- •Список умовних скорочень
- •Розділ 1 організаційні основи реабілітації хворих
- •Медико-біологічні та соціальні аспекти здоров’я
- •2. Реабілітація, її визначення, завдання, становлення, види, принципи
- •2.1. Зміст реабілітації
- •Морально-етичні – принцип високого гуманізму, притаманний нашому суспільству.
- •2.2. Завдання реабілітації
- •2.3. Становлення реабілітації
- •2.4. Види реабілітації
- •Медична реабілітація
- •Соціальна реабілітація
- •Соціальна реабілітація – це державно-суспільні дії, спрямовані на :
- •Професійна реабілітація
- •2.5. Принципи реабілітації
- •3. Організація та управління системою реабілітації хворих
- •3.1. Управління системою реабілітації
- •3.2. Установи, що реалізують реабілітаційні програми, їх види, структура, завдання. Періоди та етапи реабілітації Установи, що реалізують реабілітаційні програми
- •Періоди та етапи реабілітації
- •Лікарняний період реабілітації
- •Реабілітаційні комісії лікувально-профілактичних установ
- •Післялікарняний період реабілітації
- •4. Хворий як об’єкт реабілітації
- •4.1. Експертиза втрати працездатності
- •Експертиза тимчасової непрацездатності
- •4.2. Індивідуальна програма реабілітації
- •4.3. Механізм реалізації Індивідуальної програми реабілітації інвалідів
- •Медична реабілітація
- •Соціально-побутова реабілітація
- •Професійна реабілітація
- •4.4. Оцінка ефективності реабілітації
- •Шкала оцінки стану здоров’я пацієнта після закінчення лікування та реабілітації
- •5. Посадові вимоги до осіб, причетних до реабілітації хворих
- •5.1. Функціональні обов’язки осіб, причетних до реабілітації Функціональні обов’язки лікаря-реабілітолога
- •Функціональні обов’язки фахівця з фізичної реабілітації
- •5.2. Санітарно-освітня робота осіб, причетних до реабілітації хворих
- •5.3. Етика осіб, причетних до реабілітації хворих
- •5.4. Юридична відповідальність осіб, причетних до реабілітації хворих
- •Контрольні питання та завдання до розділу «Організаційні основи реабілітації хворих »
- •Розділ II засоби, що використовуються в реабілітації хворих
- •1. Засоби реабілітації хворих
- •2. Немедикаментозні засоби реабілітації
- •2.1. Охоронний режим
- •Психоемоційний стан хворого
- •Оцінка самообслуговування
- •2.2. Лікувальне харчування
- •Режим лікувального харчування
- •Розвантажувально-дієтична терапія
- •2.3. Фізичні чинники
- •2.4. Мануальна терапія
- •2.5. Механотерапія
- •2.6. Працетерапія
- •2.7. Рефлексотерапія
- •2.8. Фітотерапія
- •2.9. Гомеопатична терапія
- •2.10. Ароматерапія
- •2.11. Музикотерапія, танцювально-рухова терапія
- •Танцетерапія
- •Вокалотерапія
- •3. Психологічна реабілітація Загальні та спеціальні психотерапевтичні заходи
- •Біоетика
- •4. Соціальна та професійна реабілітація
- •5. Профілактика захворювань
- •6. Медико-гігієнічне навчання та виховання населення. Формування здорового способу життя
- •Контрольні питання і завдання до розділу «Засоби, що використовуються в реабілітації хворих»
- •Розділ III основи фізичної реабілітації
- •А. Лікувальна фізична культура
- •Б. Працетерапія та механотерапія
- •1.2. Завдання лікувальної фізкультури
- •1.3. Лікувальна дія фізичних вправ
- •1.4. Відмінні особливості лікувальної фізкультури
- •1.5. Показання та протипоказання до призначення лікувальної фізкультури
- •Контрольні питання та завдання до теми
- •2. Засоби лікувальної фізичної культури
- •2.1. Основні засоби лікувальної фізичної культури
- •Засоби лікувальної фізкультури
- •2.2. Фізичні вправи
- •2.2.1. Класифікація фізичних вправ Фізіологічна класифікація фізичних вправ
- •Класифікація фізичних вправ у лікувальній фізкультурі
- •2.2.2. Гімнастичні вправи
- •Класифікація дихальних вправ
