24. 6. Формування сучасних ринкових відносин і ринкової інфрас­труктури

Як зазначено вище, основним економічним завданням пе­рехідного періоду є створення сучасних ринкових відносин, яке не може бути здійснене без створення відповідної ринкової інфраструктури.

Коли йдеться про перехід від командно-адміністративної планової системи до демократичної ринкової слід мати на увазі тісне переплетіння попередніх, старих, відмираючих відносин із майбутніми, новими, такими, що народжуються, відносина­ми. Форми й методи господарювання старого суспільства про­довжують за інерцією працювати ще досить тривалий час. Вод­ночас перехідна економіка характеризується інтенсивним на­рощуванням нових, ринкових, економічних відносин. Цей процес здійснюється еволюційним шляхом. Наприклад, під час перехо­ду до ринку збільшується частка приватних підприємств, поси­люється дія законів попиту та пропозиції, збільшується кількість рівноправних (горизонтальних) зв'язків між економічними су­б'єктами.

Перехід до розвинутих ринкових відносин передбачає по­глиблення суспільного поділу праці, спеціалізації виробниц­тва та поглиблення економічної відособленості виробницт­ва як загальних передумов ринку. Таке відособлення ство­рює приватна власність. Тому приватизація є необхідним елементом переходу до ринку. Крім приватизації необхідним елементом ринкових перетворень є демонополізація еконо­міки та формування конкурентного середовища, створення ринкової інфраструктури, здійснення аграрної реформи, ста­білізація грошового обігу та фінансового стану, запроваджен­ня ефективних цивілізованих програм щодо соціального за­хисту населення та налагодження ефективних зовнішньо­економічних зв'язків.

Роздержавлення (демонополізація) економіки означає усу­нення монополії держави на власність через обмеження дер­жавного сектору й формування багатоукладної економіки. Приватна власність, яка формується в ході реформи, має різні форми: приватна трудова власність; приватна власність, засно­вана на використанні найманої праці; колективна (корпоративна, асоціативна) власність; змішана (спільна) власність тощо. Урізноманітнення форм власності передбачає надання їм одна­кових прав.

Перехідна економіка в умовах тотального монополізму і, на­самперед, держави як залишку командно-адміністративної системи, потребує проведення активної антимонопольної полі­тики. Вона має два напрями. По-перше, не допускати створення нових монополій; і, по-друге, обмежувати монополістичні вияви вже існуючих. Конкурентне ринкове середовище означає, що на ринку:

• має діяти значна кількість виробників і покупців, кількість яких максимально збільшується;

• існує свобода вибору економічної діяльності вироб­ництва;

• забезпечується вільний доступ до інформації.

Важливим елементом забезпечення ринкової діяльності

є інфраструктура ринку: банки, біржі, брокерські та ди­лерські контори, різні посередницькі організації, інфор­маційні установи тощо. Багатьох елементів ринкової інфра­структури за часів командно-адміністративної системи про­сто не існувало (наприклад, брокерські контори, біржі та ін.). Тому цю сферу треба створювати практично з нуля. Крім того, у розвинутих країнах інфраструктура ринку розвиваєть­ся випереджувальними темпами, у неї вкладається понад поло­вину всіх капіталовкладень.