
- •Для студентів напряму підготовки 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»
- •1. Ознайомлення з навчальним закладом, правовими аспектами та вимогами з
- •6. Автомобілебудування в Україні. Характеристика автомобільної промисловості
- •1. Ознайомлення з навчальним закладом, правовими аспектами
- •1.1 Історична довідка створення технікуму та його спеціальності.
- •1.2 Форми організації навчання.
- •1.3 Практики.
- •1.4 Кваліфікаційні вимоги до фахівця
- •1.5 Права і обов'язки осіб, які навчаються у вуЗі (технікумі)
- •1.6 Органи студентського самоврядування
- •2. Історія розвитку транспорту
- •2.1 Попередники автомобіля: прадавні транспортні засоби, карети,
- •2.2 Безкінний транспорт: паромобілі.
- •3. Століття автомобільного транспорту
- •3.1 Газовий двигун.
- •3.2 Двигун на рідкому паливі.
- •3.3 Винахідники автомобіля.
- •4. Теорія двигуна і автомобіля.
- •4.1 Теорія двигуна.
- •4.2 Теорія автомобіля.
- •5. Компонування автомобілів.
- •5.1 Сучасне компонування легкових та вантажних автомобілів.
- •5.2 Автомобілі класичної схеми компонування.
- •5.3 Модернізація автомобілів що випускаються.
- •6.1 Автомобілебудівна галузь України.
- •6.2 Цілі, які ставлять перед собою автомобілебудівники України.
- •6.3 Сучасний стан автомобілебудівної промисловості світу.
- •6.4 «Великий переділ» автомобільного ринку світу.
- •6.5 Тенденції автобудівників за останні роки.
- •6.6 Вплив автомобіля на навколишнє середовище.
- •7.2 Технічна концепція автомобіля.
- •7.3 Застосування біопалива.
- •7.4 Загальні відомості про електромобілі.
- •7.5 Маховик на транспорті.
- •7.6 Впровадження автомобілів-гібридів.
- •7.7.Водневі двигуни.
- •7.8 Нітінолові двигуни.
- •7.9 Сонцемобілі.
- •7.10 Кріомобілі.
- •8.2 Маркування і система індексації автомобілів.
- •Позначення автомобілів
- •8.3 Класифікація рухомого складу прийнята у правилах єек оон і
- •8.4 Технічні характеристики автомобілів.
- •8.5 Експлуатаційні характеристики автомобілів.
- •8.6 Показники якості автомобіля.
- •8.7 Спеціальний і спеціалізований рухомий склад.
- •8.8 Спортивні автомобілі.
- •8.9 Причепний рухомий склад.
- •9.2. Газове паливо.
- •9.3. Біоенергетика на автотранспорті.
- •9.4. Різновидності експлуатаційних матеріалів.
- •10.2 Організаційна структура типового атп .
- •10.3 Класифікація автообслуговуючих підприємств, їх організаційна
- •10.4 Типи авторемонтних підприємств.
- •11.2 Основні чинники, що впливають на зміну технічного стану автомобілів.
- •11.3 Класифікація відмов.
- •11.4 Види технічного обслуговування.
- •11.5 Організація технічного обслуговування.
- •11.6 Система то автомобілів закордонного виробництва.
- •11.6.1. Методи формування системи то й ремонту автомобілів закордонного
- •11.6.2. Фірмові системи то
- •12.2 Нормативи технічного обслуговування та ремонту автомобілів.
- •12.3 Обладнання для ремонту автомобілів.
- •12.4 Поняття про технологічний процес.
- •12.5 Перспективи вдосконалення системи технічного обслуговування і ремонту.
- •13.2 Основи аналізу виробничо-господарської діяльності автомобільних
- •14. Курсове та дипломне проектування.
- •14.1 Вимоги, які висуваються до дипломного проекту.
- •14.2 Реальне та комплексне дипломне проектування.
- •14.3 Захист дипломних проектів.
- •14.4 Помилки дипломного проектування.
9.4. Різновидності експлуатаційних матеріалів.