- •2.2.3. Спортивно-прикладні вправи
- •Характеристика окремих видів спортивно-прикладних вправ
- •2.2.4. Ігрові вправи
- •2.2.5. Трудові фізичні вправи
- •2.3. Загартовувальні процедури
- •Температурні режими при загартуванні повітрям
- •Температурні режими, що застосовуються при
- •2.4. Масаж
- •Контрольні питання та завдання до теми «засоби лікувальної фізичної культури»
- •3.1.2. Завдання функціональних проб і тестів
- •3.1.3. Класифікація функціональних проб і тестів
- •Класифікація функціональних проб і тестів
- •План проведення функціональних проб і тестів
- •3.2. Функціональні проби
- •3.2.1. Проба з 20 присіданнями (проба Мартіне)
- •Взірець реєстрації показників у пробі з 20 присіданнями: 10.10.2010
- •Динаміка пульсу та артеріального тиску після проби
- •Об’єднаний (навчальний) взірець реєстрації несприятливих типів реакції серцево-судинної системи на пробу з 20 присіданнями
- •3.2.2. Проба Руф’є
- •3.2.3. Проби зі зміною положення тіла
- •3.2.4. Проби із затримкою дихання та інші методи визначення функціонального стану апарату зовнішнього дихання
- •3.3. Тести для визначення фізичної працездатності
- •3.3.1. Фізична працездатність: визначення, застосування, обладнання та вимоги до проведення тестів
- •3.3.2. Субмаксимальний тест pwc170
- •3.3.3. Гарвардський степ-тест
- •3.3.4. Тест Наваккі
- •Верхня межа частоти серцевих скорочень в субмаксимальних навантажувальних тестах
- •3.3.5. Тест Купера
- •Градація максимальної аеробної здатності (функціональні класи) залежно від відстані, подоланої за 12 хв ( в км) за к. Купером
- •3.3.6. Максимальне споживання кисню
- •3.4. Застосування показників толерантності до фізичного навантаження в процесі фізичної реабілітації
- •3.4.1. Для визначення класу фізичного стану
- •Оцінка фізичного стану за величиною максимального
- •3.4.2. Для визначення режиму рухової активності
- •3.4.3. Для дозування навантаження під час занять фізичними вправами
- •3.4.4. Для визначення рівня готовності до виконання фізичної праці
- •Енерговитрати при різних видах професійної діяльності
- •3.5. Кількісна оцінка рівня фізичного стану
- •Кількісна експрес оцінка рівня фізичного здоров’я за г.Л. Апанасенком, 1992 (чоловіки)
- •Кількісна експрес оцінка рівня фізичного здоров’я
- •Функціональні класи та оцінка рівня аеробної потужності
- •3.6. Методи вивчення і оцінки рухомості в суглобах, стану м’язів та м’язової сили, складних рухів та координації
- •Вихідне положення для вимірювання кута руху в суглобі
- •Обсяг рухів у суглобах кінцівок і хребта та м’язи, що їх виконують
- •Контрольні питання і завдання до теми «функціональні можливості хворих, методи їх вивчення
- •Варіанти дозування фізичного навантаження
- •4.2. Об’єм та інтенсивність фізичного навантаження в лікувальній фізичній культурі
- •Основні вихідні положення
- •Характеристика темпу виконання вправ (залежно від маси частин тіла, які рухаються)
- •Методи полегшення та утруднення виконання фізичних вправ
- •4.3. Методи дозування фізичного навантаження в лікувальні фізкультурі
- •Витрати енергії на різні види побутової діяльності
- •Витрати енергії на деякі види фізичної активності (м.М. Амосов, я.А. Бендет, 1989 )
- •Контрольні питання та завдання до теми «дозування фізичного навантаження в лікувальній фізичній культурі»
- •5.2. Рухова діяльність, рухові навички, руховий динамічний стереотип
- •5.3. Форми проведення процедури лікувальної фізкультури
- •Основні характеристики лікувальної ходьби
- •5.4. Режими рухової активності
- •Стаціонарний (лікарняний) період реабілітації
- •Характеристика режимів рухової активності
