
- •Список умовних скорочень
- •Розділ 1 організаційні основи реабілітації хворих
- •Медико-біологічні та соціальні аспекти здоров’я
- •2. Реабілітація, її визначення, завдання, становлення, види, принципи
- •2.1. Зміст реабілітації
- •Морально-етичні – принцип високого гуманізму, притаманний нашому суспільству.
- •2.2. Завдання реабілітації
- •2.3. Становлення реабілітації
- •2.4. Види реабілітації
- •Медична реабілітація
- •Соціальна реабілітація
- •Соціальна реабілітація – це державно-суспільні дії, спрямовані на :
- •Професійна реабілітація
- •2.5. Принципи реабілітації
- •3. Організація та управління системою реабілітації хворих
- •3.1. Управління системою реабілітації
- •3.2. Установи, що реалізують реабілітаційні програми, їх види, структура, завдання. Періоди та етапи реабілітації Установи, що реалізують реабілітаційні програми
- •Періоди та етапи реабілітації
- •Лікарняний період реабілітації
- •Реабілітаційні комісії лікувально-профілактичних установ
- •Післялікарняний період реабілітації
- •4. Хворий як об’єкт реабілітації
- •4.1. Експертиза втрати працездатності
- •Експертиза тимчасової непрацездатності
- •4.2. Індивідуальна програма реабілітації
- •4.3. Механізм реалізації Індивідуальної програми реабілітації інвалідів
- •Медична реабілітація
- •Соціально-побутова реабілітація
- •Професійна реабілітація
- •4.4. Оцінка ефективності реабілітації
- •Шкала оцінки стану здоров’я пацієнта після закінчення лікування та реабілітації
- •5. Посадові вимоги до осіб, причетних до реабілітації хворих
- •5.1. Функціональні обов’язки осіб, причетних до реабілітації Функціональні обов’язки лікаря-реабілітолога
- •Функціональні обов’язки фахівця з фізичної реабілітації
- •5.2. Санітарно-освітня робота осіб, причетних до реабілітації хворих
- •5.3. Етика осіб, причетних до реабілітації хворих
- •5.4. Юридична відповідальність осіб, причетних до реабілітації хворих
- •Контрольні питання та завдання до розділу «Організаційні основи реабілітації хворих »
- •Розділ II засоби, що використовуються в реабілітації хворих
- •1. Засоби реабілітації хворих
- •2. Немедикаментозні засоби реабілітації
- •2.1. Охоронний режим
- •Психоемоційний стан хворого
- •Оцінка самообслуговування
- •2.2. Лікувальне харчування
- •Режим лікувального харчування
- •Розвантажувально-дієтична терапія
- •2.3. Фізичні чинники
- •2.4. Мануальна терапія
- •2.5. Механотерапія
- •2.6. Працетерапія
- •2.7. Рефлексотерапія
- •2.8. Фітотерапія
- •2.9. Гомеопатична терапія
- •2.10. Ароматерапія
- •2.11. Музикотерапія, танцювально-рухова терапія
- •Танцетерапія
- •Вокалотерапія
- •3. Психологічна реабілітація Загальні та спеціальні психотерапевтичні заходи
- •Біоетика
- •4. Соціальна та професійна реабілітація
- •5. Профілактика захворювань
- •6. Медико-гігієнічне навчання та виховання населення. Формування здорового способу життя
- •Контрольні питання і завдання до розділу «Засоби, що використовуються в реабілітації хворих»
- •Розділ III основи фізичної реабілітації
- •А. Лікувальна фізична культура
- •Б. Працетерапія та механотерапія
- •1.2. Завдання лікувальної фізкультури
- •1.3. Лікувальна дія фізичних вправ
- •1.4. Відмінні особливості лікувальної фізкультури
- •1.5. Показання та протипоказання до призначення лікувальної фізкультури
- •Контрольні питання та завдання до теми
- •2. Засоби лікувальної фізичної культури
- •2.1. Основні засоби лікувальної фізичної культури
- •Засоби лікувальної фізкультури
- •2.2. Фізичні вправи
- •2.2.1. Класифікація фізичних вправ Фізіологічна класифікація фізичних вправ
- •Класифікація фізичних вправ у лікувальній фізкультурі
- •2.2.2. Гімнастичні вправи
- •Класифікація дихальних вправ
- •2.2.3. Спортивно-прикладні вправи
- •Характеристика окремих видів спортивно-прикладних вправ
- •2.2.4. Ігрові вправи
- •2.2.5. Трудові фізичні вправи
- •2.3. Загартовувальні процедури
- •Температурні режими при загартуванні повітрям
- •Температурні режими, що застосовуються при
- •2.4. Масаж
- •Контрольні питання та завдання до теми «засоби лікувальної фізичної культури»
- •3.1.2. Завдання функціональних проб і тестів
- •3.1.3. Класифікація функціональних проб і тестів
