
- •Варіанти дозування фізичного навантаження
- •4.2. Об’єм та інтенсивність фізичного навантаження в лікувальній фізичній культурі
- •Основні вихідні положення
- •Характеристика темпу виконання вправ (залежно від маси частин тіла, які рухаються)
- •Методи полегшення та утруднення виконання фізичних вправ
- •4.3. Методи дозування фізичного навантаження в лікувальні фізкультурі
- •Витрати енергії на різні види побутової діяльності
- •Витрати енергії на деякі види фізичної активності (м.М. Амосов, я.А. Бендет, 1989 )
- •Контрольні питання та завдання до теми «дозування фізичного навантаження в лікувальній фізичній культурі»
- •1. Варіанти дозування фізичного навантаження в лікувальній фізичній культурі.
- •5.2. Рухова діяльність, рухові навички, руховий динамічний стереотип
- •5.3. Форми проведення процедури лікувальної фізкультури
- •Основні характеристики лікувальної ходьби
- •5.4. Режими рухової активності
- •Стаціонарний (лікарняний) період реабілітації
- •Характеристика режимів рухової активності в процедурі лікувальної гімнастики
- •Функціональні показання до розширення режиму рухової активності на стаціонарному етапі реабілітації
- •Правила застосування стандартних тестів-комплексів на
- •Післялікарняний період реабілітації
- •Рухова активність хворого протягом дня
- •5.5. Періоди застосування лікувальної фізкультури
- •Періоди застосування лікувальної фізкультури, їх характеристика
- •5.6. Методи проведення занять лікувальною фізкультурою
- •1. За використанням засобів:
- •5.7. Структура процедури лікувальної фізкультури
- •5.8. Тривалість процедури лікувальної фізкультури, її окремих частин та курсу лікування
- •Співвідношення тривалості частин процедури лікувальної фізкультури залежно від періоду занять лікувальною фізкультурою
- •5.9. Підбір фізичних вправ та складання комплексу вправ для процедури лікувальної фізкультури Правила вибору фізичних вправ
- •Правила вибору фізичних вправ і складання комплексу вправ для процедури лікувальної фізкультури
- •Складання схеми процедури лікувальної фізкультури
- •Реєстрація комплексу вправ лікувальної гімнастики
- •5.10. Правила проведення процедури лікувальної гімнастики
- •Оволодіння практичними навичками щодо проведення процедури лікувальної фізкультури студентом
- •5.11. Вивчення і оцінка реакції на фізичне навантаження в процедурі лікувальної фізкультури
- •Обстеження
- •5.12. Поєднання лікувальної фізкультури з іншими методами реабілітації
- •Контрольні питання і завдання до теми «процедура лікувальної фізкультури»
- •6. Організаційні основи лікувальної фізкультури
- •6.1. Організація лікувальної фізкультури в лікувально-профілактичних закладах
- •6.2. Посадові обов’язки спеціалістів із лікувальної фізкультури
- •6.3. Матеріальне забезпечення лікувальної фізкультури
- •6.4. Документація і звітність кабінету з лікувальної фізкультури
- •Контрольні питання та завдання до теми «організаційні основи лікувальної фізкультури»
Характеристика темпу виконання вправ (залежно від маси частин тіла, які рухаються)
-
М’язові групи
Ділянки локалізації досліджуваних груп м’язів
Кількість рухів за 1 хвилину при наступному темпі
повільному
середньому
швидкому
Дрібні
пальці,
кисті, стопи
до 20
До 60
більше 60
Середні
передпліччя і вся рука
гомілка і вся нога
12-14
До 24
більше 24
Великі
рухи тулубом і присідання
10
20
більше 20
Ритм рухів – узгоджене чергування рухів у часі і в просторі з часом відпочинку. Ритм, якого дотримується хворий при виконанні вправ, зменшує навантаження. При ритмічному виконанні вправ (ритмічне скорочення і розслаблення м’язів) швидше виробляється рухова навичка. Ритмічність вправ покращує крово- та лімфообіг, полегшуючи діяльність серцево-судинної системи, сприяє нормалізації функціонального стану нервової системи.
Амплітуда рухів – кут або відстань відхилення ділянки тіла, яка рухається, від вихідного рівня. Чим сильніше скорочуються м’язи при рухах, тим більший об’єм рухів, а відповідно і доза фізичного навантаження. Тому при зменшеній силі м’язів вправи необхідно починати з меншої амплітуди, а в міру збільшення сили – збільшувати і амплітуду. Для функціонального відновлення суглобів і м’язів з обмеженою амплітудою рухів більше значення має виконання рухів до крайньої амплітуди, фізіологічно можливої для даного суглобу. Разом з тим, при значному зниженні тонусу м’язів амплітуда рухів в суглобі не повинна перевищувати її фізіологічну норму.
Тривалість виконання фізичних вправ дозується часом виконання окремих вправ (бігу, піших прогулянок, плавання, занять ігровими вправами тощо), кількістю вправ, кількістю їх повторень. Орієнтовно можна рекомендувати таке число повторень: для кистей і стоп (дрібні м’язові групи) – 6-8-10-15 разів; у колінному і ліктьовому суглобах (середні м’язові групи) – 4-6 або 7-8 разів кожною ногою чи рукою; для тулуба, обох ніг та ін. (великі м’язові групи) – 3-4 або 5-6 разів у кожен бік. Для ходьби і бігу дозування в ЛФК виражається в часі (наприклад, від 30 с до 3 хв ( аналогічно – під час ізометричних напружень м’язів (наприклад, від 4 до 6 с).
Складність рухів – визначається кількістю суглобів і м’язових груп та кількістю осей (напрямків), задіяних у виконанні вправи. На початку відновлення рухових навичок рухи повинні бути простими: для невеликої кількості м’язів (згиначів та розгиначів) і в одній площині (фронтальній чи сагітальній). В процесі удосконалення рухових навичок збільшується кількість суглобів, м’язових груп та кількість осей, задіяних у виконанні вправи.
Ступінь силового зусилля – міра м’язового зусилля, необхідного для виконання дії. Ступінь сили м’язових скорочень залежить від інтенсивності надходження до м’язів нервових імпульсів, числа м’язових фібрил, які беруть участь у русі та їх функціональної здатності. Здатність регулювати напруження м’язів у хворих завжди більшою чи меншою мірою погіршується. Вегетативні реакції завжди дещо запізнюються порівняно зі зміною напруження.
При прикладанні м’язових зусиль може виникнути натужування, тобто видихальне зусилля при закритій голосовій щілині. Воно має негативний вплив на організм. Стиснуті судини легень в таких випадках стають перешкодою для кровотоку, приплив крові до правого серця зменшується, венозний тиск підвищується, розвивається венозний застій. Робота правої половини серця утруднюється. При лікувальному застосуванні фізичних вправ необхідно уникати натужування.
Ступінь силового зусилля в лікувальній фізкультурі регулюється використанням методів полегшення чи утруднення виконання фізичних вправ (табл. 3.31):
Таблиця 3.31