5.4. Режими рухової активності

Для правильного дозування фізичного навантаження в лікувальній фізкультурі розроблені режими рухової активності для умов стаціонарного, амбулаторного і амбулаторно-поліклінічного етапів реабілітації. Кожен з них чітко визначає об’єм і інтенсивність фізичного навантаження, яке повинен отримати хворий при кожному з них. Вибір режиму рухової активності залежить від стану здоров’я, фізичного розвитку, функціональних можливостей та індивідуальних особливостей хворого.

Стаціонарний (лікарняний) період реабілітації

У стаціонарах (лікарняний період реабілітації) призначають ліжковий (суворий та розширений ліжковий), напівліжковий (палатний) і вільний (загальнолікарняний) режими. У санаторіях і під час амбулаторно-поліклінічного лікування хворим призначають щадний, щадно-тренувальний, тренувальний, а останнім часом – інтенсивно тренувальний режими (табл.3.36).

Ліжковий режим

Ліжковий режим (суворий та розширений ліжковий) призначається після оперативних втручань, при тяжкому загальному стані хворого, при захворюваннях, які можуть ускладнюватись при вставанні (перші дні після перенесеного інфаркту міокарда, порушеннях мозкового кровообігу тощо).

Таблиця 3.36

Характеристика режимів рухової активності

в процедурі лікувальної гімнастики

Режим	Ліжковий	Напівліжковий	Вільний	Тренувальні режими
Вихідне положення	лежачи	лежачи, сидячи	лежачи, сидячи, стоячи	лежачи, сидячи, стоячи
Кількість вправ	8	16	24	>24
Кількість повторень	4-6	6	8	8 і більше
Темп	повільний	середній	середній і швидкий	середній і швидкий
Амплітуда	обмежена	середня	повна	повна
Навантаження на м’язові групи	дрібні	дрібні, середні	всі	всі
Збільшення ЧСС (максимально допустимі)	не більше ніж на 8 уд./хв	не більше ніж на 16 уд./хв	не більше ніж на 24 уд./хв	до 180 мінус вік
Форми ЛФК показані на режимі	лікувальна гімнастика, ранкова гігієнічна гімнастка, самостійні заняття	лікувальна гімнастика, ранкова гігієнічна гімнастка, самостійні заняття	лікувальна гімнастика, ранкова гігієнічна гімнастка, самостійні заняття, піші прогулянки	Всі форми проведення процедури ЛФК

Суворий ліжковий режим. При суворому ліжковому режимі хворий постійно перебуває у лежачому положенні. Туалет і харчування здійснюються в ліжку за допомогою персоналу, хворому забезпечують фізичний та психічний спокій.

Показана дихальна гімнастика, переважно у вигляді статичних дихальних вправ. Необхідно пам’ятати, що у більшості хворих відсутні навички раціонального дихання, або ж вони утратили їх в процесі тривалого обмеження рухової активності. Призначають неглибоке (переважно черевне) довільне дихання, без затримки. Вдих виконується обов’язково носом, видих – носом і ротом, він дещо триваліший від вдиху (на рахунок 1-2 – вдих, 1-2-3 – видих). Рекомендують виконувати вдих носом, немовби нюхати запашну квітку, під час видиху – губи скласти в трубочку і виконати сильний видих, немовби дути на гарячий чай чи молоко, щоб вони швидше вистигли.

Окремі автори (М.М. Круглий, Ю.А. Кобзев, 1978) вважають, що призначення лікувальної гімнастки можливе уже в гострій стадії захворювання. При цьому частка її в комплексі терапевтичних засобів відносно невелика. Процедура створює основу психоемоційної і, головне, активної перебудови всієї діяльності організму хворого.

Розширений ліжковий режим. Тривале перебування хворого на ліжковому режимі, дефіцит рухової активності може подовжити період видужання і призводить до виникнення серйозних ускладнень та функціональних порушень у більшості систем організму. Це вимагає якнайшвидшого (в межах клінічного перебігу захворювання) розширення режиму рухової активності.

Розширений ліжковий режим призначають при позитивній динаміці клінічної симптоматики та показників додаткових методів обстеження. Зазначений режим призначається як наступний етап після суворого ліжкового режиму. Він спрямований на прискорення розрішення патологічного процесу, попередження ускладнень, зумовлених тривалим перебуванням хворого у ліжку (застійна пневмонія, пролежні, порушення функції травної системи та ін.) та підготовку хворого до розширення режиму.

При розширеному ліжковому режимі хворому дозволяється послідовно переходити в положення лежачи на боці, потім – пасивно (за допомогою) і активно (самостійно) сідати в ліжку, потім – з опущеними з ліжка ногами, вставати з ліжка, пересідати на стільчик біля ліжка, ходити навколо нього за допомогою персоналу. Туалет і харчування здійснюються самостійно, в межах ліжка хворого. Звертаємо увагу на те, що спочатку необхідно застосовувати пасивну зміну положення тіла, поступово збільшуючи час перебування у цьому положенні від одного до декількох разів на день. При задовільній реакції через декілька днів хворий може змінювати положення тіла активно.

