13. Облік і оцінка основних фондів. Показники руху основних фондів
Облік основних фондів здійснюється в натуральних і вартісних показниках.
Натуральні показники використовуються для х-ки технічного стану п-ства, визначення виробничої потужності п-ства.
Облік основних фондів в натуральних показниках здійснюється за допомогою інвентаризації.
Вартісні показники використовуються для визначення амортизаційних відрахувань, показників використання основних фондів, складання калькуляції собівартості п-ції.
Розрізняють такі види вартості основних фондів:
Первісна вартість основних фондів — це вартість основних фондів на момент їх придбання.
Фперв. = Ц+Зтр.+Зм. Зтр. – затрати на транспортування; Зм. – затрати на монтажування.
Відновна вартість — вартість основних фондів випущена в попередні періоди часу за сучасними цінами. Відновна вартість вимірюється за допомогою переоцінки основних фондів.
Залишкова вартість — вартість основних фондів, яка ще не перенесена на вартість готового продукту.
Фзм
= Фперв. - ∑Зн.; ∑Зн = 
;
∑Зн – сума
зношення; Текс.
– період
експлуатації; На
– норма
амортизації.
На підприємстві протягом року відбувається рух основних фондів, тобто вводяться в експлуатацію нові основні фонди або вибувають з експлуатації старі основні фонди.
Рух основних фондів характеризується такими показниками:
Вартість основних фондів на кінець року: Фк.р. = Фп.р.+Фввед.-Фвиб.
Фввед. – вартість основних фондів, які вводяться в експлуатацію
Фвиб. – вартість основних фондів, які вибувають з експлуатації
Коефіцієнт оновлення: Кон =
Коефіцієнт вибуття: Квиб. =
Крім цього на п-стві визначають середньорічну вартість основних фондів:
Фсер.
= 
14. Амортизація і ремонт основних фондів
В п-сі експлуатації основні фонди зношуються.
Зношування — це втрата основними фондами своєї вартості.
Розрізняють 2 види зношення основних фондів: фізичний знос та моральний знос.
Фізичний знос — це втрата основними фондами своїх споживчих в-стей внаслідок спрацювання окремих деталей , частин або їх псування під дією кліматичних умов.
Протидією фізичному зношуванню є ремонт (капітальний і поточний).
Моральний знос — це передчасне обезцінювання основних фондів внаслідок розвитку НТП або здешевлення відтворення основних фондів.
Протидією моральному зношуванню є модернізація основних фондів.
П-с відшкодування зношення основних фондів здійснюються шляхом амортизації.
Амортизація — п-с перенесення вартості основних фондів на вартість готової п-ції.
Амортизаційні відрахування включаються у склад собівартості п-ції і після її реалізації повертаються на п-ство, де формується амортизаційний фонд.
Амортизаційний
фонд (А) використовують на відновлення
основних фондів. А
= 
Існує 5 методів амортизації основних фондів і п-ство самостійно вибирає, який метод буде використовуватись.
Норма амортизації (На) — це річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів.
Згідно закону «Про податок на прибуток п-ств» основні фонди згруповані у 4 групи і для кожної групи встановлена своя норма амортизації.
І група (будівлі, споруди, передавальні пристрої) — На = 8%
ІІ група (транспортні засоби, інструменти, меблі, офісне обладнання) — На = 40%
ІІІ група (машини і устаткування) — На = 24%
IV група (комп’ютери, інформаційні с-ми, ПЗ, зв’язок) — На = 60%
15. Показники використання основних фондів та методика їх розрахунку
Показники ефективності використання основних фондів:
Фондовіддача — показує, скільки п-ції припадає на 1 грн., вкладену в основні фонди. Фвідд. =
Фондомісткість — показує, скільки основних фондів припадає на 1 грн. випущеної п-ції. Фємн. =
Фондоозброєність — показує, скільки основних фондів припадає на 1 працівника. Фозб. =
Фондорентабельність — визначає ступінь використання основних фондів. Френт. =
Пб – балансовий прибуток.