
- •Для студентів напряму підготовки 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»
- •1. Ознайомлення з навчальним закладом, правовими аспектами та вимогами з
- •6. Автомобілебудування в Україні. Характеристика автомобільної промисловості
- •1. Ознайомлення з навчальним закладом, правовими аспектами
- •1.1 Історична довідка створення технікуму та його спеціальності.
- •1.2 Форми організації навчання.
- •1.3 Практики.
- •1.4 Кваліфікаційні вимоги до фахівця
- •1.5 Права і обов'язки осіб, які навчаються у вуЗі (технікумі)
- •1.6 Органи студентського самоврядування
- •2. Історія розвитку транспорту
- •2.1 Попередники автомобіля: прадавні транспортні засоби, карети,
- •2.2 Безкінний транспорт: паромобілі.
- •3. Століття автомобільного транспорту
- •3.1 Газовий двигун.
- •3.2 Двигун на рідкому паливі.
- •3.3 Винахідники автомобіля.
- •4. Теорія двигуна і автомобіля.
- •4.1 Теорія двигуна.
- •4.2 Теорія автомобіля.
- •5. Компонування автомобілів.
- •5.1 Сучасне компонування легкових та вантажних автомобілів.
- •5.2 Автомобілі класичної схеми компонування.
- •5.3 Модернізація автомобілів що випускаються.
- •6.1 Автомобілебудівна галузь України.
- •6.2 Цілі, які ставлять перед собою автомобілебудівники України.
- •6.3 Сучасний стан автомобілебудівної промисловості світу.
- •6.4 «Великий переділ» автомобільного ринку світу.
- •6.5 Тенденції автобудівників за останні роки.
- •6.6 Вплив автомобіля на навколишнє середовище.
- •7.2 Технічна концепція автомобіля.
- •7.3 Застосування біопалива.
- •7.4 Загальні відомості про електромобілі.
- •7.5 Маховик на транспорті.
- •7.6 Впровадження автомобілів-гібридів.
- •7.7.Водневі двигуни.
- •7.8 Нітінолові двигуни.
- •7.9 Сонцемобілі.
- •7.10 Кріомобілі.
- •8.2 Маркування і система індексації автомобілів.
- •Позначення автомобілів
- •8.3 Класифікація рухомого складу прийнята у правилах єек оон і
- •8.4 Технічні характеристики автомобілів.
- •8.5 Експлуатаційні характеристики автомобілів.
- •8.6 Показники якості автомобіля.
- •8.7 Спеціальний і спеціалізований рухомий склад.
- •8.8 Спортивні автомобілі.
- •8.9 Причепний рухомий склад.
- •9.2. Газове паливо.
- •9.3. Біоенергетика на автотранспорті.
- •9.4. Різновидності експлуатаційних матеріалів.
- •10.2 Організаційна структура типового атп .
- •10.3 Класифікація автообслуговуючих підприємств, їх організаційна
- •10.4 Типи авторемонтних підприємств.
- •11.2 Основні чинники, що впливають на зміну технічного стану автомобілів.
- •11.3 Класифікація відмов.
- •11.4 Види технічного обслуговування.
- •11.5 Організація технічного обслуговування.
- •11.6 Система то автомобілів закордонного виробництва.
- •11.6.1. Методи формування системи то й ремонту автомобілів закордонного
- •11.6.2. Фірмові системи то
- •12.2 Нормативи технічного обслуговування та ремонту автомобілів.
- •12.3 Обладнання для ремонту автомобілів.
- •12.4 Поняття про технологічний процес.
- •12.5 Перспективи вдосконалення системи технічного обслуговування і ремонту.
- •13.2 Основи аналізу виробничо-господарської діяльності автомобільних
- •14. Курсове та дипломне проектування.
- •14.1 Вимоги, які висуваються до дипломного проекту.
- •14.2 Реальне та комплексне дипломне проектування.
- •14.3 Захист дипломних проектів.
- •14.4 Помилки дипломного проектування.
1.4 Кваліфікаційні вимоги до фахівця
По закінченню навчального закладу фахівець повинен бути готовий до професійної діяльності по технічному обслуговуванню й ремонту автомобільного транспорту. Технік на підприємствах і в організаціях автотранспортного комплексу різних організаційно-правових форм власності, у науково-дослідних, конструкторсько-технологічних організаціях, на автотранспортних і авторемонтних підприємствах і станціях технічного обслуговування автомобілів є прямим організатором технологічного процесу по обслуговуванню й ремонту автомобіля й розв'язку багатьох інших питань, що зустрічаються на практиці.
Може займати посади: начальника дільниці (майстерень), старшого механіка (механіка) автотранспортних і авторемонтних підприємств, станцій технічного обслуговування автомобілів, зав. гаражем підприємства, організації і закладів різних формі власності, керівника приватних, малих підприємств по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів.
Молодший спеціаліст повинен бути підготовленим до активної творчої професійної та спеціальної діяльності, вміти приймати професійні рішення з урахуванням соціальних наслідків, самостійно здобувати нові знання, мати високі моральні якості, навики організаторської і управлінської діяльності, вільно володіти державною мовою.
Для оволодіння спеціальністю студенти вивчають:
- Статут автомобільного транспорту, правила технічної експлуатації та Положення
про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного
транспорту.
- Основні напрямки розвитку науково-технічного прогресу, передові методи
управління на автомобільному транспорті.
- Будову найбільш поширених типів рухомого складу.
- Сучасні методи діагностики технічного стану автомобілів, засоби, технічні умови
і способи контролю якості технічного обслуговування та ремонту автомобілів.
Основне технологічне та діагностичне обладнання, пристрої та інструмента, які застосовуються при технічному обслуговуванні та ремонті рухомого складу, технологію виробництва, спеціалізацію дільниць та виробничі зв'язки між ними.
Основи проектування виробничих дільниць та конструювання технологічного оснащення.
- Правила техніки безпеки, промислової санітарії та протипожежного захисту.
- Організація роботи в автотранспортних підприємствах по охороні праці.
- Організацію зберігання рухомого складу, агрегатів, запасних частині і матеріалів.
- Державні стандарти і технічні умови на матеріали, які застосовуються при
експлуатації і ремонті автомобілів, норми їх витрат і шляхи економії.
- Основи економіки, планування і технічного нормування роботи
технічного обслуговування і ремонту автомобілів, трудове законодавство.
- Шляхи зниження витрат паливо-енергетмчних ресурсів.
Студенти набувають робітничу спеціальність:
- автослюсар по ремонту автомобілів;
- водій транспортних засобів категорій - "В", "С1", "С".
Після закінчення технікуму студенти мають можливість продовжити навчання на третьому курсі Національного університету водного господарства та природокористування.