8.7 Спеціальний і спеціалізований рухомий склад.

Рис. 19 Спеціалізований рухомий склад.

Як уже розглядалося попередньо:

Спеціальні автомобілі – це автомобілі, які не виконують транспортну роботу (автокрани, пожежні, автомагазини, пересувні ремонтні майстерні, комунальні автомобілі та ін.).

Спеціалізовані автомобілі – це автомобілі, які призначені для перевезення певних видів вантажів (самоскиди, фургони, цистерни, контейнеровози, фермовози, панелевози, рефрижератори та ін.).

Спеціалізовані легкові авто­мобілі призначені для перевезення пасажирів певних категорій. Це автомобілі «швидкої допомоги», таксі і ін.

Спеціальні легкові автомобілі служать для виконання нетранспортних ро­біт. Вони випускаються на базі шасі легкових автомобілів і обладнюються спеціа­льними пристроями, апаратурою і тому подібне. До спеціальних відносяться ав­томобілі лабораторії, дослідницькі, міліцейські і ін.

До спеціалізованих автобусів відносяться санітарні, туристичні і шкільні автобуси.

Спеціальні автобуси виконуються на базі шасі автобусів загального призна­чення, можуть мати спеціальні кузови і обладналися спеціальними пристроями, приладами, апаратурою і ін. До цих автобусів відносяться рухомі станції, кінолабораторії, автобуси санітарно-ветеринарної служби і ін.

Спеціалізовані вантажні автомобілі служать для перевезення вантажів тіль­ки певних видів. Вони мають пристосовані для таких перевезень кузова і облад­налися спеціальними пристроями і пристосуваннями для завантаження і розван­таження. До спеціалізованих відносяться автомобілі-самоскиди, цистерни, фурго­ни, рефрижератори, самопогрузчики.

Спеціальні вантажні автомобілі призначені для виконання різноманітних нетранспортних робіт і операцій. Вони обладнанні спеціальними пристосування­ми, механізмами, пристроями, виготовляються на базі шасі вантажних автомобілів і можуть мати спеціальні кузови. До спеціальних вантажних автомобілів від­носяться автомобілі-майстерні, крани, вежі, компресори, бетонозмішувачі, а та­кож автомобілі комунальних служб (сміттєприбиральні, снігоприбиральні, поли­вальні і ін.) і пожежні автомобілі.

Автопоїзди дозволяють збільшити продуктивність рухомого складу і пони­зити собівартість перевезень. Так, в однакових умовах експлуатації собівартість перевезень автопоїздом на 25–30 % нижче, а продуктивність в середньому в 1,5 рази вище, ніж у одиночного автомобіля.

Автопоїзди складаються з автомобілів-тягачів, причепів і напівпричепів. Автопоїзди розділяються на причіпних, сідельних і розпуски.

Причіпний автопоїзд включає в свій склад вантажний автомобіль і один або декілька причепів, сідельний автопоїзд – сідельний автомобіль-тягач і напівпри­чіп, передня частина якого закріплена на тягачі.

Автопоїзди-розпуски складаються з вантажного автомобіля і причепа-роз­пуску, обладнаного опорними балками (кониками) для кріплення довгомірних ва­нтажів (лісу, труб, сортового металу і ін.).

8.8 Спортивні автомобілі.

Спортивний автомобіль або спорткар (від англ. sports car) - умовно-узагальнене найменування широкого класу дво-, рідко чотиримісних легкових автомобілів, що мають більш високі швидкісні якості і відповідно підвищену потужність двигуна (питому потужність, моторизацію) і низьку посадку кузова (дорожній просвіт, кліренс). На відміну від гоночних автомобілів, спортивні автомобілі призначені для їзди по дорогах загального користування (а значить, проходять державну реєстрацію, повинні мати повний комплект світлових приладів і номерні знаки). Спорткари (наприклад такі як Porsche GT3 RS) ще прийнято називати Рінгтулом (пакет опцій, що дозволяє впевнено почувати себе на гоночній трасі). Типовий Рінгтул включає спортивну і жорсткішу підвіску, аеродинамічний обвіс, спортивну гальмівну систему і зварний каркас безпеки.

Рис.20 Porsche 911 GT3 (Женевский автосалон, 2006)

Гоночний автомобіль - одномісний  автомобіль, призначений для участі в автомобільних перегонах, в тому числі для встановлення рекордів швидкості (рекордно-гоночні і надшвидкісні автомобілі - «боліди»).

Зарубіжні фірми почали будувати гоночні автомобілі після 1900 року. Класифікація та технічні вимоги до гоночних автомобілів регламентуються правилами Міжнародного спортивного кодексу, прийнятого в 1962 році, і додатками до нього, розробленими спортивної комісією Міжнародної автомобільної федерації.

В СРСР виробляли гоночні автомобілі формули 4 Талліннським авторемонтним заводом, спортивні автомобілі ЗІЛ-112с, рекордно-гоночні «Харків-7» і газотурбінні автомобілі «Піонер».

Найбільш відомими з будівництва гоночних автомобілів є закордонні фірми «Лотус» (Великобританія), «Порше» (ФРН), «Форд», італійський завод Феррарі та ін.

Абсолютний світовий рекорд швидкості на суші встановив 23 жовтня 1970 році

Г. Габеліч (США) на ракетному автомобілі «Блю Флейм» -1014, 294 км / год. Абсолютний світовий рекорд швидкості на автомобілі належить Р. Саммерсу (США) - 658,5 км / год (1965).

Рис. 21 Гоночний автомобіль класу «Формула І» Ferrari F2005

 Міхаеля Шумахера на чемпіонаті Канади 2005