201

_____________________________________________________________________________

4. ДОЗУВАННЯ ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Ліки від отрути

відрізняються дозуванням.

Гіппократ

4.1. Варіанти дозування фізичного навантаження в лікувальній фізичній культурі

Одним з центральних питань методики лікувального застосування фізичних вправ являється їх дозування.

Дозування фізичного навантаження – визначення сумарної дози фізичного навантаження при використанні одної, декількох вправ чи їх комплексу. Фізичне навантаження повинно бути адекватним, тобто відповідати індивідуальним особливостям хворого, його функціональним можливостям, періоду і важкості перебігу захворювання.

Варіанти дозування фізичного навантаження залежно від призначення наведено в таблиці 3.27.

Таблиця 3.27

Варіанти дозування фізичного навантаження

в лікувальній фізкультурі

№ за/п	Варіант дозування	Характеристика варіанту дозування, показання до призначення
1	Лікувальне дозування	Застосовується при тяжкому стані хворого, для досягнення терапевтичного впливу на уражену систему чи орган, формування компенсацій, попередження ускладнень. Фізичне навантаження незначне і поступово збільшується від заняття до заняття. Фізіологічні показники при цьому змінюються незначно
2	Тонізуюче дозування	Застосовується в період одужання, для відновлення і удосконалення функції ураженої системи чи органа, досягнення загальнозміцнювального та загальнотонізуючого ефекту. При наростанні фізичного навантаження використовуються вправи помірної інтенсивності. Фізіологічні зміни незначні, залежать від захворювання і стану хворого
3	Тренувальне дозування	Застосовується в період відновного лікування, для тренування серцево-судинної, дихальної та інших систем. Раціональне використання великих навантажень. Фізіологічні зміни значні, але залежать від захворювання і стану хворого. При наростанні фізичного навантаження використовуються вправи помірної, великої та максимальної інтенсивності. Для цього заздалегідь необхідно визначати фізичну працездатність

4.2. Об’єм та інтенсивність фізичного навантаження в лікувальній фізичній культурі

Величина фізичного навантаження залежить від об’єму та інтенсивності фізичного навантаження.

Об’єм фізичного навантаження

Об’єм фізичного навантаження дозується за рахунок правильного вибору таких факторів:

- фізичних вправ;

- вихідного положення;

- темпу, швидкості виконання вправ;

- ритму, амплітуди рухів;

- складності рухів;

- тривалості виконання фізичних вправ;

- співвідношення загальнозміцнювальних і спеціальних вправ;

- ступеня силового зусилля, використанням засобів полегшення чи утруднення виконання фізичних вправ;

- тривалості усього заняття та перерви між вправами, щільності заняття;

- емоційного фактора.

Фізичні вправи. Об’єм фізичного навантаження, насамперед, визначається характером призначених фізичних вправ. Їх характеристика подана у попередніх розділах.

Вихідні положення

Вихідні положення – положення тіла, з якого починається і яким закінчується виконання вправи. Вихідне положення, яке надається тілу, має велике значення для правильного виконання фізичних вправ, від чого буде залежати і фізіологічний ефект. Чим більша величина опорної поверхні і чим нижче розміщений по відношенню до неї загальний центр тяжіння тіла у вихідному положенні, тим менше необхідно зусиль для утримання рівноваги, тим менше виражені загальнофізіологічні зміни. Тому положення лежачи характеризується найнижчим рівнем протікання вегетативних функцій.

Суттєвий вплив має вихідне положення на кровообіг, дихання, травні та інші функції, утруднюючи чи полегшуючи їх. Так, положення лежачи не завжди є оптимальним при захворюваннях серцево-судинної системи. Діафрагмальне дихання краще виконувати у положенні сидячи, колінно-кистьове і колінно-ліктьове положення сприяє локальному впливу вправ на положення і функцію органів грудної клітки, черевної порожнини і малого таза, а також розвантаженню хребта від дії сили земного тяжіння тулуба і створює можливість ізольованих рухів у окремих сегментах хребта.

Вихідні положення визначаються характером захворювання, органом чи системою, які підлягають тренувальному впливові, характером вправ. Найчастіше фізичні вправи виконуються в наступних вихідних положеннях: лежачи, сидячи, стоячи (табл. 3.28).

Таблиця 3.28