3. Структура й функції етнічної самосвідомості

Самоідентифікація індивідуальних членів етносу полягає в тому, що індивід усвідомлює себе як член, представника певного етносу. Етнічна самоідентифікація — психічний процес, результат якого виражається у вигляді зовні простих тверджень типу: «Я — українець», «Я — француз тощо.

Структура етнічної ідентичності і її динаміка. На рівні індивіда етнічна ідентичність виступає як усвідомлення приналежності до певної етнічної групи. Говорячи конкретніше, індивіда можна вважати членом певного етносу

Класова й етнічна ідентифікації особистості. Варто мати на увазі, що етнічна й класова ідентичності не виключають одна одну й що немає прямого переходу від етнічної ідентичності до класового. Говорячи інакше, етнічні ролі й класові ролі особистості звичайно не перетинаються. Людина може бути робітником і українцем, робітником і євреєм і т.п. Інше питання, що виконання ролі робітника в кожному із цих випадків може мати певні етнічні особливості, етнічний стиль виконання.

Функції етнічної самосвідомості: структурування розрізнених типів сприйняття, рис, якостей і дій свого етносу в цілісну усвідомлену систему; самоконтроль із метою збереження етносу і його цілісності; самооцінка, яка дозволяє вдосконалюватися й самосублімуватися; організація самозахисту етносу і його експансії в просторі й часі; протиставлення іншим етносам з метою запобігання їхньої експансії й т.п.

У сучасної етносоціолоії є, говорячи умовно, три оцінки значення етнічності (етнічної ідентичності) за критерієм корисності. Відповідно виділяються три групи функцій: позитивні, негативні й змішані.

4. Самооцінка й самореалізація: етнопсихологічні аспекти

Самооцінка й самоповага, гідність людини — найважливіші аспекти її самосвідомості. Низька самооцінка, рівень домагань і залежність. Люди з низькою самооцінкою звичайно відрізняються агресивністю й залежністю характеру. В кожному суспільстві є певна кількість людей з низьким рівнем самоповаги. У людей з низьким рівнем самоповаги рівень домагань теж низький. Це означає, що такі люди ставлять перед собою тільки легко досяжні цілі.

Самореалізація особистості. Всі люди прагнуть мати досягнення, хоча й у різному ступені. Це розходження стає очевидним, коли ми порівнюємо цілій рівні домагань людей. Прагнучи до поставлених перед собою цілям, люди бажають реалізувати в цьому процесі закладені в собі потенційні можливості. Як показали А. Маслоу й ряд інших психологів, мотив самореалізації (або самоактуалізації) — один із самих потужних в ієрархії мотивів людини.

Етнічні розходження самореалізації. Щоб застосовувати психологічні уявлення про самореалізації в різних етнокультурах, варто виявити розходження самореазлізуючих людей у цих етносах. Такі розходження неминучі, оскільки в різних культурах у наявності відрізняючи одна від одної системи цінностей - незалежно від повноти їх усвідомлення. Не зовсім однакові й ті цілі, які вважаються пристойними й гідними для висування. У різних етносоціальних спільнотах неоднакові уявлення про справжні досягнення, успіхи й невдачі, перемогах і поразках. Різні також ті критерії, за допомогою яких оцінюється соціально-психологічна зрілість або незрілість людей. Якщо все це так, то не можуть бути однаковими також критерії самореалізації й самоактуалізації.

Мотив самореалізації на рівні етнічної групи. У випадку індивідів мотиви локалізуються в мозку й психіці людини у вигляді ієрархії мотивів, там вони й виникають, і формуються. У випадку ж етнічної групи мотиви локалізуються в наступному:

♦  у культурі, особливо словесної (література, історія, філософія);

♦  у свідомості окремих етнофорів, які становлять групи;

♦ у національній ідеології.

Низький рівень домагань етносу є ознакою комплексу неповноцінності.