2. Функції етнічної психології й суб‘єкти етнопсихологічних явищ

Етнічна психологія розкривається в трьох взаємозалежних функціях: відбивний, регулятивний і виховної.

Особливістю відбивної функції є те, що вона містить у собі інформаційний аспект. У цьому плані в етнопсихологічних особливостях відбиваються своєрідні природно-кліматичні умови, у яких відбувалося формування й розвиток етнічної спільності, історичні події й інші фактори.

Регулятивна функція полягає в регламентуванні різних форм спілкування й поведінки представників етнічної групи. Зі змістовної сторони вона являє собою ті норми поведінки й способу життя, які виробила етнічна спільність за час свого існування.

Виховна функція – прищеплювання населенню рис, властивих її національному характеру, загальнонаціональним звичкам і т.д. Освоєння правил і норм етнічного поведінки, формування рис національного характеру відбувається в процесі етнічної соціалізації. За їхнім втіленням у життя, оцінкою (у випадку відхилення від етнічних норм) етнічна спільність, застосовуючи позитивні й негативні санкції, здійснює соціальний контроль.

Також функціями етнопсихології є: гносеологічна (пізнання), описова, прогностична, культурологічна, комунікативна, етнополітична.

Суб‘єкти етнопсихологічних явищ. Носіями етнопсихологічних характеристик можуть бути великі групи – етноси (макропідхід), професійні, вікові й інші групи (мезопідхід) і конкретні особистості (мікропідхід).

Велика група як носій етнопсихологічних особливостей народу, у свою чергу, може бути розділена на складені групи. Мала група шляхом заохочення й покарання формує в представників свого етносу моделі встановлення міжособистісних, а також ін- й аутгрупових контактів у різних ситуаціях спілкування з членами різних соціальних, професійних, національних і інших груп.

В особистості найбільше яскраво проявляються етнопсихологічні характеристики. Найбільш дослідженими проблемами в нашій країні є етнічна соціалізація (етнізація) особистості, етнічна самосвідомість, етнічна ідентифікація й психологічний аспект міграцій.

Етнічна (національна) самосвідомість – це усвідомлення народом себе як етнічної спільності, виділення з навколишнього світу й оцінка в ньому свого місця. Етнічна ідентифікація має на увазі процес ототожнення особистості з національною спільністю, до якої вона належить. Даний процес може бути усвідомлюваним і малоусвідомлюваним.

3. Завдання етнічної психології як науки

Етнічна психологія як галузь наукових досліджень має свої конкретні завдання:

• всебічне осмислення й узагальнення даних про фактори і джерела формування національно-психологічних особливостей представників конкретних етнічних спільнот; виявлення на цій основі специфіки соціально-політичного, економічного, історичного й культурного розвитку націй і народів;

• вивчення специфіки мотиваціоно-фонової сфери національної психіки людей з метою аналізу й узагальнення своєрідності прояву й співвідношення мотиваційних і інших подібних якостей (наприклад, діловитості, ініціативності, ступеня ретельності тощо), які визначають найважливіші показники ефективної діяльності й специфіки поведінки людей як представників конкретних етнічних спільнот;

• дослідження національно диференційованих характеристик інтелектуально-пізнавальної активності людей конкретної національності, які проявляються у своєрідно функціонуючі в ході трудової й іншої діяльності ступеня прихильності логіці, глибині абстрагування, швидкості розумових операцій, організації інтелектуальних процесів, глибині сприйняття, повноті й оперативності уявлень, концентрації й стійкості уваги й інших якостей;

• аналіз і виявлення закономірностей функціонування й протікання національних почуттів, їхньої динаміки й змісту; організацію досліджень специфіки вираження емоцій і емоційної поведінки представників конкретних етнічних спільнот і узагальнення отриманих результатів з метою констатації закономірностей їхнього емоційного життя;

• вивчення специфіки своєрідних установок на вольову активність, які функціонують у національній психіці того чи іншого народу або нації; виявлення на цій основі стійкості й специфіки протікання вольових процесів, своєрідності прояву вольових зусиль, які впливають на поведінку, дії й учинки представників нації;

• дослідження своєрідності прояву комунікативної сфери національного психічного складу людей, яка функціонує у вигляді специфічних форм взаємодії, спілкування й взаємин та здійснює вплив на характер протікання соціально-психологічних процесів у групах і колективах, їхню ієрархію, традиції й норми поведінки

• порівняльне (кроскультурне) вивчення етнопсихологічних особливостей різних народів світу з метою виявлення найбільш загальних закономірностей функціонування й проявів національної психіки, а також розробки змісту й методик складання психологічних характеристик їхніх представників;

• виявлення відмітних національних рис психології різних класів, шарів і конфесіональних груп суспільства в конкретних державах з метою вивчення й узагальнення закономірностей (національних, політичних, соціологічних, культурних і ін.) їхнього розвитку й функціонування;

• вивчення впливу етнічної свідомості й самосвідомості на національно-психологічні особливості людей, на їхнє світорозуміння, соціальні позиції й ціннісні орієнтації;

• обґрунтування найважливіших напрямків обліку й використання національно-психологічних особливостей людей в інтересах підвищення ефективності політичної, виховної, просвітительської, соціальної, культурно-масової й консультативно-корекційної роботи з ними;

• дослідження національно-психологічних передумов удосконалювання змісту і якості організації й здійснення трудового, навчального, військового й іншого видів діяльності представників конкретних етнічних спільнот;

• вироблення практичних рекомендацій для керівників підприємств, представників інших адміністративно-господарських кадрів, педагогічних працівників з метою вдосконалювання ними управління й керівництва багатонаціональними трудовими, виробничими й навчальними колективами;

• всебічне вивчення специфіки психології численних націй і народностей нашої країни, соціально-психологічних умов і своєрідності міжнаціональних відносин у різних її регіонах, форм економічного, політичного й культурного співробітництва між націями й народностями;

• соціальне й психологічне прогнозування розвитку політичних, національних і інших процесів у різних регіонах нашої країни й в інших державах на основі обліку специфіки психології представників різних етнічних спільнот, її впливу на характер, зміст і специфіку громадського життя.