
- •1.Характеристика предмету та структури навчального курсу «юридична деонтологія».
- •2. Поняття та зміст юридичної практики.
- •1. Учбова, професійна та наукова юридична діяльність, їх співвідношення.
- •2. Роль спеціально юридичних знань у здійсненні повноважень державного службовця.
- •1. Поняття та структурна характеристика моралі.
- •2. Функції юридичної діяльності.
- •1. Поняття юридичної науки.
- •2. Поняття та ознаки соціальної діяльності.
- •1. Роль юридичної практики в оволодінні науково-теоретичними знаннями.
- •2. Характеристика суддівської юридичної діяльності.
- •1.Співвідношення навчальної, наукової та практичної юридичної діяльності.
- •2.Характеристика адвокатської юридичної діяльності.
- •1.Методологічні підходи юриспруденції.
- •2.Характеристика нотаріальної юр. Діяльності.
- •2.Характеристика консультативної юридичної діяльності.
- •1.Характеристика системи юридичної освіти в україні.
- •2.Характеристика окремих форм навчання в системі юр. Освіти.
- •1.Зміст юридичної діяльності.
- •2.Характеристика основних методів навчання в системі юр. Освіти.
- •1.Загальна характеристика та основні риси юр. Професії.
- •2.Роль навчального курсу «Юридична деонтологія» у формуванні культури та свідомості майбутнього юриста.
- •1.Зв’язок юридичних практичних знань з економічною та політичною діяльністю.
- •2.Характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють різні напрямки юр. Діяльності.
- •1.Поняття та класифікація юридичної практичної діяльності.
- •2.Характеристика моральних та професійних вимог, що висуваються до працівників суду.
- •1.Система юр. Освіти в Україні.
- •2. Загальні вимоги, які ставляться до юристів.
- •1.Основні принципи організації та функціонування системи юр. Освіти, їх відображення в національному законодавстві.
- •2.Система морально-етичних вимог до представників адвокатури.
- •1.Характеристика системи навчальних дисциплін, що вивчаються в юридичних закладах освіти.
- •2.Система морально-етичних вимог до представників прокуратури.
- •1.Характеристика стану сучасної юр. Науки та основних тенденцій її розвитку в Україні.
- •2.Характеристика моральних та професійних вимог, що висуваються до працівників нотаріату.
- •1.Поняття та предмет юр. Науки.
- •2.Характеристика моральних та професійних вимог, що висуваються до юрисконсультантів на підставі чинного законодавства.
1.Співвідношення навчальної, наукової та практичної юридичної діяльності.
2.Характеристика адвокатської юридичної діяльності.
Адвокат — це юрист, який подає правову допомогу громадянам і організаціям. Особливість роботи адвоката полягає в тому, що на відміну від слідчого, прокурора, судді, які захищають інтереси держави, він захищає інтереси своїх клієнтів, виконує дії відповідно до їх доручень. Адвокат допомагає громадянам та організаціям правильно формулювати їх законні вимоги, юридично правильно передавати їх, визначає найефективніші шляхи захисту прав. Значне місце в роботі адвоката займає його участь у попередньому і судовому слідстві; він забезпечує дотримання прав звинуваченого, змагальний судовий процес, який передбачає всебічність, повноту і об'єктивність розгляду справи. Захищаючи клієнта, адвокат під час кримінального процесу дає йому юридичні поради, складає прохання органам слідства і суду. Окрім того, виступає на судовому засіданні, передає докази невинності чи пом'якшення вини підсудного. Особливість роботи адвоката полягає в тому, що його відносини з клієнтом будуються на основі договору доручення, за яким адвокату доручається вести справи клієнта. Розрізняють такі основні види діяльності адвоката: пошукову — пошук фактів для пом'якшення вини підсудного чи доказу його невинності; організаційну — організація дій клієнта та учасників процесу, яких запрошує адвокат; комунікативну — спілкування з учасниками процесу. Адвокат повинен добре знати також особистість підзахисного, його психологію, мотиви злочину, причини та умови скоєння злочину. Тільки вивчивши, проаналізувавши і зробивши висновки про особу підзахисного, логічно обміркувавши власну лінію захисту, адвокат може досягти позитивних результатів. Захисник повинен мати моральне право брати участь у вирішенні питань правосуддя, оцінювати вчинки людей, розкривати їх психологічний зміст. А це означає, що адвокат повинен бути принциповим, чесним, непримиренним до порушення прав і законних інтересів підзахисного. Робота адвоката складається з трьох етапів: формування загальної концепції; розробка тактики захисту; застосування (реалізація) захисту.
Білет 11
1.Методологічні підходи юриспруденції.
Методологія — це система методів пізнання і практики, тобто система принципів, правил, прийомів, способів і засобів організації й побудови теоретичної і практичної діяльності, а також учення про цю систему. Виходячи з цього визначення: • методологія наукової діяльності — це система методів (принципи, правила, прийоми, способи і засоби), зокрема пізнання (відбиття) об'єктів зовнішнього світу та організації (формування) систем наукових знань; • методологія практичної діяльності — це система методів (принципи, правила, прийоми, способи і засоби) впливу на об'єкти, організації практичної діяльності як одного з об'єктів; • вчення про систему методів наукової і практичної діяльності — це сукупність наукових знань щодо змісту, структури наукових і практичних методів, умов та правил застосування їх. Важливе місце в структурі методології юридичної науки займають її теорії і понятійно-категоріальний апарат. Правова теорія, якщо її використовують для дослідження державно-правових явищ, перетворюється в науковий метод, особливості застосування якого визначаються особливостями теорії, її призначенням, функціями понятійного апарату тощо. Теорія, виступаючи в ролі методу наукового пізнання, дає змогу пояснювати державно-правові явища, виявляти і досліджувати їхні нові властивості, прогнозувати розвиток явищ, є доказом і критерієм істинності їх. Подібно й поняття та категорії юриспруденції, зафіксовані у відповідних термінах і визначеннях, є одним із головних "інструментів" наукового правового дослідження, оскільки становлять узагальнені результати пізнання суттєвих властивостей, зв'язків і відношень державно-правових явищ.