- •Для студентів напряму підготовки 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»
- •1. Ознайомлення з навчальним закладом, правовими аспектами та вимогами з
- •6. Автомобілебудування в Україні. Характеристика автомобільної промисловості
- •1. Ознайомлення з навчальним закладом, правовими аспектами
- •1.1 Історична довідка створення технікуму та його спеціальності.
- •1.2 Форми організації навчання.
- •1.3 Практики.
- •1.4 Кваліфікаційні вимоги до фахівця
- •1.5 Права і обов'язки осіб, які навчаються у вуЗі (технікумі)
- •1.6 Органи студентського самоврядування
- •2. Історія розвитку транспорту
- •2.1 Попередники автомобіля: прадавні транспортні засоби, карети,
- •2.2 Безкінний транспорт: паромобілі.
- •3. Століття автомобільного транспорту
- •3.1 Газовий двигун.
- •3.2 Двигун на рідкому паливі.
- •3.3 Винахідники автомобіля.
- •4. Теорія двигуна і автомобіля.
- •4.1 Теорія двигуна.
- •4.2 Теорія автомобіля.
- •5. Компонування автомобілів.
- •5.1 Сучасне компонування легкових та вантажних автомобілів.
- •5.2 Автомобілі класичної схеми компонування.
- •5.3 Модернізація автомобілів що випускаються.
- •6.1 Автомобілебудівна галузь України.
- •6.2 Цілі, які ставлять перед собою автомобілебудівники України.
- •6.3 Сучасний стан автомобілебудівної промисловості світу.
- •6.4 «Великий переділ» автомобільного ринку світу.
- •6.5 Тенденції автобудівників за останні роки.
- •6.6 Вплив автомобіля на навколишнє середовище.
- •7.2 Технічна концепція автомобіля.
- •7.3 Застосування біопалива.
- •7.4 Загальні відомості про електромобілі.
- •7.5 Маховик на транспорті.
- •7.6 Впровадження автомобілів-гібридів.
- •7.7.Водневі двигуни.
- •7.8 Нітінолові двигуни.
- •7.9 Сонцемобілі.
- •7.10 Кріомобілі.
- •8.2 Маркування і система індексації автомобілів.
- •Позначення автомобілів
- •8.3 Класифікація рухомого складу прийнята у правилах єек оон і
- •8.4 Технічні характеристики автомобілів.
- •8.5 Експлуатаційні характеристики автомобілів.
- •8.6 Показники якості автомобіля.
- •8.7 Спеціальний і спеціалізований рухомий склад.
- •8.8 Спортивні автомобілі.
- •8.9 Причепний рухомий склад.
- •9.2. Газове паливо.
- •9.3. Біоенергетика на автотранспорті.
- •9.4. Різновидності експлуатаційних матеріалів.
- •10.2 Організаційна структура типового атп .
- •10.3 Класифікація автообслуговуючих підприємств, їх організаційна
- •10.4 Типи авторемонтних підприємств.
- •11.2 Основні чинники, що впливають на зміну технічного стану автомобілів.
- •11.3 Класифікація відмов.
- •11.4 Види технічного обслуговування.
- •11.5 Організація технічного обслуговування.
- •11.6 Система то автомобілів закордонного виробництва.
- •11.6.1. Методи формування системи то й ремонту автомобілів закордонного
- •11.6.2. Фірмові системи то
- •12.2 Нормативи технічного обслуговування та ремонту автомобілів.
- •12.3 Обладнання для ремонту автомобілів.
- •12.4 Поняття про технологічний процес.
- •12.5 Перспективи вдосконалення системи технічного обслуговування і ремонту.
- •13.2 Основи аналізу виробничо-господарської діяльності автомобільних
- •14. Курсове та дипломне проектування.
- •14.1 Вимоги, які висуваються до дипломного проекту.
- •14.2 Реальне та комплексне дипломне проектування.
- •14.3 Захист дипломних проектів.
- •14.4 Помилки дипломного проектування.
11.6 Система то автомобілів закордонного виробництва.
У Україні ТО й ремонт автомобілів закордонного виробництва, також як і інших машин і механізмів, повинні проводитися на плановій основі, що представляє собою систему ТО й ремонту. Ця система складається з комплексу взаємозалежних положень і норм, що визначають порядок проведення робіт з ТО й ремонту, з метою забезпечення заданих показників якості автомобілів у процесі експлуатації.
У закордонних країнах також використовується планово-запобіжна система, відповідно до якої ТО носить попереджувальний, профілактичний характер і виконується регулярно після певного наробітку (пробігу) автомобіля, а ремонт, як правило, виконується по необхідності, тобто після виникнення відмови або несправності.
До системи ТО й ремонту автомобілів пред'являються наступні вимоги:
забезпечення заданих рівнів експлуатаційної надійності автомобільного парку при раціональних матеріальних і трудових витратах;
планово-нормативний її характер, що дозволяє планувати й організовувати ТО й ремонт на всіх рівнях, починаючи з автотранспортних підприємств і до загальнодержавних планових і директивних органів;
обов'язковість для всіх організацій і підприємств, що володіють автомобільним транспортом, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості;
конкретність, доступність і придатність для керівництва й прийняття рішень усіма ланками інженерно-технічної служби автомобільного транспорту;
стабільність основних принципів і гнучкість конкретних нормативів, що враховують зміни умов експлуатації, конструкції, якості й надійності автомобілів;
• облік різноманітності умов експлуатації автомобілів. Принципові основи організації й нормативи ТО й ремонту регламентуються в нашій країні « Положенням про технічне обслуговування й ремонт дорожніх транспортних засобів».
11.6.1. Методи формування системи то й ремонту автомобілів закордонного
виробництва
Принциповою основою побудови системи ТО й ремонту є:
мета, яка поставлена перед сервісною організацією;
умови експлуатації автомобілів;
рівень надійності і якісті автомобілів;
організаційно-технічні обмеження.
ТО містить у собі 8-10 видів робіт (мастильні, кріпильні, регулювальні, контрольні, діагностичні й ін.).
Із практики відомо, що більш 150-280 конкретних об'єктів обслуговування, тобто агрегатів, механізмів, деталей, вимагають попереджувальних дій.
Кожний вузол, механізм, з'єднання може мати свою оптимальну періодичність ТО, обумовлену статистичними методами заводу виготовлювача.
Якщо додержуватися цим рекомендацій періодичності, то автомобіль у цілому практично безупинно повинен направлятися для технічного обслуговування кожного з'єднання, механізму, агрегату, що викличе більші складності з організацією робіт і додаткові втрати часу, особливо на підготовчо-заключних операціях.
Тому після виділення із усієї сукупності впливів тих, які повинні виконуватися при ТО, і визначення оптимальної періодичності кожної операції роблять групування операцій у вигляді ТО.
Таке групування дозволяє зменшити число заїздів автомобіля на СТО й час простоїв у ТО й ремонті. Однак треба мати на увазі, що групування операцій неминуче пов'язана з відхиленням періодичності відвідування СТО даного виду від оптимальної періодичності ТО окремих операцій. У цю групу входить операція, періодичність якої обмежена в розглянутих межах умовами безпеки або технічними критеріями.