Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
билеті.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
49.73 Кб
Скачать

1. Поняття юридичної науки.

Предмет науки — це сфера пізнання, якою займається конкретна наука. Об'єкт науки — реальні явища, які вивчає конкретна наука. Так, предметом юридичної науки (правознавства) є знання про державу і право, а об'єктом — реальні держава і право, які ця наука вивчає. Юридична наука поділяється на шість груп окремих наук, кожна з яких має певний предмет, вивчає певний аспект об'єкта.

юридична наука (правознавство) — це суспільна наука, яка вивчає державу і право, включає знання про виникнення, розвиток і функціонування державно-правових явищ.

Юридична наука — одна з найстаріших суспільних наук. Історичне виникнення юридичної науки пов'язане з виникненням та розвит­ком права. Перші системні відомості про державу та право викладені у працях визначних мислителів Стародавньої Греції — Платона та Арістотеля. Значний внесок у розвиток юридичної науки зробили юристи Стародавнього Риму, які визначили правові поняття і конструкції. З того часу юридична наука має велике значення в житті суспільства, що проявляється в її функціях, тобто основних напрямках впливу на суспільне життя.

Галузеві юридичні науки. Предметом цієї групи наук є знання з окремих галузей права: наука про кримінальне право, наука про громадянське право таін. Науки, які вивчають організацію та діяльність державних організацій, державне будівництво, прокурорський нагляд та ін. Науки, які вивчають міжнародне право (публічне та особисте). Прикладні юридичні науки. До цієї групи належать науки, які використовують дані неюри-дичних наук (фізики, хімії, медицини та ін.) для розв'язання юридичних проблем. До таких юридичних наук належать криміналістика, судова медицина та ін.

2. Поняття та ознаки соціальної діяльності.

Білет 7

1. Роль юридичної практики в оволодінні науково-теоретичними знаннями.

2. Характеристика суддівської юридичної діяльності.

Суддя — це посадова особа, виключно якій надано право від імені держави здійснювати правосуддя шляхом розгляду у судовому засіданні кримінальних, цивіль¬них справ, справ про адміністративні правопорушення і виносити відповідне судове рішення. Органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Кон-ституцією межах і відповідно до законів України /ст.6 Конституції України/.Крім, судів загальної компетенції в Україні створений і діє Конституційний Суд. Діяльність судді, як окремий напрям практичної діяльності юристів, слід охарактеризувати також з точки зору змісту — це основні види робіт, які виконує суддя в ході здійснення своїх повноважень.

Відповідно до Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється тільки судом.3 Таке законодавче положення не тільки вказує на основне призначення судової системи, але й допомагає у визначенні основного змісту судової діяльності.

Правосуддя, згідно з чинним законодавством, здійснюється шляхом розгляду і вирішення цивільних, адміністративних та кримінальних справ. Таким чином, у самому загальному вигляді із змістовної сторони діяльність судді полягає у розгляді справ та прийнятті по ним рішень. Однак, така характеристика суддівської діяльності виявляється спрощеною, втрачається її складність та багатоплановість, про що вже говорилося раніше. Необхідно вказати на ті конкретні дії та процедури, які виконуються суддею у зв'язку з розглядом справи та у зв'язку з організацією діяльності суду, судової системи.

В залежності від рівня судової інстанції, де працює суддя, від його повноважень будуть залежати і основні види робіт, але в цілому їх набір особливо не відрізняється. Так, можна визначити основні дії, що характеризують суддівську діяльність з точки зору змісту:

вивчення матеріалів справи, що взято до розгляду, їх перевірка, аналіз, співставлення, формування своєї версії;

витребування додаткових відомостей, документів, що стосуються справи;

винесення постанов на проведення окремих слідчих дій, призначення експертиз;

організація проведення судового засідання, визначення режиму його роботи;

заслуховування сторін та їх представників, постановка запитань, що допомагають конкретизувати відповіді або свідчення, приводять весь потік інформації до логічної системи;

підготовка проекту та винесення рішення по справі, забезпечення його виконання.

Білет 8

1. Загальні методи правознавства.

2. Характеристика юридичної діяльності слідчого.

Білет 9

1.Поняття та види юридичних термінів.

2.Характеристика прокурорської юридичної діяльності.

Прокурор — це державна посадова особа, яка здійснює нагляд за точним дотриманням закону державними органами та громадянами, а також підтримує державне звинувачення в суді по кримінальних справах. Це особа, яка відповідає перед державою за стан законності, є її охоронцем, здійснює вищий нагляд за її дотриманням. Вищий нагляд за дотриманням законності означає таке: повноваження прокурору безпосередньо надає Верховна Рада; робота прокурора поширюється на всі сфери юридичної практики, тобто на слідство, роботу міліції, установ, що виконують покарання, а також на всі державні сфери суспільного життя. Основним засобом реагування прокурора на порушення законності є винесення протесту, тобто письмового документа, що передає вимогу про необхідність застосування заходів для подолання порушення закону. Протест направляється до органу (посадової особи), який порушив закон. Окрім того, у разі потреби прокурор може порушити кримінальну справу стосовно винних чи вимагати від відповідних органів застосування до винних заходів адміністративного чи дисциплінарного впливу, а в окремих випадках безпосередньо ліквідувати порушення законності, наприклад своїм рішенням звільнити незаконно заарештовану особу. Розрізняють такі види діяльності прокурора: пошукову — виявлення порушень законності;організаційну — недопущення порушення законності; засвідчувальну — передавання відповідним органам інформації у письмовій формі.

Білет 10