- •Класифікація функціональних проб і тестів
- •План проведення функціональних проб і тестів
- •3.2. Функціональні проби
- •3.2.1. Проба з 20 присіданнями (проба Мартіне)
- •Взірець реєстрації показників у пробі з 20 присіданнями: 10.10.2010
- •Динаміка пульсу та артеріального тиску після проби
- •Об’єднаний (навчальний) взірець реєстрації несприятливих типів реакції серцево-судинної системи на пробу з 20 присіданнями
- •3.2.2. Проба Руф’є
- •3.2.3. Проби зі зміною положення тіла
- •3.2.4. Проби із затримкою дихання та інші методи визначення функціонального стану апарату зовнішнього дихання
- •3.3. Тести для визначення фізичної працездатності
- •3.3.1. Фізична працездатність: визначення, застосування, обладнання та вимоги до проведення тестів
- •3.3.2. Субмаксимальний тест pwc170
- •3.3.3. Гарвардський степ-тест
- •3.3.4. Тест Наваккі
- •Верхня межа частоти серцевих скорочень в субмаксимальних навантажувальних тестах
- •3.3.5. Тест Купера
- •Градація максимальної аеробної здатності (функціональні класи) залежно від відстані, подоланої за 12 хв ( в км) за к. Купером
- •3.3.6. Максимальне споживання кисню
- •3.4. Застосування показників толерантності до фізичного навантаження в процесі фізичної реабілітації
- •3.4.1. Для визначення класу фізичного стану
- •Оцінка фізичного стану за величиною максимального
- •3.4.2. Для визначення режиму рухової активності
- •3.4.3. Для дозування навантаження під час занять фізичними вправами
- •3.4.4. Для визначення рівня готовності до виконання фізичної праці
- •Енерговитрати при різних видах професійної діяльності
- •3.5. Кількісна оцінка рівня фізичного стану
- •Кількісна експрес оцінка рівня фізичного здоров’я за г.Л. Апанасенком, 1992 (чоловіки)
- •Кількісна експрес оцінка рівня фізичного здоров’я
- •Функціональні класи та оцінка рівня аеробної потужності
- •3.6. Методи вивчення і оцінки рухомості в суглобах, стану м’язів та м’язової сили, складних рухів та координації
- •Вихідне положення для вимірювання кута руху в суглобі
- •Обсяг рухів у суглобах кінцівок і хребта та м’язи, що їх виконують
- •Контрольні питання і завдання до теми «функціональні можливості хворих, методи їх вивчення
- •Варіанти дозування фізичного навантаження
- •4.2. Об’єм та інтенсивність фізичного навантаження в лікувальній фізичній культурі
- •Основні вихідні положення
- •Характеристика темпу виконання вправ (залежно від маси частин тіла, які рухаються)
- •Методи полегшення та утруднення виконання фізичних вправ
- •4.3. Методи дозування фізичного навантаження в лікувальні фізкультурі
- •Витрати енергії на різні види побутової діяльності
- •Витрати енергії на деякі види фізичної активності (м.М. Амосов, я.А. Бендет, 1989 )
- •Контрольні питання та завдання до теми «дозування фізичного навантаження в лікувальній фізичній культурі»
- •5.2. Рухова діяльність, рухові навички, руховий динамічний стереотип
- •5.3. Форми проведення процедури лікувальної фізкультури
- •Основні характеристики лікувальної ходьби
- •5.4. Режими рухової активності
- •Стаціонарний (лікарняний) період реабілітації
- •Характеристика режимів рухової активності
- •Функціональні показання до розширення режиму рухової активності на стаціонарному етапі реабілітації
- •Правила застосування стандартних тестів-комплексів на
- •Післялікарняний період реабілітації
- •Рухова активність хворого протягом дня
- •5.5. Періоди застосування лікувальної фізкультури
- •Періоди застосування лікувальної фізкультури, їх характеристика
- •5.6. Методи проведення занять лікувальною фізкультурою
- •1. За використанням засобів:
- •5.7. Структура процедури лікувальної фізкультури
- •5.8. Тривалість процедури лікувальної фізкультури, її окремих частин та курсу лікування
- •Співвідношення тривалості частин процедури лікувальної фізкультури залежно від періоду занять лікувальною фізкультурою
- •5.9. Підбір фізичних вправ та складання комплексу вправ для процедури лікувальної фізкультури Правила вибору фізичних вправ
- •Правила вибору фізичних вправ і складання комплексу вправ для процедури лікувальної фізкультури
- •Складання схеми процедури лікувальної фізкультури
- •Реєстрація комплексу вправ лікувальної гімнастики
