20. 2. Господарський механізм та система управління еконо­мікою

Господарський механізм часто зводиться до управління економікою. Під управлінням розуміють координацію зусиль багатьох працівників, сукупність форм і методів впливу на лю­дей у їх господарській діяльності для досягнення єдиної мети. Управлінець виконує роль узгоджувача дій різних працівників. 5а словами К.Маркса, скрипаль сам управляє собою, оркестр потребує диригента. Управління передбачає: розподіл праці, тобто кожний повинен виконувати певну роботу на своєму місці; повноваження й відповідальність працівників; дисцип­ліну; єдиноначальність і колегіальність у схваленні рішень; односпрямованість дій - усі виконують свою роботу заради єдиної мети; підпорядкованість інтересів окремої особи інтересам фірми; матеріальну зацікавленість (винагороду) і ієрархію - підпорядкування осіб зверху вниз; порядок; справедливість, стабільність робочого місця для персоналу; ініціативність пра­цівників; взаємодопомогу (корпоративний дух). Ці принципи сформував Файоль.

В управлінні виділяють тих, хто управляє, - це суб'єкт уп­равління, ітих, ким управляють, — це об'єкт управління. Виділя­ють також функції й методи управління. До функцій відносять планування, організацію, матеріально-технічне забезпечення, мотивацію, реалізацію й збут, організацію праці і професійну підготовку (на підприємстві).

Методи — це способи впливу на людей. Виділяють: адміні­стративні методи, економічні методи та методи морально-пси­хологічного впливу.

Організацію управління можна представити як лінійну, функціональну та ін. Лінійна система управління передбачає підпорядкування одних іншим, функціональна система управління - коли працівники підрозділів виконують одні і ті самі функції - планування, економічну, фінансову, постачання, роботи з персоналом, оплати праці тощо. Керівники лінійних підрозділів відповідають за стан справ у своєму підрозділі і наділені певними адміністративно-юридичними правами, керів­ники функціональних підрозділів такими правами не володіють, а обмежуються лише методичними рекомендаціями щодо вико­нання відповідної функції.

Найповніше управління в ринковій економіці виявляється у формі менеджменту.

20. 3. Особливості ринкового механізму господарювання

Ринковий механізм господарювання зводиться до "стихій­ного" впливу на економіку таких ринкових категорій, як попит, пропозиція та ціна.

Попит визначає: "Що і скільки виробляти?" Пропозиція йде слідом за попитом і змушена постачати на ринок саме те, на що є попит. Ціна як рівність обсягів попиту й пропозиції відіграє ре­гулюючу роль на ринку товарів та послуг: вона орієнтує вироб­ника на зміни в обсягах виробництва, орієнтує споживача нате, як себе вести на ринку. У цілому теорія ринкового механізму гос­подарювання спирається на погляди класиків щодо здатності рин­кового механізму автоматично забезпечувати повну зайнятість, відповідність між попитом і пропозицією, тобто рівновагу в еко­номіці.

При цьому вважається, що пропозиція товарів породжує адекватний собі попит, тобто доходів у суспільстві достатньо, щоб викупити (реалізувати) весь обсяг виробленої продукції. Якщо ж частина доходів спрямовується не на споживання (купівлю ви­робленого продукту), а на заощадження, то останні завдяки підприємцям перетворюються за допомогою грошового ринку на інвестиції, тобто реалізацію попиту на так звані інвестиційні то­вари (або капітальні товари-верстати, машини, обладнання тощо). Якщо ж з'являться певні відхилення між обсягами заощаджень та інвестицій, то механізм гнучких цін та заробітної плати приведе їх у відповідність.

Таким чином, ринковий механізм господарювання зводить­ся до узгодженої взаємодії складових інтегрованого ринку — ринку ресурсів, ринку товарів, грошового ринку та ринку капі­талів (заощаджень та інвестицій). Інструментами автоматично­го регулювання ринкової економіки виступають гнучкі змінні: заробітна плата на ринку праці, товарні ціни - на товарному ринку, та відсоткова ставка — на грошово-кредитному ринку (ринку заощаджень-інвестицій). Зокрема, якщо сукупний попит на і опарному ринку зменшиться, то зниження рівня цін на ньому не приведе до зниження обсягів виробництва: та сама кількість товарів продаватиметься за нижчими цінами.

У сучасних умовах вважається, що ринковий механізм госпо­дарювання неспроможний сам управляти економікою, йому "допомагає" державний механізм господарювання.