2.Характеристика нотаріальної юр. Діяльності.

_{Нотаріус — це юрист, який здійснює юридичну діяльність, пов'язану з перевіркою достовірності документів, виконує дії, що підтверджують їх реальність, і на основі цього надає їм юридичної сили. У результаті дій нотаріуса копії документів стають юридично достовірними документами. Дії, що виконуються у присутності нотаріуса, набирають характеру достовірності, істинності (наприклад, заповіт, що передається нотаріусу). Окремі юридичні дії вважаються здійсненими тільки в разі підтвердження нотаріусом (наприклад, купівля-продаж автомобіля). До видів діяльності нотаріуса належать такі: пошуково-пізнавальна — дослідження поданих нотаріусу документів; комунікативна — спілкування нотаріуса з громадянами, які звертаються до нього; засвідчувальна — підтвердження реальності та законності документів і дій.}

_{Білет 12}

_{1.Поняття етичної культури юриста, її зміст.}

_{. Етична культура юриста}

_{Етична культура юриста — це знання юристом його моральних прав і обов'язків та використання їх у професійній діяльності.}

_{Мораль — це норми поведінки, які базуються на поняттях про доб¬ро і зло, честь і обов'язок, правду і справедливість.}

_{Етика — сукупність елементарних правил поведінки, особливих навичок у реалізації яких не потрібно. Тому етична культура юриста включає два аспекти:}

_{• визнання існуючих моральних норм як необхідних регуляторів поведінки;дотримання цих норм у професійній діяльності.}

_{Основні принципи етичної культури юриста:}

_{- гуманне ставлення до людини;}

_{- чесність і правдивість (справедливості не можна досягти нечесним шляхом);}

_{- доброзичливість і чуйність (юристам часто доводиться спілкуватись з людьми, які потрапили у складні життєві ситуації. Од¬нак ці риси не можна ототожнювати з всепрощенням); простота і скромність (потрібні юристу для того, щоб не бути егоїстом і користолюбним);}

_{- дотримання професійної таємниці (об'єктивне і повне розсліду-вання кримінальної справи без демонстрації інтимного життя учасників юридичного процесу).}

2.Характеристика консультативної юридичної діяльності.

_{Юрисконсульт — це юрист, який працює в державній чи недержавній установі та виконує функції правового забезпечення її діяль­ності. Робота юрисконсульта близька до роботи адвоката: вони дають консультації, складають необхідні юридичні документи, виступають у суді. Особливість роботи юрисконсульта полягає в тому, що він намагається запобігти можливим правопорушенням у власній організації. Основне завдання юрисконсульта — шляхом рекомендацій, порад, пропозицій щодо правових питань сприяти широкому використанню правових засобів для підвищення ефективності роботи організації. Основними видами діяльності юрисконсульта є такі: організаційна — організація правової роботи в установі, закладі та підприємстві; комунікативна — спілкування з працівниками установи, а також з юристами інших організацій; засвідчувальна — візування правових документів на підприємстві.}

_{Білет 13}

1.Характеристика системи юридичної освіти в україні.

_{В Україні діє 106 університетів, 59 академій, 150 інститутів та більш як 660 вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі). Статус національного мають 48 університетів та академій. В університетах, академіях, інститутах навчається 1403 тис. студентів. У розрахунку на 10 тис. населення України чисельність студентів становить 392 особи. Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за 70 напрямами, які включають понад 500 спеціальностей.}

_{Освіта в Україні визнається основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави, ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами, пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей. її метою є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, забезпечення суспільства кваліфікованими фахівцями.}

_{Освіта в Україні будується на таких принципах:}

_{• доступності для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою, а також рівності умов кожної людини для повної реалізації ЇЇ здібностей, таланту, всебічного роз}

_{• органічному зв' язку зі світовою та національною історією, культурою, традиціями, освітою інших країн;}

_{• незалежності освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;}

_{• єдності, наступності, гнучкості й прогностичності системи освіти, її безперервності та різноманітності, інтеграції з наукою і виробництвом;}

_{• поєднанні в освіті державного управління і громадського самоврядування.}

_{2. Питання етики поведінки юриста як держ. службовця.}

_{Білет 14}

_{1.Поняття та види соціального регулювання.}

_{2.Особливості професії юриста.}

_{Білет 15}

_{1.Юрист як держ. службовець.}

_{2.Якості прокурора та його помічника.}

_{Білет 16}

_{1.Методи юридичної науки.}

_{Методи юридичної науки — це система прийомів та засобів, спрямованих на отримання об'єктивних та обгрунтованих знань. Юридичні науки використовують такі методи: всезагальні — характеризують філософську основу пізнання; загальні — конкретизують всезагальні методи стосовно юридичних наук; спеціальні (окремі) — використовують конкретні юридичні науки. Серед всезагальних методів розрізняють метафізико-ідеалістич-ний та діалектико-матеріалістичний. Метафізичний підхід до дослідження держави та права базується на твердженні, що вони є явищами, які не розвиваються, не залежать від інших соціальних явищ: економіки, ідеології та ін. Цей підхід спрямований на створення ідеальних понять, не пов'язаних безпосередньо з державно-правовою практикою. Ідеалістичний підхід спирається на первинність свідомості, яка творить матеріальне життя суспільства. За допомогою метафізико-ідеалі-стичного методу побудовано, наприклад, концепцію правової держави. Не заперечуючи взагалі існування цього методу, бо він має й переваги — відносну стійкість форм держави, активний вплив свідомості на матеріальний базис, треба визнати, що він малоефективний без діалектико-матеріалістичного методу. Матеріалістичний підхід базується на тому, що при вивченні держави та права виходять з того, що причиною виникнення та існування держави є матеріальне життя суспільства, а не ідеї та воля людей. Економіка — першопричина, держава та право — вторинні. Діалектичний підхід означає, що, по-перше, державно-правові явища повинні розглядатись при їх виникненні та розвитку; по-друге, держава та право повинні розглядатись у взаємозв'язку з іншими явищами: економікою, політикою, мораллю тощо.}