- •5.10. Правила проведення процедури лікувальної гімнастики
- •Оволодіння практичними навичками щодо проведення процедури лікувальної фізкультури студентом
- •5.11. Вивчення і оцінка реакції на фізичне навантаження в процедурі лікувальної фізкультури
- •Обстеження
- •5.12. Поєднання лікувальної фізкультури з іншими методами реабілітації
- •Контрольні питання і завдання до теми «процедура лікувальної фізкультури»
- •6. Організаційні основи лікувальної фізкультури
- •6.1. Організація лікувальної фізкультури в лікувально-профілактичних закладах
- •6.2. Посадові обов’язки спеціалістів із лікувальної фізкультури
- •6.3. Матеріальне забезпечення лікувальної фізкультури
- •6.4. Документація і звітність кабінету з лікувальної фізкультури
- •Контрольні питання та завдання до теми «організаційні основи лікувальної фізкультури»
- •Б. Працетерапія та механотерапія
- •1. Працетерапія
- •1.1. Працетерапія: зміст, завдання, вплив на організм
- •1.2. Види працетерапії
- •1.3. Основні принципи працетерапії
- •1.4. Організаційні основи працетерапії
- •1.5. Елементи професійно-прикладної підготовки в практиці лікувальної фізичної культури
- •Величина фізичного навантаження в процесі професійно-прикладної підготовки хворих залежно від режиму рухової активності (r. Shephard, 1969)
- •Кількість вправ професійно-прикладної спрямованості в комплексі вправ залежно від рухового режиму
- •2. Механотерапія
- •2.1. Механотерапія: зміст, завдання
- •2.2. Механотерапевтичні апарати
- •2.3. Апаратна механотерапія
- •2.4. Тракційна механотерапія
- •Контрольні питання і завдання до теми «працетерапія. Механотерапія»
- •Розділ IV перша, долікарська допомога при невідкладних станах
- •Контрольні питання і завдання до розділу «перша, долікарська допомога при невідкладних станах»
- •Література
- •Додатки
Методи полегшення та утруднення виконання фізичних вправ
Методи полегшення виконання вправ |
Методи утруднення виконання вправ |
Вибір полегшених вихідних положень (хворі з важким перебігом захворювання виконують вправи в положенні лежачи) |
Зміна і ускладнення вихідного положення |
Застосування сили земного тяжіння (нахили тулуба вперед, опускання руки, ноги) |
Використання рухів, спрямованих проти сили земного тяжіння (піднімання рук чи ніг, прогинання тулуба в положенні лежачи на животі) |
Зменшення сили тертя: рухи кінцівки по ковзкій поверхні, із застосуванням роликів, у воді |
Збільшення сили опору рухам (застосування гантелей, тренажерів) |
Застосування механотерапії, блоків |
Застосування тренажерів і блоків з обтяженням |
Зменшення довжини плеча важеля (відведення руки, зігнутої в ліктьовому суглобі) |
Збільшення довжини плеча важеля (застосування гімнастичних палок, гантелей та інших предметів) |
Розслаблення м’язів, вправи на розслаблення найбільш ефективні після вправ, що викликають втому |
Вправи з напруженням м’язів, вправи з опором |
Виконання простих рухів, в одній площині (згинання чи розгинання тулуба) |
Виконання рухів у різних площинах (нахили тулуба вперед з поворотами вліво та вправо) |
Використання координаційно простих вправ (рухи кистями, рухи стопами тощо) |
Виконання координаційно складних рухів (одночасне виконання згинання і розгинання кистей та стоп) |
Збільшення площі опори |
Зменшення площі опори, виведення центру тяжіння за межі площі опори (наприклад, нахил вперед (згинання) тулуба з піднятими руками вгору) |
Використання махових рухів |
Застосування додаткового навантаження |
Виконання пасивних рухів та рухів за допомогою здорової кінцівки чи іншої особи |
Виконання вправ з опором |
Тривалість перерви між вправами визначається залежно від :
- часу збереження підвищених вегетативних функцій (частота серцевих скорочень, дихання);
- часу, необхідного для відновлення функціональної здатності нервових центрів, які швидко виснажуються (наприклад, після порушення мозкового кровообігу);
- час, необхідний для розуміння завдання і виконання його збільшується, тому кожну нову вправу ураженою кінцівкою необхідно виконувати після достатньо тривалого відпочинку, який забезпечує відновлення рівня збудливості відповідних нервових центрів.