Правила вставання: в положенні сидячи з опущеними з ліжка ногами відчути опору на дві ноги, опертися на них, нахилити дещо тулуб уперед, з допомогою встати, поступово випрямити ноги, лише потім підвести голову, випрямити тулуб. Залежно від функціонального стану хворого та його психологічної готовності тривалість стояння може бути різною (від 10-15 с до 1 хв). На наступний раз хворому після вставання рекомендують перемістити масу тіла з однієї ногу на другу, а далі – повільно ходити біля ліжка, навколо нього, по палаті і т. д.

Із форм ЛФК при розширеному ліжковому режимі хворому показана лікувальна гімнастка, ранкова гігієнічна гімнастка, самостійні заняття, можна призначати масаж (за показаннями). Вихідне положення – лежачи. Доцільно дихальні вправи поєднувати із загальнозміцнювальними у співвідношенні 1:1. Призначаються також і спеціальні вправи, вправи на координацію рухів та тренування вестибулярного апарату (рис. 3.24).

Дозування навантаження показане в таблиці 3.36. Указане дозування є лише схемою. Призначення і розширення рухової активності повинно бути гнучким, а застосування в комплексі терапевтичних засобів лікувальної фізкультури –індивідуальним. Так, при тяжкому перебігу захворювання заняття призначають невеликими дозами, по 6-8 разів на день.

Палатний (напівліжковий) режим

Палатний режим призначається при загальному стані хворого середньої тяжкості, при стабілізації і позитивній динаміці захворювання та адекватній реакції на попередні види фізичної активності як наступний етап після ліжкового режиму. Завдання – підготовка до перебування хворого у вертикальному положенні з наступним навчанням ходіння, психоемоційний вплив. Хворому дозволяється вставати з ліжка, ходити навколо ліжка, по палаті, виходити в туалет (спочатку – з о порою чи за сторонньою допомогою), разом з тим, рухова активність обмежується.

Рис. 3.24. Орієнтовний комплекс вправ лікувальної гімнастики для ліжкового режиму рухової активності.

Туалет, харчування – самостійно в межах палати. Перебування в ліжку – 50% денного часу.

При палатному режимі хворому показана лікувальна гімнастка, ранкова гігієнічна гімнастка, самостійні заняття. Дозволяються настільні ігри. Можна призначати масаж. Комплекс вправ виконується в положенні лежачи і сидячи (рис. 3.25). Призначаються загальнозміцнювальні і спеціальні вправи помірної інтенсивності. Співвідношення спеціальних і дихальних вправ – 2:1. Дозування навантаження показане в таблиці 3.36.

Р ис. 3.25. Орієнтовний комплекс вправ лікувальної гімнастики для палатного режиму рухової активності.

Вільний режим (загальнолікарняний) призначається при задовільному загальному стані хворого, неповній ремісії захворювання, якщо функціональні можливості відповідають режиму рухової активності та при адекватній реакції на попередні види фізичної активності. Завдання режиму: розширення рухової активності, сприяння розрішенню патологічного процесу. Рухова активність хворого в межах лікарні не обмежена. Може ходити в палаті, в загальний туалет, в їдальню, на обстеження, підніматися по сходах, відвідувати процедурні кабінети, кабінет лікувальної фізкультури.

Рис. 3.26. Орієнтовний комплекс вправ лікувальної гімнастики для вільного режиму рухової активності.

На вільному режимі хворому показана лікувальна гімнастка, ранкова гігієнічна гімнастика, самостійні заняття, дозована ходьба, настільні та малорухомі ігри, піднімання по сходах, заняття на тренажерах. Призначаються вправи статичного і динамічного характеру, окремі з них виконуються з невеликим зусиллям. На початку процедури використовують положення сидячи, потім поступово включаються вправи у вихідному положенні стоячи (рис. 3.26). Призначають вправи, які імітують необхідні в побуті рухи (присідання, нахили, повороти, сходження на сходи, дозована ходьба, прогулянки). Широко використовується ходьба: спочатку в палаті, потім – по коридору, по лікарні. Швидкість ходіння, відстань і тривалість його поступово збільшується. Проводиться ходьба 2-3 рази на день у поєднанні з вправами лікувальної гімнастики і без них, може використовуватись під час самостійних занять. Поступово удосконалюються способи ходьби по сходах. Кількість подоланих сходинок (звичайно це два поверхи) залежить від рівня функціональних можливостей, досягнутого хворим за цей період. Дозування навантаження показане в таблиці 3.36.