5.10. Правила проведення процедури лікувальної гімнастики

При проведенні вправ в процедурі лікувальної гімнастики методисту (інструктору) необхідно дотримуватись наступної послідовності (схема 3.4).

Н азвати вправу

Н азвати вихідне положення і прийняти його

Розповісти і показати, які та на

який рахунок виконуються окремі рухи

Дати команду хворому прийняти вихідне положення

Д ати команду до виконання вправи

П ід рахунок виконувати вправу одночасно з хворим*

Дати команду до закінчення виконання вправ

Схема 3.4. Алгоритм проведення окремих вправ процедури лікувальної гімнастики методистом.

Примітка*. Методист виконує вправи одночасно з хворим до тих пір, поки той зрозуміє і запам’ятає послідовність рухів, техніку їх виконання і зможе виконувати без показу.

У разі необхідності методист вносить корективи у якість виконання вправ хворим. Для цього можна дати словесні рекомендації, повторно показати, звернувши увагу на окремі рухи, або ж підійти до хворого і допомогти йому правильно виконати вправу. При порушенні рухової здатності необхідно звертати увагу хворого на поєднання активних чи пасивних рухів із зоровим контролем та власним словесним розпорядженням щодо виконання необхідних рухів. Наприклад, при порушенні рухової здатності у пальцях кисті, хворий дивиться на пальці і наказує собі: «згинаю пальці, розгинаю пальці» і при цьому намагається виконати указані рухи.

Фізичні вправи можуть виконуватися як за інструкцією (поясненням) , так і після показу. При словесному поясненні вегетативні реакції, як правило, вище рівня, необхідного для задоволення потреб на м’язову роботу. Виконання нескладних вправ після його показу супроводжуються вегетативними зрушеннями, адекватними м’язовій діяльності. Тому перед початком занять з хворим необхідно чітко визначити, що для хворого краще: показ, словесне пояснення чи їх поєднання. Найчастіше застосовується останнє.

Оволодіння практичними навичками щодо проведення процедури лікувальної фізкультури студентом

Етапи оволодіння практичними навичками щодо проведення процедури лікувальної фізкультури студентом можуть включати наступну послідовність (схема 3.5).

Схема 3.5. Етапи оволодіння практичними навичками щодо проведення процедури лікувальної фізкультури студентом.

Одним із ефективних методів навчання якісному проведенню процедури лікувальної гімнастики є робота студента перед дзеркалом. Це дає можливість візуального контролю за якістю показу і привчає майбутнього реабілітолога до його поєднання зі словесним описанням вправи. Необхідно пам’ятати, що напрямок рухів дзеркально протилежний для хворого, бо він стоїть обличчям, а не спиною до інструктора. Тому, піднімаючи ліву руку, необхідно дати команду «підняти праву руку», виконуючи поворот тулуба вліво – сказати «повернути тулуб вправо» і т.д.

У групах, які сформовані навіть за характером захворювання, найчастіше присутні різні хворі: за віком, періодом захворювання, функціональними можливостями тощо. На це необхідно зважати інструктору. Індивідуалізації навантаження можна досягнути шляхом зменшення кількості повторень вправ чи їх спрощенням. Так, наприклад, «новачкам» можна рекомендувати нахили тулуба вліво та вправо без рухів руками, а більш підготовленим – з коловими (одночасними чи навіть послідовними) рухами рук. Це дасть можливість першим повірити в свої можливості, останнім – отримати зацікавленість в заняттях.

Велике значення має голос методиста: треба знати, коли підвищити голос (для акцентуації уваги, підвищення активності хворих), коли його приглушити чи сповільнити (для їх заспокоєння та релаксації) і вміти це зробити. Але голос завжди повинен бути впевнений, ніжний, ласкавий, а звернення – чіткими, з доступною, зрозумілою для хворого мовою, спрямованими практично до кожного з них.