Щільність заняття – відношення тривалості виконання хворим фізичних вправ до тривалості усього заняття. На тренувальному режимі вона може досягати 80% відсотків і зменшується в міру зниження функціональних можливостей хворого.
Застосування емоційного фактора: насамперед – це музичний супровід, особистість інструктора з ЛФК, навколишнє середовище, присутність хворих, які вже видужують. Вони сприяють виникненню позитивних емоцій, що посилює зацікавленість хворого у заняттях лікувальною фізкультурою та знижує відчуття навантаження. Саме ця ситуація вимагає від методиста чи інструктора з ЛФК більш ретельного контролю адекватності навантаження.
Окремо зупинимося на застосуванні музики в ЛФК. З позиції фізіологічної дії значення музики засновано на зв’язку звуку з відчуттями рухів (акустико-моторний рефлекс), при цьому необхідно враховувати характер музики, її мелодію, ритм. Так, між ритмом рухів і ритмом внутрішніх органів існує тісний зв’язок, який здійснюється за типом моторно-вісцеральних рефлексів. Музика як ритмічний подразник стимулює фізіологічні процеси організму не тільки в руховій, але і у вегетативній сфері. Вони удосконалюються, стають оптимальними і енергетично більш економними.
Музика полегшує виконання фізичних вправ. Мажорна гармонічна музика сама по собі викликає помірне підвищення тонусу скелетних м’язів, підвищує ефект фізичних вправ при їх лікувальному застосуванні. При мінорній музиці це ефект дещо знижується. Звукові сприйняття при музикальному супроводі фізичних вправ викликають формування позитивних емоцій.
Інтенсивність фізичного навантаження
Термін походить від латинського слова – intensio – напруження, підсилення. Інтенсивність фізичного навантаження може бути малою, помірною, великою і максимальною.
Вправи малої інтенсивності
Для вправ малої інтенсивності (слабке навантаження) використовуються елементарні гімнастичні вправи для малих і середніх м’язових груп ( рухи пальцями, в мілких суглобах), у вихідних положеннях лежачи і сидячи, переважно в повільному і середньому темпі, статичні дихальні вправи і вправи на розслаблення м’язів. Відношення загальнозміцнювальних до дихальних вправ – 1:2. Фізіологічні зрушення при цьому незначні: незначне сповільнення (інколи підвищення) частоти серцевих скорочень (ЧСС), помірне підвищення систолічного тиску і зниження діастолічного тиску, порідшання та поглиблення дихання.
Вправи помірної інтенсивності
До вправ помірної інтенсивності (середнє навантаження з обмеженням) належать ритмічно повторювані рухи, які виконуються середніми і великими м’язовими групами в повільному і середньому темпі: вправи для верхніх і нижніх кінцівок, тулуба; хода в повільному і середньому темпі тощо. Після вправ помірної інтенсивності виконуються вправи з поглибленим диханням, які прискорюють відновний період, сприяють нормалізації значно посиленої діяльності серцево-судинної, дихальної системи, підвищеного обміну речовин. Відношення загально- зміцнювальних до дихальних вправ – 2:1.
При виконанні цих вправ ЧСС підвищується незначно, помірно підвищується систолічний і дещо знижується діастолічний артеріальний тиск, збільшується легенева вентиляція. Час відновного періоду складає декілька хвилин.
Вправи великої інтенсивності
Вправи великої інтенсивності (середнє навантаження без обмеження) характеризуються одночасним напруженням великої кількості м’язових груп, виконанням рухів в середньому і швидкому темпі. До них належать вправи на гімнастичних снарядах, тренажерах, з обтяженням, прискоренням, ходьба, біг, ходьба на лижах тощо. Ці вправи мають значне навантаження на серцево-судинну, дихальну систему, нервово-м’язовий апарат. Вправи викликають значні фізіологічні зрушення, які відновлюються протягом десяти хвилин.
Вправи максимальної інтенсивності
Вправи максимальної інтенсивності: для виконання вправ захоплюються усі м’язові групи, вправи виконуються і в швидкому темпі.
Можна бігати, стрибати, виконувати вправи з навантаження, складні в координації. Використовується біг на швидкість, значні навантаження на тренажерах, спортивні ігри тощо.
При цьому відмічаються субмаксимальні і максимальні зрушення пульсу, частоти дихання, артеріального тиску. Відновлення триває години.