- •Функціональні показання до розширення режиму рухової активності на стаціонарному етапі реабілітації
- •Правила застосування стандартних тестів-комплексів на
- •Післялікарняний період реабілітації
- •Рухова активність хворого протягом дня
- •5.5. Періоди застосування лікувальної фізкультури
- •Періоди застосування лікувальної фізкультури, їх характеристика
- •5.6. Методи проведення занять лікувальною фізкультурою
- •1. За використанням засобів:
- •5.7. Структура процедури лікувальної фізкультури
- •5.8. Тривалість процедури лікувальної фізкультури, її окремих частин та курсу лікування
- •Співвідношення тривалості частин процедури лікувальної фізкультури залежно від періоду занять лікувальною фізкультурою
- •5.9. Підбір фізичних вправ та складання комплексу вправ для процедури лікувальної фізкультури Правила вибору фізичних вправ
- •Правила вибору фізичних вправ і складання комплексу вправ для процедури лікувальної фізкультури
- •Складання схеми процедури лікувальної фізкультури
- •Реєстрація комплексу вправ лікувальної гімнастики
- •5.10. Правила проведення процедури лікувальної гімнастики
- •Оволодіння практичними навичками щодо проведення процедури лікувальної фізкультури студентом
- •5.11. Вивчення і оцінка реакції на фізичне навантаження в процедурі лікувальної фізкультури
- •Обстеження
- •5.12. Поєднання лікувальної фізкультури з іншими методами реабілітації
- •Контрольні питання і завдання до теми «процедура лікувальної фізкультури»
- •6. Організаційні основи лікувальної фізкультури
- •6.1. Організація лікувальної фізкультури в лікувально-профілактичних закладах
- •6.2. Посадові обов’язки спеціалістів із лікувальної фізкультури
- •6.3. Матеріальне забезпечення лікувальної фізкультури
- •6.4. Документація і звітність кабінету з лікувальної фізкультури
- •Контрольні питання та завдання до теми «організаційні основи лікувальної фізкультури»
- •Б. Працетерапія та механотерапія
- •1. Працетерапія
- •1.1. Працетерапія: зміст, завдання, вплив на організм
- •1.2. Види працетерапії
- •1.3. Основні принципи працетерапії
- •1.4. Організаційні основи працетерапії
- •1.5. Елементи професійно-прикладної підготовки в практиці лікувальної фізичної культури
- •Величина фізичного навантаження в процесі професійно-прикладної підготовки хворих залежно від режиму рухової активності (r. Shephard, 1969)
- •Кількість вправ професійно-прикладної спрямованості в комплексі вправ залежно від рухового режиму
- •2. Механотерапія
- •2.1. Механотерапія: зміст, завдання
- •2.2. Механотерапевтичні апарати
- •2.3. Апаратна механотерапія
- •2.4. Тракційна механотерапія
- •Контрольні питання і завдання до теми «працетерапія. Механотерапія»
- •Розділ IV перша, долікарська допомога при невідкладних станах
- •Контрольні питання і завдання до розділу «перша, долікарська допомога при невідкладних станах»
- •Література
- •Додатки
3.2. Функціональні проби
3.2.1. Проба з 20 присіданнями (проба Мартіне)
Щодо характеристики проби з 20 присіданнями за 30 с згідно з класифікацією функціональних проб, то це проба, в якій використовуються фізичні вправи, одномоментна, вивчається стан серцево-судинної системи, показники збираються після виконання навантаження, навантаження стандартне, рівномірне, середньої інтенсивності.
План виконання функціональної проби з 20 присіданнями включає таку послідовність дій:
Збір та оцінка вихідних даних.
Пояснення пацієнту техніки виконання проби.
Виконання пацієнтом проби з 20 присіданнями за 30 с.
Вивчення та реєстрація досліджуваних показників на першій хвилині після навантаження.
Вивчення та реєстрація досліджуваних показників до їх відновлення.
Оцінка отриманих результатів.
Висновки за результатами проведеної проби.