Автомобільний транспорт України використовує значну частину вироблених у країні продуктів переробки нафти й газу. Як і раніше гостро стоїть проблема раціонального й еко- номної витрати пально-мастильних матеріалів. Так, наприклад, у структурі собівартості автомобільних перевезень витрати тільки на паливо й мастильні матеріали становлять більше 20 %. Однак ці витрати суттєво коливаються залежно від рівня організації їх використання.
Правильний вибір і вміле застосування експлуатаційних матеріалів багато в чому визначають надійність і термін служби техніки, витрати праці на її обслуговування й ремонт, витрати самих матеріалів. Помилка, наприклад, при виборі моторного масла, може привести в найкращому разі до скорочення терміну служби двигуна, а в гіршому — до виходу його з ладу.
Вибрати й належним чином застосувати на автомобільній техніці моторне, трансмісійне або гідравлічне масло — справа не проста. Воно ускладнюється ще й тим, що часто технічною документацією на деякі машини передбачається велика кількість марок мастильних матеріалів. Тому їх уніфікація й обґрунтоване застосування замінників мають велике значення для спрощення експлуатації й забезпечення більш надійної й довговічної роботи автомобільної техніки.
У той же час в автомобілі є набагато більше вузлів і механізмів, що працюють не з моторними маслами, а із пластичними мастилами, головною властивістю яких є втримання змащень на поверхні тертя й тривалий термін служби. Асортименти пластичних мастил дуже широкий, і незважаючи на наявність універсальних марок деякі вузли вимагають спеціальних мастил. Тому грамотне використання техніки й тут припускає правильний вибір мастильних матеріалів. В Україні й за кордоном пластичні мастила звичайно виготовляють на основі мінеральних масел. Для одержання мастил різного призначення, працездатних у широкому діапазоні температур, застосовують синтетичні рідини. Із цією метою найбільш часто використовують поліорганосилоксани (силікони), а також синтетичні вуглеводні, полиглі-коли й ін.
Застосування матеріалів більш високої якості, чим потрібно, веде до невиправданого підвищення витрат на них, і в той же час у цьому випадку підвищена вартість не буде реалізована, тому що дана конструкція механізму, агрегату й автомобіля в цілому не розрахована на матеріал з такими властивостями.
Застосування ж матеріалу з більш низькими якостями неминуче приводить до скорочення термінів служби агрегатів і самого автомобіля, а також до перевитрати самих матеріалів.
Одне з важливих напрямків створення автомобіля XXI ст. — матеріалознавство. Протягом ряду років не дає спокою автомобілебудівникам ідея створення керамічного двигуна. Що й говорити, ідея, насправді, приваблива: кераміка має високу теплостійкість, і залежно від її складу температура плавлення коливається від 1500 до 21 000 °С. Добре відомо, що чим вище температура згоряння в автомобільному двигуні, тим більше пробіг розраховуючи на 1 л палива. Керамічний автомобільний двигун може працювати практично без системи охолодження. Однак висока крихкість кераміки і її недостатня міцність є основними перешкодами на шляху створення таких двигунів. У США і Японії щорічно затрачається по 100 млн дол. США на науково-дослідні роботи з поліпшення властивостей керамічних матеріалів. Час від часу в пресі з'являються сенсаційні повідомлення із цього приводу, але сьогодні, мабуть, передчасно говорити про надійний ДВЗ із кераміки. У цьому зв'язку великою удачею можна вважати результати робіт австралійських учених по створенню частково стабілізованого цирконію — кераміки, що володіє самозахисним механізмом, що запобігають поширення тріщин. У США завершується розробка двох великих проектів (фірми «Форд моторз» і «Дженерал моторз») газотурбінного двигуна.
У Японії компанія «Ніссан» уже випустила перші зразки дизельних і газотурбінних двигунів з керамічними частинами. Відомі роботи з армування керамічними волокнами поршнів циліндрів, у результаті чого різко знижуються втрати теплоти, а також по застосуванню керамічних насадок на кулачках розподільних валів двигунів.
