§ 3. Бюджетна система України

Published by Консультант on Втр, 10/11/2011 - 14:57

§ 3. Бюджетна система України Статтею 2 Закону України «Про бюджетну систему України» у редакції від 29.06.1995 р., який діяв до прийняття Бюджетного кодек­су України, бюджетна система України визначалась як поєднання Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, визначення зведеного бюдже­ту з подальшою деталізацією складових зведених бюджетів різного рівня (ст. 2 Закону України від 29.06.1995 р.). Показово, що статтею 3 цього ж Закону було визначено поняття бюджетного устрою як орга­нізації і принципів побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язку між окремими ланками бюджетної системи. Чинне бю­джетне законодавство не дає подібного визначення.

Ці положення є відображенням конституційних норм, що містяться в статтях 132, 133 Конституції України, які визначають засади територі­ального устрою України (ст. 132), систему адміністративно-територіального устрою (ст. 133): фактично відповідно до ст. 133 Конституції України і побудовано склад бюджетної системи України, яка включає:

1. Державний бюджет України;

2. місцеві бюджети:

а) бюджет Автономної Республіки Крим; б) обласні бюджети; в) районні бюджети; г) бюджети районів у містах; д) бюджети місцевого самоврядування:

• бюджети територіальних громад сіл;

• бюджети територіальних громад селищ;

• бюджети територіальних громад міст та їх об'єднань.

Підставами розмежування бюджетів на місцеві та бюджети місце­вого самоврядування є повноваження певних органів влади щодо їх прийняття та виконання і особливості формування дохідної частини. Доходи місцевих бюджетів містять переважно закріплені доходи (ст. 66 Кодексу), тобто ті, що надходять за рахунок розподілення за­гальнодержавних податків і зборів. Бюджети місцевого самоврядуван­ня містять як подібні доходи (ст. 64 Кодексу), так і значне коло над­ходжень власного характеру, доходів, що формуються за рахунок власних джерел відповідних територіальних громад: місцевих податків та зборів; плати за землю; податку з власників транспортних засобів, податку на промисел; коштів від відчуження майна; плати за оренду майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності (ст. 69 Кодексу). Бюджети місцевого самоврядування — базові бюджети. 

На відміну від Закону України «Про бюджетну систему України» в редакції від 29 червня 1995 р., де визначення складу бюджетної сис­теми та зведеного бюджету містилось в одній статті (ст. 2), у чинному Бюджетному кодексі — це дві статті: ст. 5 «Структура бюджетної системи України» і ст. 6 «Зведений бюджет». Незважаючи на те, що ст. 6 містить шість частин, фактично вони об'єднуються в дві складові цієї статті: поняття зведеного бюджету та склад відповідних зведених бю­джетів (України, Автономної Республіки Крим, області, району, міста з районним поділом), що побудовані за однотипною схемою. Зведений бюджет є сукупністю бюджетних показників всіх бю­джетів, що існують на відповідній території. Зведені бюджети вико­ристовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави, територіальних громад. Зведені бюджети існують на рівні держави, Автономної Республіки Крим, області, району, міста з районним поділом. Частини 2-6 ст. 6 Кодексу побудовані за єдиною схемою, згідно з якою дається визначення відповідного зведеного бю­джету як сукупності показників бюджетів, що існують на території дії зведеного бюджету. Так, зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Респу­бліки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастопо­ля. Відповідним чином визначені й інші зведені бюджети. Зведені бюджети створені з метою: а) розрахунків соціальних та фінансових нормативів, норм для складання проектів бюджетів; б) аналізу ефективності бюджетних витрат; в) з'ясування підстав надання трансфертів. Зведені бюджети не затверджуються, а мають розрахунково- інформаційний характер. Бюджетний період для всіх бюджетів бюджетної системи становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закін­чується 31 грудня того ж року. Сам закон про Державний бюджет України повинен бути прийнятий до 1 грудня року, що передує плано­вому. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути інший. такими особливими обставинами є:

1. введення воєнного стану;

2. оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;

3. оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, необхідність усунення природних чи техногенних катастроф.

У тому разі, якщо Державний бюджет України прийнято на інший бюджетний період, місцеві бюджети можуть бути прийняті на такий же період.