4. Основні розділи й галузі етнопсихології

Якщо вдасться розвити етнопсихологію до досить високого рівня, у ній повинні сформуватися наступні основні розділи: загальна етнопсихологія, спеціальна етнопсихологія, порівняльна етнопсихологія й, нарешті, прикладна етнопсихологія.

Загальна етнопсихологія вивчає (або повинна вивчати) основні риси етносів і особливості міжетнічних відносин, структуру психічного складу етносу й основні «блоки» цієї структури: темперамент і характер етносу, його самосвідомість, символіку, стереотипи, засоби психологічного самозахисту й інші загальні питання, які відносіться до всіх етносів.

Спеціальна етнопсихологія – галузь етнопсихології, яка займається описом психічного складу й етногенезу того чи іншого народу – японців, українців, французів та ін.

Порівняльна етнопсихологія. Представники цієї галузі нашої науки порівнюють психологічні особливості різних народів, намагаючись виявити їхні подібності та розходження.

Прикладна етнопсихологія повинна займатися використанням етнопсихологічних даних для рішення практичних питань міжетнічного й внутрішньоетнічного життя – конфліктів, самозахисту тощо.

Нарешті, виділяється психологія міжетнічних відносин: у цій галузі працюють ті, кого в першу чергу цікавлять процеси взаємодії етносів, їхні конфлікти, суперництво, співробітництво й інші міжетнічні процеси.

Галузі етнопсихології, на відміну від наукових напрямків, виділяються виходячи з того, який предмет дослідження.

Етнопсихологія еліти. Починаючи з 1980-х рр. в американській антропології розпочався формуватися новий напрямок – антропологія еліти, тобто «суспільних груп, які володіють владою, престижем або правом контролювати й розпоряджатися ресурсами.

Інша важлива галузь – етнопсихологія самозахисту етносів або теорія етнопсихологічного самозахисту. У цій галузі етнопсихології обговорюються уявлення про механізми, комплекси й стратегії етнічного самозахисту на глобальному (загальетнічному) рівні, на середньому й мікрорівнях етнічних малих груп і етнофорів.

Окремими галузями етнопсихології є: теорія етнічного (національного) характеру; психологічна теорія етногенезу, дослідження асиміляції й цілий ряд інших.

Питання для самоконтролю

1. Визначте предмет, об‘єкт етнічної психології.

2. Охарактеризуйте основні поняття та категорії етнопсихології.

3. Які функції етнічної психології?

4. Що є суб‘єктами етнопсихологічних явищ?

5. Узагальніть завдання етнічної психології як науки.

6. Охарактеризуйте основні розділи та галузі етнопсихології.

Лекція 2

Тема: Історія та етапи становлення етнопсихології

План:

1. Етнопсихологічні уявлення в давнині.

2. Етнопсихологічні уявлення в середньовічній Європі.

3. Етнопсихологічні уявлення в епоху просвітлення.

4. Зарубіжна етнопсихологія в ХІХ сторіччі.

5. Зарубіжна етнопсихологія в ХХ сторіччі.

6. Розвиток вітчизняної етнопсихології.

Література:

1. Крысько В.Г. Этническая психология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – 2-е изд., стереотип. – М.: Издательский цент „Академия”, 2004. – 320 с. – С. 49-69

2. Крысько В.Г. Этнопсихология и межнациональные отношения. Курс лекций. – М.: „Экзамен”, 2002. – 448 с.

3. Личность, культура, этнос: современная психологическая антропология / Под общей ред. А. А. Белика. – М.: Смысл, 2001. – 555 с.

4. Льовочкіна А.М. Етнопсихологія. Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002. – 144 с.

5. Налчаджян А.А. Этнопсихология. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 381 с.: ил. – С. 8

6. Платонов Ю.П. Основы этнической психологии. Учеб. пособие. – СПб.: Речь, 2003. – 452 с. – С. 146-167

7. Платонов Ю.П. Этническая психология. – СПб.: „Речь”, 2001.–320 с.

8. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология. – М.: ИП РАН, 2000. – 320 с.

9. Шпет Г.Г. Введение в этническую психологию. – СПб., 1996.– 155 с.

10. Янів В. Нариси з історії української етнопсихології. – К.: Знання, 2005.