З кожним роком збільшується об’єм застосування в конструкціях автомобілів пластичних мас. Переваги пластмас незаперечна: мала щільність, висока питома міцність, прекрасна технологічність, корозійна стійкість. Боротьба за зниження маси й підвищення паливної економічності автомобілів обумовлює розширення використання легких сплавів. У цей час чавун у ряді відповідальних деталей заміняють алюмінієвими сплавами. Згідно з повідомленням «Бізнес Уік» (Нью-Йорк, США) використання конструкційних пластмас в американському автомобілебудуванні щорічно зростає на 12...15 %. Розраховуючи на один автомобіль очікувана частка пластичних мас досягнеться в середньому 135 кг. Приблизно така ж тенденція характерна для автомобілебудівної індустрії інших розвинених країн.
Питання ефективного й раціонального використання палива й мастильних матеріалів настільки важливі, що на цій основі виникла й розвивається спеціальна наука — хіммотологія.
Хіммотологія займається встановленням закономірностей, що визначають залежність між якістю пально-мастильних матеріалів (ПММ) і якістю роботи механізмів і машин, визначенням вимог до ПММ, розробкою їх нових сортів і методів випробувань, класифікацією й уніфікацією асортиментів ПММ.
На сучасному автомобілі кількість деталей, у яких є присутня гума, доходить до 500 одиниць. Враховуючи вартість гумовотехнічних виробів, особливо автомобільних шин, слід зазначити, що сучасний фахівець повинен мати знання про те, як раціонально організувати їхнє правильне використання й уміле заощадження. Поряд з іншими гумовими матеріалами, застосовуваними на автомобільній техніці, у досліджуваних дисциплінах приділена особлива увага будові автомобільних шин.
Гарне лакофарбове покриття не тільки надає автомобілю гарний зовнішній вигляд, але й охороняє його кузов від контакту із зовнішнім середовищем і передчасного руйнування. Постійний вплив на корпус автомобіля снігу, дощу, солі в сукупності з піском і дрібними каменями приводять до старіння й поступовому руйнуванню покриття. Термін служби кузова легкового автомобіля до виходу його з ладу в середньому становить 6 років. Комплексна протикорозійна обробка сучасними захисними матеріалами дозволяє продовжити цей строк до 12 років і більше.
Широке застосування лакофарбових і захисних матеріалів також вимагає грамотного їхнього використання, для чого необхідно знати їх склад і призначення.
Питання для самоперевірки:
1. Яка основна мета пошуку альтернативних джерел енергії ?
2. Що являють собою альтернативні види палива? Навести приклади.
3. Що Ви знаєте про газове паливо ?
4. Назвати, які Ви знаєте види біопалива, з чого його виготовляють, і в яких
країнах набуло широкого використання ?
5. На якій основі готовлять пластичні матеріали?
6. Які матеріали, застосовувані на автомобільному транспорті, відносять до
експлуатаційних?
10. Класифікація підприємств автомобільного транспорту,
їх характеристика.
10.1 Типи та класифікація автотранспортних підприємств (АТП).
В залежно від виробничих функцій підприємства автомобільного транспорту поділяються на:
- автотранспортні (АТП),
- автообслуговуючі
- і авторемонтні.
Автотранспортні підприємства здійснюють перевезення вантажів або пасажирів, а також усі виробничі функції по технічнім обслуговуванню, ремонті, зберіганні і постачанню рухомого складу.
Рис.21 – Класифікація АТП.
По своєму призначенню автотранспортні підприємства поділяються:
- на вантажні,
- пасажирські (легкові й автобусні),
- змішані
- і спеціальні (швидкої медичної допомоги, пожежні, комунального обслуговування і т.п.).
По відомчій приналежності автомобілями можуть володіти підприємства
- загального користування (міністерство автомобільного транспорту),
- підприємства і установи інших міністерств,
- кооперативи.
По організації виробничої діяльності АТП поділяються на:
- комплексні, які здійснюють транспортну роботу, всі види технічного
обслуговування (ТО) і технічного ремонту (ТР), зберігання рухомого складу.
- і кооперовані, включаючі головне підприємство і декілька його філій, діяльність
яких розповсюджуєтьсяч на виробництво транспортної роботи і виконання
найскладніших видів ТО і ремонту машин.