. Це особа, яка відповідає перед державою за стан законності, є її охоронцем, здійснює вищий нагляд за її дотриманням. Вищий нагляд за дотриманням законності означає таке: повноваження прокурору безпосередньо надає Верховна Рада; робота прокурора поширюється на всі сфери юридичної практики, тобто на слідство, роботу міліції, установ, що виконують покарання, а також на всі державні сфери суспільного життя. Основним засобом реагування прокурора на порушення законності є винесення протесту, тобто письмового документа, що передає вимогу про необхідність застосування заходів для подолання порушення закону. Протест направляється до органу (посадової особи), який порушив закон. Окрім того, у разі потреби прокурор може порушити кримінальну справу стосовно винних чи вимагати від відповідних органів застосування до винних заходів адміністративного чи дисциплінарного впливу, а в окремих випадках безпосередньо ліквідувати порушення законності, наприклад своїм рішенням звільнити незаконно заарештовану особу. Розрізняють такі види діяльності прокурора: пошукову — виявлення порушень законності;організаційну — недопущення порушення законності; засвідчувальну — передавання відповідним органам інформації у письмовій формі.
Білет 24