Збір вихідних даних. Обстежуваний сідає лівим боком до лікаря (методиста), кладе ліву руку на стіл. На середню третину лівого плеча накладають манжетку тонометра. Через 1,5-2 хв відпочинку у пацієнта на променевій артерії підраховується пульс за 10 с до тих пір, поки він не стабілізується, тобто одна і та ж цифра не повториться 2-3 рази. Після цього вимірюють артеріальний тиск. Отримані показники заносять в спеціальний протокол.
Оцінка вихідних даних. Оцінка частоти серцевих скорочень (ЧСС). В нормі ЧСС у дорослих коливається в межах 72±12 ударів за хвилину. Пульс нижче 60 уд. за 1 хв, тобто брадикардія, може оцінюватися по-різному. У тренованих спортсменів брадикардія свідчить про економізацію серцевої діяльності, але вона може бути і при перетренованості та деяких захворюваннях серця. Відсутність скарг в анамнезі на перетренованість і хвороби серця дають можливість оцінювати брадикардію як результат підвищення тонусу парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи, яке виникає у тренованих.
Пульс більше 84, в стані спокою оцінюється як негативне явище. Це найчастіше може бути результатом захворювань серця, інтоксикації, гіперфункції щитоподібної залози, порушення функціонального стану вегетативної нервової системи, стану перетренованості у спортсменів.
Пульс у стані спокою повинен бути ритмічним. Може бути дихальна аритмія, тобто почастішання пульсу під час вдиху та порідшання його під час видиху. Це явище оцінюється як фізіологічне і залежить від рефлекторного впливу з боку рецепторів на центр блукаючого нерва. Це не є протипоказанням до проведення проби. Нерідко після проби цього явища не реєструється. У випадку відсутності порушень ритму серцевої діяльності в анамнезі, непостійні цифри пульсу (10,12,12,11,12,12) можуть свідчити про лабільність нервової системи.
Оцінка показників артеріального тиску (АТ). Артеріальний тиск вище 129/79 мм рт. ст. у людей середнього та похилого віку оцінюється як підвищений, нижче ніж 100/60 мм рт. ст. – як понижений.
Підвищені цифри артеріального тиску можуть бути проявом захворювання (артеріальна гіпертензія, хронічний нефрит та ін.) психоемоційного перевантаження або показниками перевтоми чи порушень режиму (куріння, вживання алкоголю та ін.).
Знижений артеріальний тиск може бути фізіологічним у спортсменів (гіпотонія високого ступеня тренованості), проте й проявом захворювання (гіпотонічний синдром, інтоксикація з вогнища хронічної інфекції – карієс, хронічний тонзиліт та ін.). Гіпотонічні стани можуть бути при перевтомі, про що свідчать скарги на слабість, втомлюваність, головний біль та ін.
При відсутності протипоказань проводять пробу. Студентам на практичному занятті, перш ніж проводити пробу, необхідно навчитися проводити підрахунок і безперервну реєстрацію пульсу за кожні 10 с протягом 1 хв та вимірювати артеріальний тиск за 30-40 с.
Проведення проби. Хворий виконує 20 присідань за 30 с в темпі 2 присідання за 3 с (який задається метрономом або лікарем). Під час присідання необхідно піднімати руки вперед, встаючи – опускати.
Після виконання 20 присідань за 30 с обстежуваний сідає. У нього підраховують пульс за перші 10 с і записують його під першою хвилиною на рівні 10 с. Потім – до кінця першої хвилини вимірюють артеріальний тиск і реєструють його в протоколі на рівні АТ під першою хвилиною.
Починаючи з другої хвилини, підраховують і реєструють пульс безперервним методом до відновлення і стабілізації (повториться 2-3 рази). Після цього вимірюють артеріальний тиск і записують на рівні АТ під тією хвилиною, на якій закінчили вимірювати. Якщо АТ не повернувся до вихідного, то його продовжують вимірювати і реєструвати кожну хвилину до тих пір, поки не відновиться.
Форма для реєстрації показників в пробі з 20 присіданнями уніфікована, єдина. Кожний показник має своє місце і вимірюються в загальноприйнятих для проби одиницях: частота пульсу – за 10 с, частота дихань – в 1 хв, артеріальний тиск – в мм рт. ст. Тому при реєстрації проби вказують лише цифри, без одиниць вимірювання (табл. 3.7).
Таблиця 3.7