- •1.Характеристика предмету та структури навчального курсу «юридична деонтологія».
- •2. Поняття та зміст юридичної практики.
- •1. Учбова, професійна та наукова юридична діяльність, їх співвідношення.
- •2. Роль спеціально юридичних знань у здійсненні повноважень державного службовця.
- •1. Поняття та структурна характеристика моралі.
- •2. Функції юридичної діяльності.
- •1. Поняття юридичної науки.
- •2. Поняття та ознаки соціальної діяльності.
- •1. Роль юридичної практики в оволодінні науково-теоретичними знаннями.
- •2. Характеристика суддівської юридичної діяльності.
- •1.Співвідношення навчальної, наукової та практичної юридичної діяльності.
- •2.Характеристика адвокатської юридичної діяльності.
- •1.Методологічні підходи юриспруденції.
- •2.Характеристика нотаріальної юр. Діяльності.
- •2.Характеристика консультативної юридичної діяльності.
- •1.Характеристика системи юридичної освіти в україні.
- •2.Характеристика окремих форм навчання в системі юр. Освіти.
- •1.Зміст юридичної діяльності.
- •2.Характеристика основних методів навчання в системі юр. Освіти.
- •1.Загальна характеристика та основні риси юр. Професії.
- •2.Роль навчального курсу «Юридична деонтологія» у формуванні культури та свідомості майбутнього юриста.
- •1.Зв’язок юридичних практичних знань з економічною та політичною діяльністю.
- •2.Характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють різні напрямки юр. Діяльності.
- •1.Поняття та класифікація юридичної практичної діяльності.
- •2.Характеристика моральних та професійних вимог, що висуваються до працівників суду.
- •1.Система юр. Освіти в Україні.
- •2. Загальні вимоги, які ставляться до юристів.
- •1.Основні принципи організації та функціонування системи юр. Освіти, їх відображення в національному законодавстві.
- •2.Система морально-етичних вимог до представників адвокатури.
- •1.Характеристика системи навчальних дисциплін, що вивчаються в юридичних закладах освіти.
- •2.Система морально-етичних вимог до представників прокуратури.
- •1.Характеристика стану сучасної юр. Науки та основних тенденцій її розвитку в Україні.
- •2.Характеристика моральних та професійних вимог, що висуваються до працівників нотаріату.
- •1.Поняття та предмет юр. Науки.
- •2.Характеристика моральних та професійних вимог, що висуваються до юрисконсультантів на підставі чинного законодавства.
2. Роль спеціально юридичних знань у здійсненні повноважень державного службовця.
Білет 3
1. Поняття та структурна характеристика моралі.
2. Функції юридичної діяльності.
Функції юридичної діяльності — це відносно відокремлені, однорідні дії, спрямовані на певні сфери суспільного життя. Розрізняють дві групи функцій: загальносоціальні та спеціально юридичні. Розрізняють такі загальносоціальні функції юридичної діяльності: економічну — забезпечує функціонування економічної системи; політичну — забезпечує функціонування політичної системи; ідеолого-виховну — забезпечує збереження існуючих ідеологічних цінностей. Спеціально юридичні функції юридичної діяльності поділяються на такі: регулятивну — спрямована на регулювання правомірної поведінки громадян; розрізняють дві її підфункції: регістраційно-засвідчувальну і правонадільну; правоохоронну — спрямована на запобігання правопорушень, їх розслідування, покарання винних; розрізняють три її під функції: превентивну, правовідбудовчу, каральну. Наведемо сучасні тенденції розвитку юридичної освіти: спеціалізація юридичної діяльності — розподіл на окремі галузі права чи категорії справ; інтеграція юридичної діяльності внаслідок ускладнення суспіль ного життя, збільшення обсягу нормативно-правових актів.
Білет 4
1. Загальна характеристика системи юридичних наук. Місце в цій системі науки юридичної деонтології.
2. Відображення вимог суспільної моралі в нормативно-правових актах національного законодавства та документах міжнародного співтовариства.
Білет 5
1. Характеристика завдань, що вирішуються навчальною дисципліною «юридична деонтологія».
2. Вплив юридичної науки на юридичну практику.
Юридична наука і юридична практика перебувають у тісному взаємозв'язку. З одного боку, наука бере знання з навколишньої дійсності, з іншого — юридична практика використовує дані науки з метою вдосконалення. Неможливо чітко розмежувати юридичну науку і юридичну практику, оскільки змістом науки є знання, частина яких з'являється в результаті пізнання конкретних державно-правових явищ у процесі юридичної практики. У свою чергу, у процесі юридичної практики державно-правові явища вивчаються відповідно до даних науки. При цьому юридична практика є основою та рушійною силою юридичної науки. Вона дає науці фактичний матеріал для теоретичного осмислення, визначає об'єктивний зміст науки, є критерієм правильності здобутих знань. Необхідно зазначити, що повної відповідності між юридичною практикою і знаннями про неї юридичної науки практично не може бути з певних гносеологічних (пізнавальних) і соціальних причин. Гносеологічна причина полягає в тому, що держава та право є складними багаторівневими динамічними явищами, які тісно взаємопов'язані з неюридичними явищами. Тому в юридичній сфері важко встановити об'єкти, закономірності виникнення, розвитку та функціонування. Соціальна причина полягає в такому. На пізнавання юридичної дійсності впливають ідеологічні погляди особи, яка пізнає цю дійсність, оскільки ця особа відображає навколишню дійсність з точки зору її власних інтересів та інтересів соціальної групи, до якої вона належить. Залежно від того, яку методологію, які поняття обирає дослідник, такою й буде картина юридичної дійсності.
Балет 6