3. Приймальники стічних вод і труби

а

д

є

У санітарних вузлах житлових будинків для прийняття стічних вод встановлюють або ванни, або сидячі ванни, або душові, піддони, умивальник, унітаз зі змивним пристроєм (змивним бачком, біде (рис. 3), а в кухнях — мийки або раковини. Всі ці приймальники під'єднують до водовідвідних труб через гідравлічні затвори — сифони (рис. 4), які не дають можливості про-никати газам із мережі каналізації в приміщення. Діаметр сифонів може бути 32, 50, 100 мм.

Рис.3. Санітарні прилади: а — ванна; б — сидяча ванна; в — глибокий піддон; г — душ; д — умивальник на підставці; е — умивальник; є — біде; ж, з — мийки; 1 — ніжка; 2 — гідрозатвор; 3 — випуск; 4 — переливна труба; 5 — перелив; 6 — змішувач; 7 — перегородка; 8 — піддон; 9 — чаша; 10 — підстільник

Санітарні прилади в санітарних вузлах мають розташовуватись компактно. Конструкція і форма приймальників має повною мірою забезпечувати збір стічних вод у відповідну чашу, їх відведення, гігієнічність, зручність, надійність, можливість утримувати їх в чистоті, приймальники повинні мати декоративно-захисне покриття, їх деталі, які швидко зношуються, мають легко замінюватись по можливості, їх розміри і вага мають бути мінімальними.

Рис.3. Санітарні прилади: а — ванна; б — сидяча ванна; в — глибокий піддон; г — душ; д — умивальник на підставці; е — умивальник; є — біде; ж, з — мийки; 1 — ніжка; 2 — гідрозатвор; 3 — випуск; 4 — переливна труба; 5 — перелив; 6 — змішувач; 7 — перегородка; 8 — піддон; 9 — чаша; 10 — підстільник

Унітази виготовляють з кераміки (фаянсу або напівфарфору) (рис. 5). Тарільчасті унітази встановлюють в більшості житлових і громадських будинків. У задній стінці унітаза є горловина для під'єднання змивної труби від змивного бачка. Клозетніі чаші та пісуари встановлюють у громадських вбиральнях.

Трапи приймають стічні води з поверхні підлоги і видаляють їх у каналізаційну мережу. Трапи встановлюють у групових вбиральнях, ваннах, душових, лазнях, пральнях, у виробничих приміщеннях, де вода потрапляє на підлогу.

Рис.5. Приймальники стічних вод: 1 — тарільчастий унітаз; 2 — лійкоподібний унітаз; 3 — напільна чаша; 4 — пісуар; 5 — гігіє­нічний душ (біде)

Мережа внутрішньої каналізації монтується з каналізаційних чавунних та пластмасових труб. Каналізаційні чавунні труби є безнапірними, тонкостінними, витримують тиск до 0,1 МПа.

Труби з'єднують за допомогою розтрубів. Стик заповнюють просмоленим лляним пасмом, азбестоцементом та асфальтовою мастикою. Для прискорення закладення стику використовують гумові ущільнюючі кільця. Для з'єднання труб у вузлах використовують чавунні фасонні частини (рис. 6).

Пластмасові труби і фасонні частини з поліетилену високої щільності та вініпластові труби мають високу стійкість до агре­сивних стоків, меншу масу і більшу пропускну спроможність по­рівняно з чавунними. Водночас вони мають меншу жорсткість та більший коефіцієнт лінійного розширення. З'єднують ці труби за допомогою зварювання при температурі 230...260°С, клею на сильних розчинниках та роз'ємного розтрубного з'єднання з гу­мовим кільцевим ущільнювачем, який встановлюється у боро­зенку всередині розтруба. Фасонні частини подібні до чавунних.

Рис.5. Приймальники стічних вод: 1 — тарільчастий унітаз; 2 — лійкоподібний унітаз; 3 — напільна чаша; 4 — пісуар; 5 — гігіє­нічний душ (біде)